Мінфін - Курси валют України

Встановити
1 липня 2021, 17:46

Дефіцит платіжного балансу за січень — травень склав $446 мільйонів

За оцінками НБУ, за підсумками 5 місяців дефіцит зведеного платіжного балансу склав $446 млн, тоді як за 5 місяців 2020 року був профіцит у $224 млн.

Дефіцит платіжного балансу за січень - травень склав $446 мільйонів
Фото: onlogsystem.com

Ключові цифри

Профіцит рахунку поточних операцій — $123 млн (за 5 місяців 2020 року $4,05 млрд).

Дефіцит фінансового рахунку — $581 млн (у квітні - профіцит $349 млн, за І квартал — $78 млн).

Експорт товарів у травні зріс у 1,6 раза, а їх імпорт — у 1,5 раза. Порівняно з попереднім місяцем експорт товарів зріс на 5,0%, тоді як їх імпорт знизився на 1,5%.

ОВДП онлайн від ICU Trade: 10,5% в грн, 3% — в доларах США

Експорт товарів

Обсяги експорту товарів становили $5,2 млрд. Спостерігалося зростання експорту за всіма основними товарними групами:

Товарні групи Травень'21 Квітень'21
чорні і кольорові метали 1,9 раза 1,6 раза
мінеральні продукти (у т. ч. руди) 2,9 раза 1,8 раза
продовольчі товари 28,5% 9%
хімічна промисловість 1,6 раза 1,4 раза
машинобудування 30,1% 23,6%
деревина та вироби з неї 1,5 раза 1,7 раза
промислові вироби 1,6 раза 1,8 раза

Імпорт товарів

Обсяги імпорту товарів становили $5,0 млрд. Обсяги імпорту зросли таким чином:

Товарні групи Травень'21 Квітень'21
Енергетичні, у т. ч. нафтопродукти 1,4 раза 1,4 раза
Неенергетичні 1,6 раза 1,6 раза
машинобудування 1,5 раза 1,8 раза
хімічна промисловість 1,7 раза 1,4 раза
продовольчі товари 39% 30%
чорні та кольорові метали 1,5 раза 1,5 раза
промислові вироби 1,6 раза 1,4 раза
деревина і вироби з неї 2 рази 1,7 раза

Читайте також: Сальдо поточного рахунку повернулося до від'ємних значень. Одна з причин — дефіцит торгівлі товарами

Торгівля послугами

Профіцит торгівлі послугами становив $376 млн (у травні 2020 року — $461 млн).

Імпорт послуг зростав активніше, ніж їх експорт: у 1,4 раза та на 18,3% відповідно.

Зростання імпорту послуг зумовлювалося збільшенням:

  • витрат осіб, які подорожують за кордон, і короткострокових мігрантів — у 1,7 раза;
  • транспортних послуг — у 1,5 раза, зокрема за рахунок морського та повітряного транспорту;
  • фінансових послуг — у 1,7 раза.

Основним чинником зростання експорту послуг залишався експорт:

  • комп’ютерних послуг — у 1,3 раза;
  • послуг із переробки матеріальних ресурсів, що належать іншим сторонам — у 1,5 раза;
  • інших ділових послуг — на 31,1%, зокрема за рахунок юридичних послуг, послуг реклами та маркетингу;
  • витрати осіб, які подорожують Україною — у 5,2 раза.

Бажаєте знати про фінанси та інвестиції більше? Стежте за ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в телеграм-каналі.

Коментарі - 31

+
0
Артур М.
Артур М.
1 липня 2021, 22:40
#
А з врахуванням заробітчан ми в жирному профіциті. По найбільш скромним оцінкам там 7−10 млрд на рік.
+
0
yarg
yarg
2 липня 2021, 0:10
#
Кто «мы»? это их деньги, налоги с них не платились, как привезли в трусах — так в трусах и потратят.
+
+60
Fuzzy
Fuzzy
2 липня 2021, 7:29
#
Но привезли, не вывезли же. валюту. и потратят в Украине.
и большинство налоги заплатили там, где работали
что не так?
+
0
yarg
yarg
2 липня 2021, 10:50
#
Что не так? не так то , что не нужно учитывать эти суммы в балансе экспорта-импорта.
+
0
Fuzzy
Fuzzy
2 липня 2021, 11:43
#
Ярг, я считаю, что это спорно. с какой стороны посмотреть. по факту, это «экспорт» услуг, т.к. средства заходят в страну. ну, можно учитывать отдельной статьей, либо отражать в т. ч.
+
0
yarg
yarg
2 липня 2021, 12:01
#
Экспорт услуг — это вполне конкретная хозяйственная операция.
то что привозят в карманах люди .работающие за границей, то что вывозят в карманах люди едущие отдыхать за границу (что-то я кстати не вижу этих сумм в статистике" - это немного другое.
это все равно что смешивать выторг магазина с айфоном, который подарили продавщице.
+
0
Артур М.
Артур М.
2 липня 2021, 13:18
#
Я вас здивую, для розрахунків М0, М1, М2 НБУ використовує і кошти, які вивозять туристи, і кошти які завозять заробітчани. Фізична кількість грошей має величезне значення для економіки.
+
0
yarg
yarg
2 липня 2021, 16:01
#
И что служит первоисточниками для этих данных?
+
0
Артур М.
Артур М.
2 липня 2021, 13:11
#
Дивлячись з якою метою ви аналізуєте баланс. Для аналізу економіки приток кешу від заробітчан можна не враховувати. А для аналізу впливу на інфляцію та курс грндол обов«язково. Це приблизно, як колись конкістадори привезли золото в Іспанію (тодішній аналог дол), тим самим обваливши його ціну в декілька разів. Хоча економіка була ні до чого. Це просто привезене награбоване золото.
+
0
yarg
yarg
2 липня 2021, 13:15
#
Так для анализа влияния на инфляцию нужно и обратные процессы считать.
в турцию поехали в прошлом году около миллиона человек. Вывезли миллиард долларов минимум в карманах. И это толкьо Турция.
а где эти цифры в статистике?
+
+15
Артур М.
Артур М.
2 липня 2021, 13:26
#
Статистика є, в середньому 2−4млрд д вивозять наші туристи. Але дякуючи ковіду ця цифра зараз значно менша ніж була раніше. Як рахують цю цифру, сам не знаю.
+
0
yarg
yarg
2 липня 2021, 15:22
#
Т. е. что ввозят одни заробитчане — вывозят другие.
+
0
vipost
vipost
2 липня 2021, 15:59
#
Пропорція різна, заробітчани в рази більше привозять (грубо кажучи у 3−4 рази більше)
+
0
yarg
yarg
2 липня 2021, 16:00
#
Это откуда известно? у них кто-то опрашивал на границе? и они говорили правду?
а я говорю что туристы вывозят в 3 раза больше.
+
0
vipost
vipost
2 липня 2021, 17:21
#
І ви і я можемо казати різні речі, але є люди — економісти, статисти які таким підрахунком займаються. І це ні разу не якась 1 людина. От це відомо саме від них
+
+15
yarg
yarg
2 липня 2021, 17:29
#
С потолка.
это вам скажет любой человек, имеющий отношение к статистике.
если где-то появляются данные без первоистчника — это лажа и потолок.
+
+15
Артур М.
Артур М.
4 липня 2021, 10:06
#
Господи, як можна порівнювати заробітчанина, який працює цілий рік з туристом, який 1раз на рік поїхав до Турції на 10днів.
Політика тут ні до чого, економіка вся стоїть на непрямих методах аналітики.
Заробітчани+ ІТ вже перегнали аграріїв+ металургів по притоку валюти.
+
+15
Артур М.
Артур М.
2 липня 2021, 10:15
#
Привезли в валюті, а тратять в гривні.
+
0
Alvares
Alvares
2 липня 2021, 8:56
#
И это при условии карантинного застоя! Превышение экспорта над импортом в 0,2 ярда! А если нормальные условия, то превышение импорта над экспортом будет в ярды… И никакие аграрии и металлурги не спасут эту дэржаву от сползания в пропасть…
+
+30
SergS7
SergS7
2 липня 2021, 9:43
#
Та коли вже та обіцяна пропасть? Вже рік чекаєте пропасті, а вона ніяк не приходить
+
0
vipost
vipost
2 липня 2021, 10:23
#
Та як великого «хазяйствєнніка» поміняли разом з великим українізатором Азіравим так і пророкують Україні крах. А економіка після майдану все росте й росте, назло запоребріку
+
0
yarg
yarg
2 липня 2021, 10:27
#
А импорт — это сползание в пропасть? вы уверены?
+
0
BobKickass
BobKickass
2 липня 2021, 17:01
#
И никакие аграрии и металлурги не спасут эту дэржаву от сползания в пропасть

Рішення вже давно є, завтра бакс по 50−60грн за штучку і матимемо профіцит :)
+
+15
yarg
yarg
2 липня 2021, 17:11
#
И хоть раз это сработало? Приведете пример из нашей истории? ну, профицита после обвала курса.
+
0
BobKickass
BobKickass
2 липня 2021, 17:46
#
Профіцита дійсно не було, але співвідношення експорту товарів і послуг до імпорту було мінімальне саме після девальвацій, а саме у 2009 році та 2015 відповідно.
Ви ж вище самі писали про те, наскільки багато пересічні українці в Туреччину і Єгипет вивозять щорічно — перерахуйте вартість турів на девальвовану гривню, і бажаючих їхати зменшиться в рази. Таким же чином одразу ж виростає ціна Польських макаронів і чудесним чином вітчизняні знову можуть конкурувати :)
+
0
yarg
yarg
2 липня 2021, 18:08
#
Ага. но обьяснение этому — не улучшение структуры экономики (как говорят адепты девальваций), а резкое обнищание населения, которое приводит к уменьшению обьема импорта.
Таким манером — можно просто импорт запретить и будет профицит. Но подтиратся нечем будет.

хотя если ставить целью профицит, а не рост экономики — может так и нужно?
+
0
BobKickass
BobKickass
3 липня 2021, 9:17
#
Згоден, прямого зв’язку між девальвацією і зростанням економіки немає, але поряд з цим, гроші, які не були виведені з країни так чи інакше осядуть в економіці нашої країни. Китай он всі сварять за ручну постійну девальвацію юаня. Цим підтримується конкурентоспроможність продукції на експорт теж.Хіба не для цього потрібна власна грошова одиниця…
І хоча пересічний китаєць живе, мабуть, гірше за українця — економіка зростає. Чому б і нам не робити постійну невелику девальвацію, замість того щоб раз на 10 років отримувати різку?..
+
0
yarg
yarg
3 липня 2021, 10:52
#
Где вы видите девальвацию юаня?
с 8.27 в 2004 году — до 6.47 юаней за доллар — сейчас?
это не девальвация. это наоборот.
девальвация — это у нас. и никакой пользы экономике она не принесла — только разруху.
постоянная небольшая девальвация приведет к тому, что заниматся бизнесом смысла не будет — проще купить доллары и через пол-года сдать. Прибыль та же, риска нет.
+
0
Артур М.
Артур М.
4 липня 2021, 10:29
#
Тому у тебе нема не бізнесу, не доларів. Девальвація потрібна, як раз для того, щоб стимулювати попит, бо люди витрачають кеш на реальні активи, товари, послуги. Попит стимулює ріст.
Девальвація локальної валюти стимулює ваш експорт, тих самих доларів, про які ви пишете, бізнес отримує більше.
А у випадку ревальвації (напр. Японія) люди нічого не витрачають, бо знають, що 10єн завтра перетвориться на 11.
Як можна бути таким бовдуром, щоб не бачити, що саме ФРС і ЕЦБ, як раз таки намагаються здешевити свої валюти, щоб розігнати девальвацію та інфляцію.

Візьміть хоч якусь книгу почитайте, перестаньте писати ось цю мачню.
+
0
yarg
yarg
4 липня 2021, 10:42
#
Ну конечно. кошелек показать?

девальвация локальной валюты у нас происходит 30 лет беспрерывно — не хотите сравнить результат со странами, в которых девальвации небыло?
Не хотите, знаю. потому что реальность — опровергла все ваши смешние умопостроения.
+
0
Артур М.
Артур М.
4 липня 2021, 10:15
#
По перше — економіка росте, а не падає.
По друге — спасають не тільки аграрії та металурги, а ще й заробітчани та ІТ, чия доля росте дуже швидкими темпами, які доречі вже перегнали агро+ металістів.
По третє - інвестори заходять в наші бонди, нерезиденти. Якщо того року це був відтік, то зараз навпаки, що теж говорить, що в Україні буде все добре.
Вашу сползающую пропасть залиште таким же вічним нитикам, як ви.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися