За оцінками НБУ, за підсумками 5 місяців дефіцит зведеного платіжного балансу склав $446 млн, тоді як за 5 місяців 2020 року був профіцит у $224 млн.
Дефіцит платіжного балансу за січень — травень склав $446 мільйонів
Ключові цифри
Профіцит рахунку поточних операцій — $123 млн (за 5 місяців 2020 року $4,05 млрд).
Дефіцит фінансового рахунку — $581 млн (у квітні - профіцит $349 млн, за І квартал — $78 млн).
Експорт товарів у травні зріс у 1,6 раза, а їх імпорт — у 1,5 раза. Порівняно з попереднім місяцем експорт товарів зріс на 5,0%, тоді як їх імпорт знизився на 1,5%.
ОВДП онлайн від ICU Trade: 10,5% в грн, 3% — в доларах США
Експорт товарів
Обсяги експорту товарів становили $5,2 млрд. Спостерігалося зростання експорту за всіма основними товарними групами:
Товарні групи | Травень'21 | Квітень'21 |
чорні і кольорові метали | 1,9 раза | 1,6 раза |
мінеральні продукти (у т. ч. руди) | 2,9 раза | 1,8 раза |
продовольчі товари | 28,5% | 9% |
хімічна промисловість | 1,6 раза | 1,4 раза |
машинобудування | 30,1% | 23,6% |
деревина та вироби з неї | 1,5 раза | 1,7 раза |
промислові вироби | 1,6 раза | 1,8 раза |
Імпорт товарів
Обсяги імпорту товарів становили $5,0 млрд. Обсяги імпорту зросли таким чином:
Товарні групи | Травень'21 | Квітень'21 |
Енергетичні, у т. ч. нафтопродукти | 1,4 раза | 1,4 раза |
Неенергетичні | 1,6 раза | 1,6 раза |
машинобудування | 1,5 раза | 1,8 раза |
хімічна промисловість | 1,7 раза | 1,4 раза |
продовольчі товари | 39% | 30% |
чорні та кольорові метали | 1,5 раза | 1,5 раза |
промислові вироби | 1,6 раза | 1,4 раза |
деревина і вироби з неї | 2 рази | 1,7 раза |
Читайте також: Сальдо поточного рахунку повернулося до від'ємних значень. Одна з причин — дефіцит торгівлі товарами
Торгівля послугами
Профіцит торгівлі послугами становив $376 млн (у травні 2020 року — $461 млн).
Імпорт послуг зростав активніше, ніж їх експорт: у 1,4 раза та на 18,3% відповідно.
Зростання імпорту послуг зумовлювалося збільшенням:
- витрат осіб, які подорожують за кордон, і короткострокових мігрантів — у 1,7 раза;
- транспортних послуг — у 1,5 раза, зокрема за рахунок морського та повітряного транспорту;
- фінансових послуг — у 1,7 раза.
Основним чинником зростання експорту послуг залишався експорт:
- комп’ютерних послуг — у 1,3 раза;
- послуг із переробки матеріальних ресурсів, що належать іншим сторонам — у 1,5 раза;
- інших ділових послуг — на 31,1%, зокрема за рахунок юридичних послуг, послуг реклами та маркетингу;
- витрати осіб, які подорожують Україною — у 5,2 раза.
Бажаєте знати про фінанси та інвестиції більше? Стежте за ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в телеграм-каналі.
Коментарі - 31
и большинство налоги заплатили там, где работали
что не так?
то что привозят в карманах люди .работающие за границей, то что вывозят в карманах люди едущие отдыхать за границу (что-то я кстати не вижу этих сумм в статистике" - это немного другое.
это все равно что смешивать выторг магазина с айфоном, который подарили продавщице.
в турцию поехали в прошлом году около миллиона человек. Вывезли миллиард долларов минимум в карманах. И это толкьо Турция.
а где эти цифры в статистике?
а я говорю что туристы вывозят в 3 раза больше.
это вам скажет любой человек, имеющий отношение к статистике.
если где-то появляются данные без первоистчника — это лажа и потолок.
Політика тут ні до чого, економіка вся стоїть на непрямих методах аналітики.
Заробітчани+ ІТ вже перегнали аграріїв+ металургів по притоку валюти.
Рішення вже давно є, завтра бакс по 50−60грн за штучку і матимемо профіцит :)
Ви ж вище самі писали про те, наскільки багато пересічні українці в Туреччину і Єгипет вивозять щорічно — перерахуйте вартість турів на девальвовану гривню, і бажаючих їхати зменшиться в рази. Таким же чином одразу ж виростає ціна Польських макаронів і чудесним чином вітчизняні знову можуть конкурувати :)
Таким манером — можно просто импорт запретить и будет профицит. Но подтиратся нечем будет.
хотя если ставить целью профицит, а не рост экономики — может так и нужно?
І хоча пересічний китаєць живе, мабуть, гірше за українця — економіка зростає. Чому б і нам не робити постійну невелику девальвацію, замість того щоб раз на 10 років отримувати різку?..
с 8.27 в 2004 году — до 6.47 юаней за доллар — сейчас?
это не девальвация. это наоборот.
девальвация — это у нас. и никакой пользы экономике она не принесла — только разруху.
постоянная небольшая девальвация приведет к тому, что заниматся бизнесом смысла не будет — проще купить доллары и через пол-года сдать. Прибыль та же, риска нет.
Девальвація локальної валюти стимулює ваш експорт, тих самих доларів, про які ви пишете, бізнес отримує більше.
А у випадку ревальвації (напр. Японія) люди нічого не витрачають, бо знають, що 10єн завтра перетвориться на 11.
Як можна бути таким бовдуром, щоб не бачити, що саме ФРС і ЕЦБ, як раз таки намагаються здешевити свої валюти, щоб розігнати девальвацію та інфляцію.
Візьміть хоч якусь книгу почитайте, перестаньте писати ось цю мачню.
девальвация локальной валюты у нас происходит 30 лет беспрерывно — не хотите сравнить результат со странами, в которых девальвации небыло?
Не хотите, знаю. потому что реальность — опровергла все ваши смешние умопостроения.
По друге — спасають не тільки аграрії та металурги, а ще й заробітчани та ІТ, чия доля росте дуже швидкими темпами, які доречі вже перегнали агро+ металістів.
По третє - інвестори заходять в наші бонди, нерезиденти. Якщо того року це був відтік, то зараз навпаки, що теж говорить, що в Україні буде все добре.
Вашу сползающую пропасть залиште таким же вічним нитикам, як ви.