Енергоефективні перспективи для «зеленого» банкінгу

З урахуванням амбітних цілей European Green Deal по досягненню кліматичного нейтралітету до 2050 року, український бізнес повинен вже зараз оновлювати виробництво, щоб у майбутньому відповідати жорстким європейським вимогам щодо скорочення всіх видів викидів.

Істотним бар'єром для цього залишається обмежений доступ до довгострокового фінансування, особливо в умовах триваючої пандемії Covid-19. Крім того, багато власників підприємств в поточних умовах не наважуються інвестувати в складні технологічні проекти з термінами окупності понад два роки, навіть якщо вони обіцяють очевидну вигоду.

«Зелені» банки в цьому випадку допомагають відкрити доступ до капіталу, надаючи цільове фінансування і більш лояльні комерційні умови для реалізації еко-проектів. А енергосервісні компанії (ЕСКО) допомагають вирішити відразу кілька питань: визначити найбільш вигідні і швидко окупні проекти модернізації, профінансувати їх без застав і комісій, втілити в життя, виконавши «під ключ», а також гарантувати скорочення енерговитрат на кілька років уперед.

При цьому енергосервіс як комплексне рішення для бізнесу забезпечує високу прибутковість вкладених коштів і стабільний грошовий потік, одночасно допомагаючи звільнити ресурси підприємств клієнтів за рахунок підвищення їх енергоефективності.

Може здатися, що «зелені» банки і ЕСКО є конкурентами в частині надання фінансування. Але в реальності це потенційні партнери, які можуть масштабувати діяльність один одного, відкрити нову нішу на ринку і зробити спільний внесок у досягнення кліматичних цілей.

Варіанти взаємодії

Співпраця між ЕСКО та «зеленими» банками може відбуватися в декількох форматах.

В рамках класичної моделі ЕСКО може самостійно профінансувати і виконати «під ключ» енергоефективний проект на промисловому об'єкті, забезпечивши зменшення витрат на енергоресурси для підприємства від 25 до 90%. Гарантуючи досягнення певного рівня економії, ЕСКО отримує повернення своїх вкладень у вигляді регулярних платежів протягом 4−5 років за рахунок частини збережених клієнтом коштів. Після закінчення цього терміну всі 100% економії, всі поліпшення і нове обладнання залишаються підприємству-замовнику. Якщо прогнозовані показники за проектом не досягнуті — обладнання все одно переходить клієнту, а ЕСКО в цьому випадку втрачає інвестиції.

Взаємодія з банком може відбуватися у вигляді рефінансування вже реалізованого проекту. Фінустанова може приєднатися до проекту, за яким вже підтверджена економія, є грошовий потік від клієнта — енергосервісні платежі, і ризики в такому випадку будуть мінімальні.

Можливий варіант, коли ЕСКО знаходить потенційно вигідний енергоефективний проект і пропонує його банку для фондування, бере на себе ризики досягнення економії, а також закриває всі технологічні питання: вибір рішення, закупівлю обладнання, забезпечення його монтажу та введення в експлуатацію.

Може виникнути і зворотна ситуація, коли у банка є клієнт з цікавими проектами, але без достатніх обсягів застави. В такому випадку банк може запросити до реалізації проекту енергосервісну компанію, яка протягом кількох років залишатиметься власником обладнання, надаючи його в заставу і підкріплюючи гарантованими грошовими потоками.

Цілком можуть мати право на існування і конфігурації факторингових взаємин між банком, енергосервісної компанією і підприємством. ЕСКО, реалізувавши проект і підтвердивши економію по ньому, може передати банку права вимоги на платежі за рахунок частини зекономлених клієнтом коштів.

Вигода на трьох

Крім описаних вище моделей, звичайно, можливі й інші варіанти спільної роботи «зеленого» банку і ЕСКО. Але в їх основі лежить те, що вкладення клієнтів повинні бути мінімальними — близько 10−30% від вартості енергоефективного проекту, а вигода значною і гарантованою. По суті ЕСКО і банк купують у клієнта його енергетичну неефективність, монетизуючи і перетворюючи її в доходи для всіх трьох сторін.

Про які ще вигоди і доходи може йти мова? Ілюстрацією може послужити портфель з 87 енергосервісних проектів YASNO — постачальника електроенергії, газу та рішень з енергоефективності.

При інвестиціях YASNO в обсязі 550 млн грн сума енергосервісних контрактів становить майже 2 млрд грн — це розмір виплат клієнтів за рахунок досягнутої економії протягом декількох років. Середні строки окупності енергосервісних проектів у портфелі YASNO складають 2−3 роки. А терміни дії контрактів — 4−5 років. Але якщо окупність настала швидше запланованого терміну, то контракт теж може бути завершений раніше.

Економія енергоресурсів у проектах YASNO становить від 25 до 90% в залежності від технології. Наприклад, близько 70−90% економії дає модернізація систем освітлення з переходом на LED-світильники. Від 25 до 50% електроенергії вдається зберегти при використанні перетворювачів частоти для обладнання з електродвигунами — насосів, промислової вентиляції, конвеєрів. Від 25 до 63% економії витрат теплової енергії клієнти отримують за рахунок модернізації і автоматизації систем опалення в будинках. Близько 35% природного газу економлять клієнти зі сфери металургії за рахунок установки «розумних» пальників на обпалювальному обладнанні.

Екологічний ефект енергосервісних інвестицій YASNO полягає в тому, що зменшення споживання електроенергії на 171 млн кВт·год на суму 350 млн грн на рік, дозволяє промисловим клієнтам також знижувати викиди СО2 на 153 тис. тонн щорічно.

Важливий сигнал

Свіжим позитивним сигналом для подальшого розвитку ринку «зелених» інвестицій в Україні стало підписання у квітні 2021 року між Нацбанком і Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) угоди про співпрацю з розвитку сталого фінансування.

Домовленості передбачають, що НБУ буде розробляти стратегії і стандарти «зеленого» фінансування, а принципи сталого розвитку (ESG) планується впроваджувати на рівні нормативних актів і вимог до корпоративного управління в банках.

Потенційно це може означати, що крім показників прибутковості і ліквідності кредитних портфелів, банкам необхідно буде впроваджувати ESG-метрики в своїх кредитних і інвестиційних процесах. А при оцінці позичальника та його проекту будуть суворіше оцінюватися екологічні наслідки і ризики.

Можливо, з часом з'являться і додаткові нормативи за часткою виданих «зелених» кредитів у загальному інвестпортфелі кожного банку. Тому вже зараз фінустановам необхідно піклуватися про напрацювання пулу проектів для декаборнізаціі, в тому числі зі сфери енергоефективності. Кваліфікованими партнерами банків в цьому напрямку можуть як раз виступити енергосервісні компанії.

Екологічна привабливість інвестицій в оптимізацію енергоспоживання у порівнянні з іншими видами «зеленого» інвестування підкреслюється тим, що кожен 1 млн євро ЕСКО-інвестицій YASNO в середньому допомагає клієнтам скоротити річні витрати електроенергії на 11,5 млн кВт·год, що еквівалентно скороченню викидів СО2 на 10,2 тис. тонн. Для порівняння — стільки ж потрібно вкласти, щоб отримати 1,2 млн кВт·год «зеленої» енергії на сонячних електростанціях або 3,5 млн кВт·год на вітроелектростанціях. При цьому для енергосервісних проектів не потрібно спеціальних ліцензій, відведення землі, будівництва додаткової інфраструктури, а також додаткових гарантій від держави.