Фейкові сайти та гра на довірі: які пастки використовують шахраї у 2021 році

Чим небезпечний інтернет та соціальна інженерія

Протягом останнього року ЄМА внесла у «чорний список» 22 шахрайських та 27 фішингових сайтів в інтернеті, які збирають реквізити платіжних карток та конфіденційні дані під виглядом фейкових послуг. Далі аферисти або перехоплюють управління мобільним чи веб-банкінгом клієнта, або беруть кредити від його імені.

У «чорний список» у першому кварталі 2021 року потрапило 370 паспортів, 748 ідентифікаційних кодів та 514 телефонів отримувачів несанкціонованих платежів та шахрайських кредитів, так званих грошових мулів.

Фото: ЄМА

За даними ЄМА, найбільше шахрайських схем виявили у Дніпропетровській та Донецькій областях — по 22% у кожній. І лише 14% припадає на Київську область. Проте украдені кошти аферисти знімали готівкою найчастіше саме у столиці — у 51% випадків.

Серед шахраїв вдвічі частіше трапляються чоловіки — 70% проти 30% жінок. Переважно це зловмисники у віці 21−30 років.

Якщо мова про телефонний кримінал, найбільше шахрайських номерів зафіксували серед абонентів Vodafone — 49%, Київстар — 34%, Lifecell — 16%.

Читайте також: Плати, або заразимо коронавірусом: як шахраї виманюють гроші в українців

Скільки заробили шахраї

Як писав «Мінфін», протягом 2020 року з банківських карток українців шахраї викрали 271,4 млн грн. З них лише 19,4 млн грн припадає на шахрайство в інтернеті, решта (252 млн грн) — це втрати внаслідок соціальної інженерії.

«Соціальна інженерія особливо небезпечна, якщо поєднується з перехопленням управління сім-картою жертви. За умови викрадення сім-карти середні втрати постраждалих десь втричі більші», — розповів в інтерв'ю «Мінфіну» директор ЄМА Олександр Карпов.

Повний текст інтерв'ю читайте тут