Світ виходить з кризи: ключові тези Весняних зборів МВФ і Світового банку від голови НБУ

► Підписуйтеся на телеграм-канал «Мінфіну»:
головні фінансові новини

Що обговорювалося

Традиційно Весняні збори були присвячені прогнозу світових і регіональних тенденцій економічного розвитку, але цьогоріч — крізь призму аналізу наслідків пандемії сovid-19. Від її початку минув уже рік, але її вплив на світову економіку продовжує спричиняти занепокоєння.

«Скорочення економічної активності по швидкості падіння та синхронності процесів — безпрецедентне, а перспективи — не визначені. З таким бекграундом світова спільнота очікувала ці Збори», — зауважив очільник Нацбанку.

Виступаючи на Зборах, Крісталіна Георгієва недарма назвала коронакризу переломним моментом та навела цитату Франкліна Рузвельта, з чиїм ім'ям пов’язують вихід США з Великої депресії: «Точка в історії, на якій ми стоїмо, повна перспектив і небезпек».

Читайте також: Про незалежність НБУ і співпрацю з МВФ — основні тези інтерв'ю Кирила Шевченка виданню Global Capital

«І справді, на відміну від попередніх Зборів, виступи учасників містили велику кількість акцентів на наявні протиріччя в розвитку глобальної економіки, тобто плюси і мінуси певних процесів, що пов’язано насамперед із досі високим рівнем невизначеності», — додав Шевченко.

Ключові тези Зборів

Світ виходить з кризи

Глобальна економіка витримала удар сovid-19 та має міцну опору. Очікується, що коронакриза залишить менші «шрами», ніж світова фінансова криза 2008 року. Але, за оцінками МВФ, якби світ своєчасно не вдався до відповідних заходів, скорочення економічної активності могло бути втричі більшим.

За підсумками 2020 року скорочення глобальної економіки склало 3,3%, що виявилося навіть на 1,1 в. п. менше, ніж прогнозувалося в жовтні. Це пов’язують із пом'якшенням карантинних обмежень, адаптуванням економік та вакцинуванням.

Прогнозується, що 2021 року глобальна економіка зросте на 6%, а 2022-го — на 4,4%. У середньостроковій перспективі очікується вихід на рівень зростання до 3,3%.

Для ринків позитивним сигналом став факт зростання економічних показників насамперед у Сполучених Штатах, що частково стимульовано поліпшенням перспектив вакцинації та посиленням інфляції.

Читайте також: Портфель держоблігацій у банках перевищив безпечний поріг — глава НБУ

Асинхронність економічного відновлення

Водночас коронакриза спровокувала «десинхронізацію» процесів відновлення між країнами з розвинутою економікою і emerging markets, підкреслив голова НБУ.

Очікується, що розвинуті економіки відновляться після кризи сovid-19 швидше, ніж більшість країн із економікою, що розвивається. Пов’язано це з їх вільним доступом до щеплень та більшими можливостями в проведенні підтримуючої макроекономічної політики.

Emerging markets понесуть значніші середньострокові втрати, зокрема через повільніші темпи вакцинування.

Далі - стан американської економіки. «Хоча її зростання — гарна новина, — сказав Шевченко, — проте світові ринки стурбовані тим, що швидке та стійке зростання довгострокових процентних ставок Федрезерву може призвести до жорсткіших фінансових умов, що потенційно може зашкодити перспективам зростання в emergin markets».

Глава центробанку навів слова економіста МВФ Тобіас Адріан, який відзначив занепокоєння інвесторів тим, що фінансування фіскальної експансії в США може призвести до зростання премій за ризик строковості (компенсацій інвесторам за процентний ризик). «Висловлювалися побоювання, що це може призвести до тенденції відтоку капіталу з ринків emerging markets», — підкреслив Шевченко.

Читайте також: Завдання НБУ полягає в умілому застосуванні облікової ставки як дієвого інструменту — Шевченко

Інфляція зростає

Багато уваги на Зборах приділялося зростанню інфляції. Очікується, що ціни на сировинні товари, особливо нафту, наступними місяцями ще більше зміцняться. З огляду на їх рекордно низькі рівні торік, вищі ціни повинні механічно піднімати індекси споживчих цін, а загальна інфляція може стати нестабільною впродовж найближчих місяців.

На думку Шевченка, у зоні ризику знову ж опиняються країни emerging markets, які мають значні потреби у фінансуванні цьогоріч. Якщо інфляція зросте, а витрати на запозичення продовжать зростати, вони можуть зіткнутися в майбутньому з проблемами фінансування.

Утім, волатильність повинна бути короткочасною. Базові прогнози показують повернення інфляції до її довгострокового середнього показника, що пов’язують з послабленням цих тенденцій та, зокрема, з високим рівнем безробіття.

Глава НБУ акцентував на тому, що нинішня криза взагалі унікальна.

«З одного боку — нерівність доходів, ймовірно, значно зросте через пандемію, з іншого — у деяких випадках саме карантинні обмеження призводили до значного збільшення заощаджень, наприклад, через мораторій на виплату позик», — підсумував Кирило Шевченко.

Читайте також: Центробанки України і Швеції обговорили розвиток цифрової валюти і повноцінної фінтех-екосистеми

«Зелені фінанси»

Розбудова екологічної економіки — друге за пріоритетом завдання після закінчення кризи в сфері охорони здоров’я. «Часто лунало, — додає Шевченко, — що інвестиції в „зелену“ інфраструктуру потрібні, щоб пом'якшити зміни клімату, зміцнити соціальну допомогу та соціальне страхування, зупинити зростання нерівності».

Візитівкою цих Зборів можна назвати також діджиталізацію та green recovery, розповів голова Нацбанку.

Під час Зборів Нацбанк підписав угоду з IFC про розвиток «зелених фінансів», провів зустріч із Ріксбанком, темою якої, зокрема, був досвід Швеції у розвитку цифрової валюти.