Україна вже за крок від європейських стандартів регулювання ринку платежів — Кирило Шевченко

І додає: концепція відкритого банкінгу (Open Banking) — це світовий тренд, у межах якого прагнуть працювати всі прогресивні країни, зокрема Великобританія, Австралія, США, Канада, Японія, країни ЄС.

Основні переваги відкритого банкінгу

Як зазначає голова Нацбанку, усе дуже просто — зручність, швидкість, безпека та розширення можливостей для клієнтів. За згодою клієнта банки та небанківські фінансові установи надаватимуть доступ до його рахунків іншим установам (наприклад фінтех-компаніям).

«Так, ви не помилилися, відкривати рахунки клієнтам зможуть не лише банки. Однак варто зазначити, що попередньо такі установи мають отримати дозвіл від НБУ на надання відповідних платіжних послуг», — підкреслив Шевченко.

Популярність концепції очільник центробанку пояснив на прикладах її переваг.

1. Зручність. Не потрібно завантажувати два-три банківські додатки, пам'ятати скільки коштів та на якому рахунку ви маєте, які умови пропонуються за кожним з них. Уся фінансова інформація може бути доступна в одному додатку. Клієнт навіть зможе у цьому ж додатку здійснювати операції - платити за комунальні послуги, купувати валюту, переслати гроші родичам. Додаток ще й підкаже, з якого рахунку вигідніше здійснити кожен такий платіж.

2. Швидкість. Якщо, наприклад, клієнт вирішив придбати авто у лізинг, йому потрібно надати інформацію про свій фінансовий стан лізинговій компанії. З відкритим банкінгом це можна зробити онлайн та дуже швидко. Не потрібно йти до фінустанов по довідки, не потрібно їх чекати.

3. Розширення можливостей. Клієнт зможе отримувати додаткові послуги. Наприклад, фінтех-компанія аналізуватиме його фінансовий стан та пропонуватиме найоптимальніші варіанти для інвестицій — порадить купити державні облігації, перерахувати кошти на депозит чи придбати акції.

4. Безпека. Не варто турбуватися, що з відкритим банкінгом уся фінансова інформація буде відразу доступна всім учасникам. Відкритий банкінг працює виключно за згодою клієнта. Тільки клієнт вирішує, чи відкривати доступ до його інформації тому чи іншому надавачеві послуг.

Читайте також: Рада взяла за основу законопроєкт про «відкритий банкінг»

Кирило Шевченко підкреслив, що він зупинився лише на деяких найочевидніших можливостях відкритого банкінгу для клієнтів. Проте головна його перевага у тому, на думку керівника центробанку, що створюється нове середовище для конкуренції за клієнта. «Банки, які мають велику кількість клієнтів, та фінтех-компанії, які мають нові ідеї, разом рухатимуть фінансовий ринок уперед — з'явиться велика кількість інноваційних цифрових послуг від різних учасників ринку», — підсумовує очільник НБУ.

Що відомо про законопроєкт

Законопроєкт «Про платіжні послуги» імплементує основні засади Другої платіжної директиви ЄС (PSD2), що сприятиме інтеграції українського ринку з європейським.

Він також передбачає імплементацію концепції відкритого банкінгу (Open Banking), що, як кажуть у НБУ, стане стимулом для розвитку фінтеху в Україні. «Фінтех-компанії зможуть налагодити взаємовигідну співпрацю з банками та отримати більше можливостей для бізнесу», — зазначає регулятор.

Читайте також: Ринок платежів регулюватиметься по-новому — НБУ

НБУ пояснює, що прийняття законопроєкту сприятиме появі нових платіжних стартапів та розширенню кола учасників платіжного ринку, розвитку новітніх платіжних продуктів, сервісів і послуг. Як наслідок — посилиться конкуренція на ринку.

Новим законопроєктом передбачається дев’ять платіжних послуг, з яких сім є фінансовими платіжними послугами, дві — нефінансовими.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що закон, який регулює функціонування платіжних систем сьогодні, було ухвалено ще у 2001 році, а останні суттєві зміни були внесені до нього у 2012 році. Ним визначено лише один вид платіжних послуг — переказ коштів, яка означає рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.