Шевченко: «Сьогодні ніхто не може диктувати НБУ, який встановлювати курс гривні або яку облікову ставку»

Основні тези

Удосконалення чинного законодавства

Голова НБУ зауважив, що для прийняття зважених рішень к монетарній і макропруденційній політиці регулятор ґрунтується на актуальному чинному законодавстві в банківській сфері, яке постійно вдосконалюється.

І додав, що НБУ завжди сприяв і сприятиме наближенню вітчизняних нормативно-правових актів до законодавства Європейського союзу і впровадження кращих світових практик функціонування банків.

Читайте також: Глава НБУ пояснив, навіщо в Україні спеціалізований фінансовий суд

Як приклад Шевченко згадав законопроєкт щодо корпоративного управління в банках, узгодженого з експертами МВФ і вже переданого на розгляд Верховної Ради. За словами глави НБУ, ухвалення цього закону стане важливим кроком для посилення інституціональності і незалежності НБУ, підвищить відповідальність керівництва банків за прийняті рішення і сприятиме прозорості й стабільності їх діяльності.

Крім того, документ підвищує ефективність системи внутрішнього контролю, в тому числі управління ризиками в українських банках. «Запропоновані норми впровадять оновлені вимоги зі структури капіталу і нормативів його достатності відповідно до директиви ЄС CRD IV і регламенту CRR. Також він дозволить банкам ввести процеси оцінки достатності внутрішнього капіталу (ICАAP) і внутрішньої ліквідності (ILAAP)», — уточнив глава НБУ.

Колегіальність та довіра

«Національний банк був і залишається технократичним інститутом», — підкреслив Шевченко. Він запевнив, що всі важливі рішення приймаються колегіально. Одночасно підтримується конструктивний діалог на зустрічах з представниками інших держорганів, які регулярно проводяться на засіданнях Ради фінансової стабільності.

Читайте також: Шевченко: Україна випустить євробонди на $2,4 мільярда

Голова Нацбанку відзначив, що «ми з великою повагою ставимося до застережень колег з Європарламенту щодо тиску на незалежність центрального банку. Повинні запевнити, що незалежності НБУ нічого не загрожує. Сьогодні ніхто не може диктувати Національному банку, який встановлювати курс гривні або яку облікову ставку», — заявив очільник регулятора.

Глава НБУ нагадав, що в 2020 році Верховна Рада ухвалила банківський закон № 590-IX, що зробило неможливим повернення Приватбанку колишнім власникам і посилило стійкість банківського сектора. «Запевняємо, що докладемо всіх зусиль для захисту законності рішень про націоналізацію Приватбанку, збереження фінансової стабільності і не допустимо втрати коштів платників податків», — написав він.

Раніше представники ЄС неодноразово наполягали на продовженні розслідування діяльності керівників і власників Приватбанку до його націоналізації наприкінці 2016 року, на яку держава витратила понад $6 млрд.

«Ми покликані забезпечувати фінансову та цінову стабільність, а також сприяти економічному розвитку. Це — наш мандат, він незмінний. Як і незмінне наше прагнення до збереження послідовності політики центробанку», — підсумував свій пост Кирило Шевченко.

Хочете знати про фінанси та інвестиції більше? Слідкуйте за ексклюзивними матеріалами «Мінфіну «в телеграм-каналі.