«Подарунок» для фінтех-ринку. НБУ планує запустити регуляторну «пісочницю»

Що таке регуляторна «пісочниця»

Перша в світі регуляторна «пісочниця» або Sandbox з’явилася відносно недавно. Це сталося у 2015 році у Великобританії. Відтоді вона стала найпопулярнішим форматом взаємодії фінансових регуляторів із фінтех-компаніями.

Нині у світі з реальними кейсами активно працює 13 регуляторних «пісочниць» — у США, Британії, Канаді, Австралії, Швейцарії, Сінгапурі, Литві, ОАЕ, Малайзії, Філіппінах, Таїланді, Індонезії. Ще майже стільки ж розробляються або плануються до запуску.

Читайте також: НБУ створить платформу Sandbox для роботи з фінтех-компаніями

Функції «пісочниці»

Регуляторна пісочниця виконує три дуже важливі функції. Насамперед — це платформа для взаємодії з ринком: лояльна та відкрита до всіх учасників, які бажають впроваджувати нові сервіси та продукти на ринку, щоб поліпшити життя клієнтів.

По-друге, це спеціальний правовий режим роботи для фінансових компаній. Він дозволяє тестувати нові сервіси у обмеженому середовищі без ризику порушення фінансового законодавства та у безпечному середовищі.

І по-третє, це тестове середовище, в якому за потреби можна випробовувати нові продукти на обмеженому колі споживачів.

Читайте також: Що завадить подальшому здешевленню депозитів

Для чого та кому це потрібно

Яка користь споживачам фінансових послуг від запуску регуляторної «пісочниці»? Насамперед завдяки розвитку цифрових новацій підвищується якість фінансових продуктів та знижується їх вартість.

Тобто споживач отримує кращий сервіс за нижчу вартість. Водночас регулятор дбає про високий рівень захисту прав споживачів та безпеки даних.

Фінтех-компаніям участь у регуляторній «пісочниці» потрібна, щоб у рівних і лояльних умовах та конструктивній співпраці з регулятором вивести на ринок інноваційні продукти.

Оскільки на ринку просто не існує подібних сервісів і їхнє регулювання невизначене, то без пісочниці компанії не мають шансів тестувати їх.

Участь у пісочниці потребує від них менше ресурсів, зокрема і фінансових, та робить новації дійсно підйомними, швидкими та реальними.

Для чого це регулятору

По-перше, через таку сучасну форму співпраці регулятор тримає руку на пульсі фінтех-трендів та налагоджує ефективний діалог із фінтех-ринком.

Це не лише стартапи, але й вже працюючі стабільні банки чи компанії, які розробляють нові продукти.

По-друге, розвиток цифрових новацій у фінансовому секторі позитивно впливає на зростання включеності громадян до фінансової системи і їхньої залученості до отримання фінансових послуг.

Тобто зростає фінансова інклюзія, яка є важливим пріоритетом для кожного фінансового регулятора.

Ще один важливий ефект від запуску регуляторних пісочниць — зростання обсягів інвестицій у фінтех-сферу.

Нагадаємо

• У липні 2020 року Нацбанк затвердив Стратегію розвитку фінтеху в Україні до 2025 року. Це покроковий план створення в Україні повноцінної фінтех-екосистеми з інноваційними фінансовими сервісами і доступними цифровими послугами.

Читайте також: Fintech в Україні: 7 приводів для гордості