У 2020 році частка непрацюючих кредитів у банках знизилася

Як зазначає регулятор, банки усіх груп помітно покращили свої кредитні портфелі.

«Масштабну роботу провели державні банки: за 2020 рік вони списали 30,6 млрд у нацвалюті та 3,1 млрд у доларовому еквіваленті в інвалюті зарезервованої заборгованості. Це дозволило їм знизити частку непрацюючих кредитів з 63,5% до 57,4%», — йдеться у повідомленні.

Як змінилися показники

• Показник банків іноземних груп (без банків РФ) зафіксувався на рівні 12,3% (проти 16% у 2019 р.). Надалі іноземні банки планують використовувати заходи списання, продажу та очікують добровільного врегулювання боргів.

• Банки з українським капіталом за рік знизили частку NPL з 18,6% до 14,6%. Їхнім основним інструментом були списання та продаж.

Читайте також: За пів року держбанки списали непрацюючих кредитів на 111 мільярдів

«У найближчі два роки ми очікуємо, що банки остаточно позбудуться непрацюючих кредитів. У разі успіху реалізації стратегій управління NPL банки у три рази зменшать обсяг NPL. Це дозволить вже на початку 2023 року скоротити частку непрацюючих кредитів до 24%, а у разі суттєвого зростання кредитування рівень NPL знизиться менше 20%», — зазначив голова НБУ Кирило Шевченко.

Читайте також: Погіршення якості кредитів може призвести до зменшення прибутковості банків — НБУ

За його словами, сьогодні непрацюючі кредити не тиснуть на прибутковість банків та їхній капітал.

Що пропонують держбанкам

Як писав «Мінфін», Верховна рада може надати право держбанкам продавати непрацюючі кредити на прозорих аукціонах зі знижкою, як це робить Фонд гарантування вкладів і комерційні банки. Відповідний законопроект № 2272 зареєстрував депутат «Слуги народу» Олексій Мовчан.

Як держбанки вирішують проблему

На відміну від ФГВФО, державні банки продовжують реструктуризацію своїх поганих кредитів замість продажу на аукціонах. Держава ж змушена докапіталізувати державні банки, щоб не допустити банкрутства.

Що означає висока частка NPLs

Висока частка NPLs — результат кредитної експансії минулих років, коли стандарти оцінки платоспроможності позичальників були низькими, а права кредиторів недостатньо захищеними.

Інша вагома причина — практика кредитування пов'язаних осіб, які припинили обслуговувати кредити під час кризи.