Національний банк продовжує модернізувати Систему електронних платежів (СЕП) та платіжну інфраструктуру України відповідно до світових тенденцій, а також вимог часу та бізнесу. Зокрема, у 2021 році регулятор планує активно працювати над переходом банків на міжнародний стандарт ISO20022. Про це регулятор повідомляє на офіційному сайті.
У 2021 році Нацбанк надалі модернізуватиме платіжну інфраструктуру за міжнародними стандартами
Цілі модернізації
Мета цього проєкту — осучаснення фінансової інфраструктури та підвищення її конкурентоспроможності, інтеграція зі світовими ринками.
«Стрімка цифровізація та світова зміна технологій у бік уніфікації і взаємодії підштовхують нас до трансформації і української платіжної інфраструктури та відходу від паперових стандартів, зокрема у платіжній сфері. Перехід на міжнародний стандарт ISO20022 забезпечить подальшу автоматизацію платіжних трансакцій на якісно новому рівні. Він надасть банкам та бізнесу нові можливості, здешевить трансакції, підвищить гарантованість їх доставки та безпеку», — зауважив заступник голови Нацбанку Олексій Шабан.
Які переваги матиме український ринок
За словами заступника директора департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Нацбанку Наталії Лапко, стандарт ISO20022 вважається «фінансовим есперанто». Він стосується не тільки банківської сфери, а й забезпечує роботу підприємств, корпорацій, торгівлі та дозволяє опрацювати наскрізні платежі для всіх учасників фінансового ринку.
«Національний банк розпочав запровадження ISO20022 не лише з метою гармонізації зі світовим платіжним простором. Це ще й вимога бізнесу, який потребує наповнення платежів додатковою інформацією, підвищення ефективності їхнього опрацювання та цифровізації платежів», — наголосила вона.
Серед головних переваг використання міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України:
- гармонізація українського платіжного простору зі світовим;
- поява та забезпечення роботи нових гравців платіжного ринку та платіжних інструментів відповідно до другої платіжної директиви ЄС (PSD2);
- запровадження нових та розширення функціонального наповнення існуючих платіжних інструментів на користь банків та їх клієнтів;
- реалізація нових автоматизованих процесів, які покривають повний життєвий цикл платежів;
- підвищення рівня обслуговування, ефективності та прозорості платежів;
- розширення реквізитів платежів за рахунок необхідної додаткової інформації;
- посилення захисту інформації.
Як відбуватиметься імплементація стандарту ISO20022
У першому кварталі 2021 року заплановано запуск тестового стенду СЕП нового покоління. Відповідно перші формати кредитового переказу на базі ISO20022 стануть доступними для початку практичного відпрацювання і реалізації.
У другому кварталі 2021 року мають бути опубліковані всі версії специфікацій повідомлень і технічної документації, що реалізовуватимуться у промисловому режимі модернізованої СЕП.
Упродовж 2021 року спільно з учасниками банківського ринку Національний банк відпрацьовуватиме всі аспекти роботи модернізованої СЕП та визначатимуться терміни остаточного впровадження та міграції на нову інфраструктуру.
Фінальну дату переходу платіжної інфраструктури на стандарт ISO20022 буде встановлено лише після аналізу результатів тестування з банками, з урахуванням необхідних доопрацювань та готовності банків до цієї події.
Водночас відповідно до практики інших країн світу перехід на новий стандарт платежів буде одномоментним, що вимагатиме особливої відповідальності від усіх учасників процесу.
Що було зроблено
Протягом 2020 року регулятор підготував понад 20 документів, які описують формати повідомлень, специфікації щодо кредитового переказу, примусового списання коштів. Так, у межах проєкту центральний банк розробив моделі стандарту ISO20022 для використання у платіжній інфраструктурі України у напрямах:
- кредитовий переказ — переказ з ініціативи платника;
- дебетовий переказ — переказ з ініціативи отримувача грошових коштів/стягувача;
- управління рахунками, лімітами;
- особливі випадки та розслідування — уточнення реквізитів, неможливість виконання платіжної інструкції, розслідування щодо платежу тощо.
Частина документації вже доступна для банків та розробників банківських програмних комплексів на сайті регулятора.
Коментарі - 4
Имел возможность пощупать это в Польше: ну добавил я счёт Pekao в программе ING … ну посмотрел на него пару раз. Потом он от неиспользования заэкспайрился и на этом всё. Тоесть особой опасности для банков это не представляет.
Где ещё активно применяется PSD2 так это в программах учёта финансов. Я пользуюсь одной из них, правда не оплачивал синхронизацию с банками потому что из нужных мне так только ПУМБ и пара зарубежных банков картами которых я плачу очень редко. Но в общем если бы синхронизация была это конечно было бы удобно — меньше ручной работы по внесению трат. Так эти программы ведения личных финансов никак не конкурирют с банками.
На британском рынке популярны (ну или по крайне мере активно себя продвигают) ещё более продвинутые программы бюджетирования которые получая данные о расходах дают советы по тому как тратить деньги дальше и где надо урезать свои хотелки. Из того что знаю: Plum и Yolt. Опять же угрозы банкам тут нет. Ну разве что банки поверят что эти программы реально урежут расходы клиентов.
А, ещё есть бухгалтерские программы, опять же на рынке Британии их много. Они тоже берут данные со счетов и готовят все необходимые отчёты, делают аналитику, помогают с планированием будущих платежей.
В общем как по мне банки в убытке не будут. Доступ к счёту они в любом случае предоставляют за деньги, объяем доступных операций они так же устанавливают на своё усмотрение.
Хотя может я чего не знаю об украинских банках и слепо переношу отношение к бизнесу с неукраинских…
Меня больше волнуют клиенты…
Сейчас, при достаточно низком уровне финансовой грамотности украинцев,
клиенты укрбанков часто-густо сами «сдают» мошенникам доступ к тому
или иному интернет-банкингу или же мобильному приложению…
Если в интернет-банкинге или мобильном приложении будет инфа не только о счетах в этом
конкретном банке, а обо всех банковских счетах клиента — риск потери денег в разы увеличится…