У Раді пропонують реструктуризувати валютні кредити фізосіб

Суть пропозиції

У пояснювальній записці до документа зазначено, що зараз надання споживчих кредитів в іноземній валюті заборонено законом. Проте раніше банки, фактично користуючись недосконалістю законодавства, надавали валютні кредити фізособам, які не мали і не планували мати дохід в іноземній валюті.

«Тобто йдеться про очевидні зловживання з боку кредиторів, що надавали кредити в іноземній валюті громадянам, в яких доходи в іноземній валюті взагалі відсутні», – зазначається у документі.

У зв'язку з цим депутати вважають, що кредитодавці (банки) намагалися отримати прибуток у недобросовісний спосіб, що суперечить верховенству права та принципам цивільного законодавства.

На думку авторів законопроєкту, держава та парламент мають відреагувати на такі дії кредитодавців (банків), які «заробляли чималі доходи на наданні кредитів в іноземній валюті громадянам».

«Запровадження змін, передбачених законопроєктом, дозволить захистити права та законні інтереси позичальників, що отримали споживчі кредити в іноземній валюті, від зловживань з боку кредитодавців; сприяти відновленню платоспроможності позичальників, які не змогли своєчасно здійснити платежі за такими споживчими кредитами», – зазначається у пояснювальній записці.

Причини появи такого рішення

Серед причин необхідності прийняття законопроєкту депутати називають події форс-мажорного характеру, що відбулися в Україні та суттєво вплинули на курс гривні до іноземних валют: Революція Гідності, окупація частини території України тощо. В результаті таких подій сталася масштабна девальвація, наслідки якої «не можуть бути повністю перекладені кредитодавцями на позичальників».

Читайте також: Валютна іпотека: Рада продовжила мораторій на стягнення боргів. Закон діятиме 18 місяців

Що пропонується

Автори законопроєкту пропонують такі законодавчі зміни:

• провести обов’язкову реструктуризацію валютних кредитів на підставі закону (а не на підставі договору про реструктуризацію). При цьому умови реструктуризації мають визначатися законом (а не договором);
• перерахувати всі валютні грошові зобов’язання позичальників у гривню за офіційним курсом, встановленим НБУ на день реструктуризації;
• списати неустойку (штрафи, пеню), а сплачену до проведення реструктуризації неустойку (штрафи, пеню) зарахувати у погашення тіла кредиту та процентів за користування кредитом;
• процентну ставку за користування валютним кредитом, що застосовувалась до реструктуризації, переглянути на таку, що складає половину розміру українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізичних осіб у відповідній іноземній валюті. А для періодів, коли такого індексу ще не існувало (він вперше почав розраховуватися у 2011 році) – встановити на рівні половини облікової ставки Національного банку;
• після цього суми процентів, що були сплачені до моменту реструктуризації понад такі розміри (понад нову ставку у валюті), в ході реструктуризації зарахувати у погашення тіла кредиту та несплачених процентів.

Подальший алгоритм реструктуризації

Наступним кроком має бути проведення реструктуризації із встановленням ставки за користування кредитом у розмірі українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізичних осіб у гривні + 1 п. п. Надалі необхідно здійснювати щорічний перегляд ставки залежно від зміни цього індексу.

Після реструктуризації кредит має було повернуто протягом 10 років зі сплатою тіла кредиту рівними частками щомісячно. Позичальникам надається право достроково погасити кредит.

Читайте також: Нове життя без боргів: чому не працює процедура банкрутства громадян