У листопаді вийшли дані Державної служби статистики про споживчу інфляцію. У річному вимірі інфляція прискорилася до 3,8% (з 2,6% у жовтні), відносно значень жовтня даний показник прискорився на 1,3%. Фактичні дані виявились вище прогнозів НБУ, – про це повідомляє Андрій Гойлов, аналітик RoboForex.
Аналітик RoboForex: споживча інфляція почала прискорюватися
Джерело: НБУ
Прискорення інфляції зумовлено зростанням цін на енергоносії, падіння врожаю деяких сільгосп культур, девальвацією гривні з кінця літа та зростанням виробничих витрат. У цілому бачимо початок тренду на подальше прискорення інфляції. Розберемо більше докладніше динаміку споживчої інфляції по різним групам товарів та послуг.
Джерело: НБУ
Найбільше зростання цін зафіксовано у освіті, вартості послуг ЖКГ та на алкоголь. Помітно впали ціни на одяг та взуття, відпочинок та розваги. На предмети домашнього вжитку(побутова техніка та утримання житла) та транспорт суттєвого зростання інфляції не помітно. Зростання цін на послуги незначно прискорилось до 6,5% відносно минулого року.
Посилення карантинних заходів та запровадження карантину вихідного дня мало різноспрямований вплив на їх динаміку. Зменшення кількості клієнтів за одночасного зростання виробничих витрат призвело до подальшого подорожчання вартості послуг салонів краси, нотаріусів та курсів водіїв. Погіршення епідемічної ситуації прискорило зростання цін на консультативні медичні послуги та страхування здоров’я. Натомість через скорочення попиту й заборону працювати у вихідні дні сповільнилося подорожчання послуг закладів громадського харчування, готелів, кінотеатрів. Такі тенденції будуть помітні до старту загальної вакцинації в Україні.
Ціні на нафту відновились у останні місяці, що призведе до зростання цін на паливо вже у грудні. Тому зростання інфляції продовжиться і в грудні. На кінець року ми очікуємо, що споживча інфляція досягне 5,0% у річному вимірі. Зростання даного показника також відображає зростання ділової активності.
Як ми бачимо, ціні зростають на найбільш популярні групи товарів та послуг. Таким чином, у пересічного громадянина формується враження неймовірного зростання цін. Люди хворіють, платять за комунальні послуги, користуються послугами значно частіше, чим відпочивають у готелях, купують одяг чи побутову техніку. Тому звичайному громадянину банально не відчувають низького темпу зростання споживчої інфляції, що викликає недовіру до офіційної статистики.
З іншого боку падіння доходів від наслідків пандемії COVID-19 виявилось більш суттєвим, ніж хоча й помірне, але зростання цін. За даними за жовтень середня заробітна плата не повернулася на рівень 2019 року — реальна купівельна спроможність падає на розмір споживчої інфляції.
Таким чином, ми рекомендуємо підвищувати рівень фінансової грамотності та намагатися створити «подушку безпеки». Тоді кризи будуть для вас часом можливостей, а не потрясінь.