Навіщо Нацбанк взявся за реформу грошових проводок

Про те, як зміниться ринок платежів, якщо закон буде прийнято, «Мінфіну» розповів радник голови правління Кредитвестбанку Василь Невмержицький. 

Дозволено все

Насправді автори документа анітрохи не перебільшують. Якщо все задумане вийде реалізувати, через три роки і без того вельми прогресивний український ринок платіжних послуг буде не впізнати.

Найпомітнішими змінами для людей стануть:

• Миттєві платежі з рахунку на рахунок. Тут мова йде не про карткові операції, з дорожнечею яких зараз взявся боротися парламент, а про відносно дешеві проводки між поточними рахунками. Оператори, відповідно до закону, зобов'язані будуть виконати «платіжну інструкцію» протягом операційного дня з моменту отримання розпорядження (зараз до 3-х днів). З огляду на цілодобову роботу СЕП — практично миттєво.
• Конкуренція. Відкривати рахунки зможуть не тільки банки, але і небанківські фінустанови. Останнім, правда, суворо заборонять залучати депозити і виплачувати відсотки за залишками. Не можна буде і кредитувати за рахунок таких коштів. Але з точки зору створення інноваційних платіжних продуктів це не настільки важливо. Проте безпечно.
• Фінкомпанії зможуть емітувати пластикові картки, а також електронні гроші. З урахуванням тарифів міжнародних платіжних систем це навряд чи сильно змінить ситуацію на ринку. Але сам факт демонополізації несе в собі величезний потенціал для ринку.
• Безумовне право розпоряджатися своїм рахунком. Автори законопроекту явно орієнтувалися на загальноєвропейський стандарт PSD2. Ключова особливість якого — відкриття доступу до даних банківського рахунку клієнта для сторонніх організацій.

На практиці це, наприклад, буде означати, що клієнт банку Х зможе без обмежень користуватися мобільним додатком банку Y. Перший за спеціально захищеною технологією буде у відповідь на запит додатка передавати всі необхідні дані. Зрозуміло, з дозволу власника рахунку.

Читайте також: Незаконні операції з платіжними картами почастішали на 36,9% — НБУ

Важливо, що при цьому творцем такого додатка може бути не тільки банк. Але і будь-яка організація, що отримала відповідну ліцензію НБУ.

Нарешті, спрощується і стандартизується доступ до українського ринку іноземних платіжних систем і організацій. Їм доведеться відкривати в Україні філію, але загалом процес повинен бути менш клопітким.

У чому підступ

Документ загалом виглядає дуже прогресивним, хоча і орієнтується переважно на PSD2. У цьому контексті варто розуміти, що останній створювався європейськими регуляторами з дещо іншою метою. Головним завданням ЄС було підштовхнути неповороткі європейські банки і за рахунок конкуренції, що посилилася, дати їм стимул для розвитку сучасних платіжних послуг.

В Україні ситуація виглядає дещо інакше. У нашій країні досі багато інноваційних ідей учасників ринку стикалися з недосконалістю законодавства. По суті, існуючі закони роблять багато ініціатив неможливими.

В останні роки ситуація почала змінюватися. А зараз вона і зовсім розвивається дуже динамічно. Але, наприклад, ті ж фінкомпанії не один рік домагалися права вийти на ринок інкасації. Хоча така практика давно є нормою для Європи.

З цієї точки зору навіть прогресивний закон може виявитися запізнілим для ринку. Втім, ризики тут невеликі — закон багато в чому рамковий. Більшість конкретних норм, правил і регуляцій будуть прописуватися пізніше Нацбанком.

Але ключовий мінус полягає в значній концентрації ринку декількома учасниками. Якими б не були інновації нових гравців, спочатку їм доведеться переконати споживача, що їх сервіс краще за той, який пропонує найбільший банк країни.

До цього варто додати і дуже серйозні вимоги до безпеки (як технічної, так і фінансової) небанківських установ, які претендують на спец ліцензії НБУ.

А також «ціну входу». У максимальній версії, що дає право на емісію електронних грошей, отримати ліцензію зможуть лише фінустанови з капіталом понад 10 млн грн. Це небагато, у порівнянні з банківською ліцензією, але дуже солідно для фінтех стартапу. Але ж є ще вимоги до менеджменту, структури акціонерного капіталу і управління, фінмоніторингу.

Від них нікуди не дітися, це плата за доступ до ринку, але в кінцевому підсумку такий поріг входу може істотно остудити інтерес до нього з боку дійсно інноваційних проектів. Український ринок — далеко не наймісткіший. Що підтверджується і довгою історією «невходження» до нас PayPal.

Банкам час задуматися

Але в будь-якому випадку стратегічно напрямок взято правильний. Ухвалення закону абсолютно точно різко посилить конкуренцію на ринку, призведе до прискорення платежів і їх суттєвого здешевлення.

Один з найпростіших способів домогтися останнього — перехід на розрахунки через поточні рахунки. Ця в декілька разів дешевша альтернатива популярним картковим переказам. Яка в той же час практично не використовується на роздрібному ринку.

Україна вже імплементувала рахунки міжнародного стандарту IBAN, на підході стандарт ISO20022 для СЕП. Разом це інтегрує національну платіжну інфраструктуру в світову. Якщо спростити, то відправити гроші з поточного рахунку в Україні, скажімо, в Китай, буде так само легко і швидко, як і за допомогою картки. Принаймні в теорії і для фізичних осіб на «зрозумілі» суми.

Хоча перш за все, зрозуміло, мова буде йти про внутрішні українські платежі, p2p перекази тощо.

Не виключена і поява на ринку великих небанківських учасників з абсолютно новим рішенням платіжного додатка. Який зможе повноцінно використовувати клієнт будь-якого українського банку.

Все це — чудові новини для споживачів. Але дуже погані — для банків. Це може означати для них втрату істотної частки комісійного доходу. І новий виток боротьби за клієнта. Втім, Нацбанк залишив банкам одну ключову перевагу. Вони, і тільки вони зможуть залучати депозити і платити відсотки за залишками. Для багатьох українців цього мотиву буде достатньо.