Чому в МФО така висока процентна ставка

І в цьому плані МФО похвалитися нічим: процентні ставки у них реально високі. Але чи так це страшно насправді?

Чи сильно ставка в МФО відрізняється від ставки в банку?

Якщо порівнювати просто два числа — то так, різниця буде серйозною: близько 500-700% річних у проти 50-70% за споживчими кредитами в банках.

Але крім чистої величини є ще багато інших чинників, які треба враховувати:

• мікрокредит і споживчий кредит в банку — різні послуги: перша призначена на термінове отримання невеликої суми на короткий термін, друга — на більш серйозні витрати;

• отримати кредит в банку і складно, і довго, і доступно не всім, тоді як мікрокредит — оформляється легко, швидко, і видають його майже кожному, хто підходить за віком;

• тривалість терміну кредитування різна, і за короткий термін по мікрокредитів навіть з великими відсотками не встигає набігти занадто велика сума переплати.

Тому порівнювати мікрокредит і кредит в банку — приблизно так само, як порівнювати стаціонарний комп'ютер і ноутбук. Начебто однакова техніка, завдання виконує приблизно ті ж, але має купу важливих і не дуже важливих відмінностей, які роблять ці пристрої абсолютно різними, і призначеними для різних завдань і потреб.

Причини таких високих ставок

А тепер пояснимо, чому ж у МФО і банків так сильно відрізняється процентна ставка.

Великі витрати на рекламу

В Україні працює понад півсотні МФО, тобто конкуренція для нашого ринку — немаленька. А значить — треба постійно витрачати великі бюджети на залучення нових клієнтів і утримання старих.

З одного боку — можна заперечити, що і у банків схожа ситуація: їх теж трохи більше півсотні, і вони теж працюють в умовах жорсткої конкуренції. Але за фактом весь банківський сегмент зайнятий кількома найбільшими компаніями, а решта — в основному працюють тільки в окремих регіонах або з окремими видами послуг. Плюс бюджети на рекламу не можна порівнювати: у банків набагато більше грошей, і на маркетинг вони витрачають менший відсоток свого прибутку, ніж МФО.

Витрати на роботу проекту

В цьому плані у банку витрати незмірно більше, але і прибуток у нього теж вище.

На що витрачає гроші МФО (крім реклами):

• створення (якщо компанія нова) і підтримка сайту;
• створення і підтримка додатку, якщо він є;
• штат персоналу;
• реальні відділення (правда, у багатьох МФО їх взагалі немає, вони обмежуються тільки роботою через сайт);
• податки.

І якщо банк, як велика і більш значуща для економіки організація, в разі проблем може розраховувати на допомогу (кредити, відстрочки або інші види підтримки з боку держави), то у МФО такої можливості немає. У разі будь-яких проблем в організацію просто перестануть йти клієнти, а як наслідок — у неї не буде прибутку, і вона просто закриється.

Вузька спеціалізація

Давайте порівняємо, з чого заробляють МФО, і з чого заробляють банки.

МФО — тільки з видачі мікрокредитів громадянам, і все: інших джерел доходу у них немає. А ось у банків — більш ніж достатньо:

• видача кредитів на різні суми та терміни, причому не тільки фізособам, а й бізнесу;
• обслуговування бізнесу;
• ведення депозитів;
• надання банківських сейфів;
• обмін валют;
• продаж банківських металів;
• операції з цінними паперами;
• видача та обслуговування банківських карт (дебетових, кредитних, зарплатних, пенсійних);
• грошові перекази;
• додаткові джерела доходу (комісії, платне інформування, платні «золоті» статуси клієнтів, і так далі).

Виходить, що банк має набагато більше можливостей та інструментів для заробітку, а МФО — один-єдиний.

Мінімальні вимоги до клієнтів

Стати улюбленим клієнтом банку під силу далеко не кожному українцеві — надто вже багато вимог там висувають, навіть якщо мова йде про споживчий кредит на мінімальну суму і на мінімальний термін. Зазвичай ви повинні:

• бути у віці від 24 до 55 років (взагалі вікової коридор трохи ширше, брати кредит можна до 65 в середньому);
• мати чисту або позитивну кредитну історію;
• мати офіційне працевлаштування, причому на останньому місці роботи повинні пропрацювати хоча б 6 місяців (для великих сум і тривалих термінів — більше);
• мати «білу» зарплату на рівні, який дозволить виплачувати щомісячні платежі, і після них повинно вистачати грошей і на життя.

Це — тільки основні вимоги: на практиці їх більше.

Тепер для порівняння розповімо, що вимагають від клієнта в МФО:

• вік старше 18 років (це на прикладі компанії Credit 7 — в деяких МФО видають кредити з 21 року);
• немає прострочених незакритих кредитів.

Усе. Не потрібно ні офіційного працевлаштування, ні якоїсь певної зарплати. Навіть чистої кредитної історії не потрібно — вона може бути поганою, і в МФО вам все одно видадуть кредит.

До того ж сама процедура видачі онлайн-кредитів (та й оффлайн теж) займає максимум 1 годину часу. Тобто компанія перевіряє клієнта тільки по найголовнішим критеріям — щоб швидко прийняти рішення і швидко видати гроші.

Великий відсоток неповернень і затримок

Цей пункт — як продовження і наслідок попереднього.

Оскільки в МФО отримати гроші можна дуже просто і швидко, цією можливістю користуються не завжди за гострої необхідності. Чи не занадто свідомі люди іноді (і не так уже й рідко) беруть кредити на розваги або для спонтанних покупок речей, які не дуже-то потрібні (наприклад, гарний одяг або новий телефон, коли старий нітрохи не гірше).

А що найгірше: не всі клієнти замислюються про те, як будуть погашати кредит, і чи будуть взагалі. Таке відбувається і через загальну фінансову малограмотність населення, і через небажання відповідально ставитися до своїх обов'язків. А деякі навіть свідомо беруть мікрокредити, твердо знаючи, що не їх погашатимуть. І зараз така тактика не завжди призводить до поганих для клієнта наслідків — через жорсткі обмежень з боку держави МФО мають дуже мало інструментів для роботи з неплатниками. По суті єдиним дієвим методом є звернення до суду. Але це процес нелегкий і нешвидкий, особливо якщо клієнт навмисно робить все, щоб якомога сильніше затягнути процес — тоді він може тривати місяцями.

Природно, що заради невеликих сум (а адже великі в МФО не видають) не всі компанії готові витрачати стільки часу і зусиль. І іноді простіше і вигідніше просто забути про неповернений мікрокредит і працювати далі, ніж продовжувати спроби його повернути.

А висновок такий: через невеликі вимоги до клієнтів МФО часто стикаються із затримками або взагалі неповерненням коштів. Тому підвищена процентна ставка — це ще і спосіб перекрити такі фінансові ризики.

Можливі штрафи з боку регулятора

Це непостійна стаття витрат: якщо МФО працює чесно і прозоро (а зараз по-іншому, в принципі, навряд чи реально працювати) — то і штрафи на неї накладати нема за що.

Але через кризу можливі і різні накладки, за які доведеться відповідати саме організації. Тому компанія повинна мати якийсь фінансовий запас на випадок проблем.