Навіщо Україна розганяє друкарський верстат, розповідає аналітик TeleTrade

Міжнародний валютний фонд, здається, зовсім втратив довіру до українського керівництва, перш за все через «сумнівних», на думку фонду, перестановок в керівництві Національного банку України. У липні у відставку подав глава НБУ, пославшись на політичний тиск, а у вересні крісла захиталися під його «старими» заступниками голови Катериною Рожкової і Дмитром Сологубом.

Мабуть «старе» керівництво НБУ не в усьому погоджувалося з Мінфіном України щодо розміру дефіциту бюджету на 2021 рік. Уряд країни заклав дефіцит в розмірі 6% ВВП, а МВФ вважає цю цифру завищеною, «рекомендуючи» знизити її до 5%. Звичайно, зміна керівництва на більш лояльне, а значить менш незалежне від Уряду України, сприймається МВФ негативно, так що тепер настільки важливі для бюджету України два транші, заплановані на 2020 рік, ймовірно, не будуть виділені до кінця поточного року.

Погіршує ситуацію й те, що саме до схвалення МВФ прив'язані і інші фінансові програми допомоги від Євросоюзу ще на кілька мільярдів доларів. Без цих грошей виконати бюджет на 2021 рік не вийде, так що фактично у керівництва України залишаються два варіанти. Перший — стати більш поступливими і за 6-9 місяців знову заслужити довіру МВФ. Або другий варіант — включити друкарський верстат на повну, таким чином профінансувавши дефіцит бюджету, але підвищивши інфляційні ризики і ризики подальшого падіння гривні, впевнений аналітик компанії TeleTrade.

Цікаво що друкарський верстат НБУ вже фактично запущений. Якщо раніше основну частину розміщуваних ОВДП купували нерезиденти, то після різкого зниження процентної ставки в цьому році їх привабливість різко впала і довелося швидко шукати нових покупців.

На щастя, на цю роль швидко погодилися українські комерційні банки. Саме вони тепер скуповують держоблігації на гроші фінансового регулятора, які надаються у формі рефінансування під 6%. Куплені ОВДП дають на 2-3 п.п. більше, їх також можна використовувати для застави в НБУ, щоб отримати ще більше грошей. Ідеальна схема для заробітку. Правда поки обсяг таких операцій відносно невеликий. За п'ять місяців він склав близько 37-38 млрд. гривень. Але, якщо питання з МВФ не вирішиться, обкатана схема може значно збільшитися в обсязі.

Інших варіантів фінансування дефіциту бюджету, ймовірно, і немає, враховуючи, що і головні держкомпанії країни звітують про гігантські збитки. Так «Нафтогаз України» відзвітував про збитки в першому півріччі 2020 року на 11,5 млрд. гривень, хоча за той же період минулого року компанія отримала 24,7 млрд. гривень чистого прибутку. Пояснюється це все, звичайно, пандемією COVID-19, падінням цін на газ в Європі. Але бюджету України від цього не легше. Мабуть і залишається що тільки сподіватися на менш руйнівні економічні наслідки другої хвилі COVID-19 в Європі, а також на «доброту» МВФ.

Сергій Родлер, аналітик компанії  TeleTrade