Руслан Співак: Взаємодію бізнесу та держави треба будувати за принципом win-win

Монетарна політика НБУ та уряду в останні кілька років не стимулювала кредитувати реальний сектор економіки, зокрема малий і середній бізнес. Чи бачите ви передумови для того, щоб ситуація з кредитуванням почала поступово змінюватися?

Якщо ви думаєте, що Україна є унікальною в цьому питанні, то це не так. Насправді проблематика access to finance з боку МСБ гостро стоїть у всьому світі та навіть у розвинених країнах. Безумовно, особливості та механізми розв'язання даного питання в кожній країні свої.

Я б розділив відповідальність між державою і бізнесом. З боку держави недостатньо просто зменшити облікову ставку і сподіватися на те, що таким чином вирішиться проблема доступності кредитів і нарешті ми побачимо відчутний приріст кредитних портфелів в цьому сегменті. Облікова ставка стрімко впала до 6%, і ми стоїмо на порозі самої «дешевої» гривні в історії, держава ініціює фіскальні стимули у вигляді масштабних програм «5-7-9%» в різних варіаціях, а обсягів немає ...

Очевидно, що проблема лежить набагато глибше. Я бачу її рішення в створенні трикутника ефективної взаємодії НБУ-Мінфін-Мінекономіки. Кожна зі сторін буде створювати необхідний набір стратегічних і тактичних проривних контрзаходів для забезпечення доступності кредитних коштів, внутрішнього попиту, експортної підтримки, внутрішньоекономічних і податкових стимулів, законодавчого забезпечення, технічної допомоги та так далі. Довгострокова і стабільна робота подібної взаємодії незмінно призведе до якісної зміни ринку!

Які законодавчі механізми необхідно задіяти для пожвавлення кредитування реального сектора економіки?

Я, на жаль, часто змушений повторювати фразу, що «в нашій країні народитися і померти варто непомірно дорого!». Це ж можна застосувати й до питання оптимальності законодавчої бази з точки зору розвитку підприємництва! Ми все ще дуже далекі від першої десятки країн за легкістю ведення бізнесу ...

Думаю тут варто виділити кілька ключових принципів побудови законодавчої бази:

1. Влада повинна НЕ заважати бізнесу розвиватися, а законодавча політика повинна бути послідовною та передбачуваною, в тому числі й для зовнішніх інвесторів!
2. Законодавче середовище визначає прозорі правила взаємодії та формує необхідний набір стимулів для розвитку підприємництва.
3. Судова та правоохоронна система дозволяють ефективно вирішувати виникаючі господарські суперечки та надійно захищає в рамках правового поля.
4. Робота держорганів налагоджена таким чином, щоб «підприємницький досвід» вирішення будь-яких виникаючих організаційно-правових питань був наближений до ідеального.
5. Весь ланцюжок взаємодії бізнес-держава був побудований за принципом win-win з моменту організації бізнесу і закінчуючи виходом на зовнішні ринки.

Які напрямки бізнесу найбільш цікаві для комерційних банків з точки зору кредитування? Які, на думку банкірів, сегменти бізнесу мають найбільший потенціал для капіталізації?

На сьогодні аграрний сектор і його похідні виглядають безумовним фаворитом. Медицина та ІТ-сфера також дуже цікаві, хоч і, частіше за все, не мають потребу в кредитах. Однак, я глибоко переконаний, що банки повинні знаходити своїх клієнтів і в інших секторах! Я дуже вірю в нашого виробника і можу перерахувати десятки компаній, чия продукція сьогодні є бенчмарком якості на багатьох зарубіжних ринках. Багато з цих компаній отримали мультиплікативний, а іноді й експонентний ефект зростання, завдяки використанню позикових коштів. Але, для ефективного проникнення кредиту, одних зусиль банківського сектора не досить. Важливо, щоб ріс загальний рівень фінансової грамотності, структурної прозорості, технологічності та управлінський рівень самого бізнесу. Тут я спостерігаю суттєвий прогрес в останні кілька років і це дозволяє зробити bankable цілі сектори!

Малий і середній бізнес для значної частини фінансового сектора України не є пріоритетним сектором кредитування. У чому причина і чи буде рости кредитний портфель банків у секторі МСБ в найближчі роки, на вашу думку?

Не можу погодитися з цим твердженням! Якщо ви подивитесь структуру портфелів основних учасників ринку, то якраз малий і середній корпоративний бізнес були та є основними драйверами цільовими сегментами для банків. Поки що дещо відстає сегмент «мікро», але тут потрібен час і злагоджена робота держави та бізнесу. Тоді ми побачимо необхідну синергію і зовсім інший рівень доступності кредитів в цьому сегменті. В цілому, у мене немає сумнівів, що саме МСБ буде sweet spot для кредитування в наступні десятиліття!

Наскільки реалістичною є ідея цільової емісії гривні під реалізацію конкретних проектів у сфері інфраструктури, промисловості, науки, про яку останнім часом часто говорять окремі депутати та експерти?

Я проти будь-якої цільової емісії для створення «тепличних умов» для чого б то не було! Вся система повинна бути побудована на принципах конкуренції! В іншому випадку у цих проектів і компаній немає шансів на зовнішніх ринках! Все, що буде створено в спеціальних умовах — нежиттєздатна в жорсткій реальності нової економіки.

Детальна інформація про хід Форуму доступна тут.