10-відсоткове навантаження на зарплату замість 22%: чому айтівці проти

Представники галузі вважають, що його ухвалення спровокує відплив кваліфікованих кадрів з України і пригальмує розвиток ІТ-індустрії, пише ЕП. «Мінфін» наводить  їх аргументи.

Податки знизять: за яких умов

Документ пропонує встановити особливе оподаткування доходів співробітників, які працюють в ІТ-секторі за КЗпП, на період з 2021 року до кінця 2030 року.

Податкове навантаження на зарплати пропонується встановити на рівні 10%: 5% ПДФО замість 18% та 5% ЄСВ замість 22%. Крім цього, пропонується звільнити працівників від сплати 1,5% військового збору. До прибутків суб'єкта індустрії пропонується застосувати ставку податку на прибуток з коефіцієнтом 0,5, тобто 9%.

Для приєднання до цього режиму компанія повинна протягом чотирьох послідовних звітних кварталів дотримуватися таких критеріїв:

• Працювати за вказаним переліком видів економічної діяльності (шість видів згідно з КВЕД);
• Отримувати не менше 90% доходів від здійснення зазначених видів економічної діяльності;
• Питома вага витрат на оплату праці повинна бути не менше 50%;
• Не мати податкового боргу;
• Не бути визнаним банкрутом відповідно до закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Застосування знижених ставок ПДФО та ЄСВ є можливим за умови, що мінімальні розміри податку чи збору із зарплати не менші, ніж податок чи збір за стандартною ставкою з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Тобто ПДФО та ЄСВ за ставкою 5% повинні перевищувати 4 250 грн та 5 195 грн відповідно.

Іншими словами, зниження податкових ставок ПДФО та ЄСВ можливе за умови, що зарплата ІТ-фахівця перевищує $3 743 на місяць. За порушення умов передбачається штраф - 200% нарахованого податкового зобов'язання.

Читайте також: Зарплатна мінімалка 5 тисяч: чи стануть українці багатшими

У пояснювальній записці співавтори законопроєкту – депутати від «Батьківщини» Сергій Тарута і Андрій Ніколаєнко – пишуть, що основою добробуту в епоху «інтелектуальної економіки» стають не природні ресурси, а творчі досягнення: результати інтелектуальної діяльності й засновані на них інновації.

«Україна зробила велику помилку, коли, маючи особливий десятирічний режим оподаткування сфери ІТ (з 1 січня 2013 року по 1 січня 2023 року), скасувала його на другому році існування. Водночас, деякі країни запровадили заходи з податкового стимулювання ІТ-сфери: Bagmane Tech Park в Індії та Парк високих технологій у Білорусі, IP box на Кіпрі та в Ірландії, звільнення доходів IT-спеціалістів від ПДФО в Румунії та особливий режим оподаткування прибутку в Естонії», – перераховує Тарута.

Щоб продемонструвати, наскільки в Україні велика і неконкурентна ставка оподаткування ІТ-бізнесу, автори законопроєкту наводять порівняльну таблицю податкового навантаження на рівні компаній ІТ-галузі в окремих країнах світу.

Джерело: epravda.com.ua

Заходи з податкового стимулювання ІТ-сфери, техно-парків для окремих країн:

• Індія – Bagmane Tech Park – звільнення від сплати податку на прибуток на десять років; 
• Білорусь – Парк високих технологій 2.0, є можливість сплати мінімального страхового внеску із середньої зарплати (ефективна ставка близько 1%);
• Кіпр – зменшення податку на прибуток для IP box;
• Ірландія – зменшення податку на прибуток для Knowledge Development Box;
• Естонія – оподаткування лише розподіленого прибутку для «Естонського CIT»;
• Румунія – доходи IT-спеціалістів звільнено від податку з доходів фізосіб.

Джерело: epravda.com.ua

За новим законопроектом, податки на доходи фізосіб і ЄСВ на рівні 5% будуть застосовуватися від п'яти мінімальних зарплат українських ІТ-спеціалістів.

Автори звертають увагу на те, що в деяких країнах ЄС посилюється податкова політика стосовно ІТ-галузі. Через це Україна «отримала вікно можливостей щодо досягнення протягом найближчих років безперечного європейського лідерства в індустрії інформаційних технологій і залучення іноземних фахівців із Сербії, Румунії та Угорщини».

Читайте також: Карантин не заважає. Українці виводять гроші за кордон

Важливі нюанси

Опитані «Економічною правдою» представники ІТ-галузі висловилися проти законопроєкту, оскільки він створювався без розуміння специфіки індустрії та механізмів, які забезпечують її активний ріст та стабільність.

Українська ІТ-галузь стрімко розвивається перш за все завдяки контрактній формі роботи з IT-спеціалістами. Вони мають статус фізособи-підприємця третьої групи єдиного податку. Щомісяця вони платять ЄСВ і 5% податку з доходу.

При цьому середня зарплата IT-спеціалістів у Києві становить $1,5-2 тис., що значно менше $3 743. Тому, відповідно до законопроєкту, ІТ-компанії будуть змушені перевести IT-спеціалістів з контрактної форми співпраці на штатну і платити із зарплати IT-спеціалістів 41,5% податків, тобто у вісім разів більше, ніж зараз.

У той же час зарплати в еквіваленті понад $3 743 будуть обкладатися податком 10%, що удвічі більше, ніж зараз. За таких умов ІТ-галузь стане не конкурентоздатною.

За словами голови CEE EPAM Юрія Антонюка, на перший погляд, законопроєкт містить позитив: знижується навантаження на зарплати найманих працівників ІТ-компаній, критерії визначення ІТ-компаній виглядають простими та зрозумілими.

Однак є кілька важливих нюансів:

1. Використання знижених ставок ПДФО та ЄСВ можливе лише тоді, коли мінімальний розмір податку чи збору із зарплати не менший, ніж податок чи збір за стандартною ставкою з п'яти мінімальних зарплат. Таким чином, аби скористатися новим підходом до оподаткування, навіть за грубих підрахунків, заробітна плата штатного фахівця повинна перевищувати 90 тис. грн (близько $3,2 тис.).

«В ІТ-індустрії такий рівень доходу є далеко не у всіх спеціалістів. Тобто не дуже зрозуміло, кому все-таки має допомогти ініціатива депутатів», – зазначає Антонюк.

2. Критерії ІТ-бізнесу надто широкі та не пророблені детально. Це може призвести до зловживань. Будь-хто може додати до свого спектра діяльності роботи у сфері ІТ і використовувати пропоноване законопроєктом податкове навантаження.

3. Не зовсім зрозумілі переваги такої ініціативи для ІТ-бізнесу.

«Якщо ми говоримо про перехід з 5% податку на 5% ЄСВ та 5% ПДФО, то нам необхідно знати, що бізнес за це отримає. Попередні ініціативи хоча б теоретично передбачали план розвитку галузі, тому підвищення податкових ставок виглядало прийнятним. У часи глобальної кризи і турбулентності ми маємо думати про те, як допомогти бізнесу, а не як взяти з нього більше грошей», – переконаний Антонюк.

Читайте також: Як інвестувати $10 тисяч і не прогоріти

Що кажуть айтівці

Віце-президент з правових питань асоціації IT Ukraine Дмитро Овчаренко каже, що асоціація не підтримує новий законопроєкт, оскільки він не відповідає інтересам індустрії.

«Поки інші країни лише шукають можливість відкусити від світового „IT-пирога“, в Україні контрактна робота з IT-спеціалістами на третій групі довела свою ефективність», — зазначає він.

За словами Овчаренка, за останні п'ять років Україна стабільно росла на 20-30% щороку і в 2019 році вийшла на $4,5 млрд експорту IT-послуг та 16 млрд грн податків. Але у новому законопроєкті можливість гнучкої контрактної взаємодії взагалі не згадується.

Експерт вважає, що змінювати правила гри під час кризи, коли друга експортна галузь намагається зберегти поточний рівень надходжень валюти до країни, дивно. Особливо тоді, коли в інших країнах Європи на порятунок економіки виділяються мільярди євро. 

У Європейській бізнес-асоціації кажуть, що законопроєкт створювався без розуміння специфіки індустрії та механізмів, які забезпечують її активний ріст та стабільність.

«Проєкт не вплине на індустрію через встановлені нереальні ліміти за зарплатами та форми взаємодії компаній з фахівцями. Закон може бути корисним ІТ-компаніям, які працюють на 90% за вказаними КВЕД, люди працевлаштовані за КЗпП та отримують $4 тис. щомісячно. Таких на ринку 2-3%», – вважає менеджер ЄБА Ольга Кунічак.

Депутати, додає вона, можуть нашкодити індустрії через нав'язування працевлаштування за КЗпП: «Це неприйнятна норма через специфіку контрактних відносин в ІТ-сфері, де цінуються гнучкість, ненормований графік та одночасна робота з багатьма замовниками. Ухвалення проєкту загальмує розвиток індустрії і призведе до відпливу кадрів з України».