Борис Шестопалов: Криза — час створення унікальних сервісів

Світова криза, що розпочаласяу березні 2020 року, багато в чому стала несподіванкою для багатьох спостерігачів. На вашу думку, чи пройшла Україна пік кризи?

Світова криза, яка ніби-то розпочалася в березні 2020 року, насправді стартувала значно раніше! Несподіванкою вона стала, мабуть, тільки для обивателів або для тих, хто просто не хотів вірити в її наближення. Насправді криза була запрограмована вже давно.

Нестримне зростання акцій технологічних компаній, зниження вартості індустріального сектору — все вказувало на це. Ця криза, з великою вірогідністю, буде тривалою. Більш того, її ефект накопичуватиметься з кожним місяцем.

До того ж важливо розуміти, що ще не час для оцінки кризи. Літній сезон є досить сприятливим для економіки — знижено вартість енергоносіїв, почалося надходження валюти в країну, отриманої від експорту сільгосппродукції, підвищується індекс споживчих настроїв, зростає споживання в цілому. А ось з настанням осені, холодів, підвищенням витрат на енергозабезпечення, з очікуваним зростанням курсу валюти, я думаю, негативні явища посилюватимуться, як і депресивні стани в суспільстві. Тому можу сказати точно: криза ще не минула, ми знаходимося на самому її початку. А наскільки вона буде затяжною або стрімкою, ми побачимо найближчим часом.

Вам не раз доводилося стикатися з кризами за роки в бізнесі. Як нинішня криза позначилася на Вашому бізнесі, і чи очікуєте Ви перерозподілу ринку харчової промисловості після її завершення?

Зниження споживчого попиту і різке падіння споживчих настроїв — явища досить очікувані за будь-якої кризи. Але нинішня криза, обтяжена коронавірусом, все ж відрізняється від усього того, що ми переживали раніше.

Пандемія внесла свої корективи в роботу підприємств і, зокрема, в їхні витрати. Адже підприємства, особливо харчова промисловість, які працювали і продовжують працювати в умовах небезпеки коронавирусу, повинні істотно посилювати заходи безпеки. Природньо, що зростають витрати на засоби дезінфекції та, звичайно ж, на упаковку продукції.

Відносно перерозподілу. Вважаю, він, поза сумнівом, відбудеться і проявлятиметься у двох напрямах. З одного боку, в індустріальному харчопромі відбуватиметься укрупнення гравців, оскільки виживуть інноваційні та найбільші компанії, що мають запас фінансової міцності. А з іншого боку, такі кризи є стартовою точкою для невеликих виробництв, крафтових. Підприємств, які пропонують унікальний сервіс або унікальний продукт з невеликим порогом фінансового входу.

Стосовно великих підприємств харчової промисловості, то їх чекають серйозні інвестиції в інновації. В першу чергу в галузі, які орієнтовані на продовження термінів зберігання, підвищення безпеки продуктів. Це нові види упаковки або ж упаковка в різному захисному середовищі.

Які кроки необхідно зробити державі для пом'якшення наслідків нинішньої кризи?

Необхідно максимально прискорити реалізацію заходів, які вже заявлені нинішньою владою. Йдеться про пакет законів, які необхідно прийняти для спрощення ведення бізнесу.

Серйозним питанням залишається робота судової системи та силових структур нашої держави. Вони залишають бажати кращого, адже в умовах кризи вплив силової і судової систем на бізнес стає просто критичним для виживання останнього. На жаль, останнім часом ми дедалі частіше бачимо «наїзди» на бізнес з боку силових органів. Ми також бачимо проблеми, які пов'язані з цілою низкою гучних рейдерських захоплень, в яких не останню роль відіграють силові відомства і судова система. Вирішення цих питань і приведення роботи цих структур відповідно до норм європейського законодавства стало б найкращою підтримкою держави підприємствам, підприємцям та бізнесу під час кризи.

І, звичайно ж, ніхто не відміняв системи монетарної підтримки системи доступних кредитів. Вона може бути значно ефективніше тієї, що існує сьогодні.

Які ще інструменти підтримки бізнесу має використовувати держава?

Зараз багато говорять про інструменти підтримки, які потрібно було б впровадити в Україні на законодавчому рівні. Але я переконаний, що основними інструментами, які підтримують і підтримуватимуть бізнес надалі, є, перш за все, прозорі правила гри.

У суспільстві вже давно настала необхідність перегляду так званого «суспільного договору». Бізнес став активним учасником громадського життя, а таке залучення бізнесу в суспільне життя має відбуватись на рівні держави.

Насправді, інструментів досить багато. Але, як іноді кажуть, потрібна не стільки допомога, скільки мінімізація участі держави в житті бізнесу. Відповідно, методами підтримки можуть бути спрощення систем звітності, податкова реформа, зниження впливу силового блоку на життя бізнесу і, звичайно ж, завершення судової реформи. Адже суд має бути єдиною і кінцевою інстанцією в процесі розгляду суперечок бізнесу і держави! На довершення корисним було б впровадження інституту медіації для вирішення господарських спорів.

Насправді, все те, що спрощує життя бізнесу, знижує рівень і кількість формального документообігу. Це дозволяє підприємцю зосередитись на творенні самого бізнесу, а не на забезпеченні його процесів. Зниження і зменшення кількості регуляторних процедур, спрощення дозвільної системи, припинення так званого «спеціального статусу», який передбачає корупційний статус таких органів, як земельний кадастр та інших.

Держава повинна створити такі умови, за яких інституції, що видають різного роду довідки, дозволи тощо виконуватимуть свою роботу автоматично і в режимі онлайн. Заощадження часу та бюджету на вирішення таких завдань значною мірою спростить життя бізнесу.

Для українських підприємців традиційно гостро стоїть питання доступності капіталу. Де підприємцям шукати фінансування в умовахкризи?

Подібні питання залишаються досить складними в нашій країні. У нас так і не з'явилися інші джерела фінансування, які б відрізнялися від традиційних. Йдеться, звичайно ж, про банківський сектор і про труднощі з доступом до ресурсів в умовах кризи.

Тут питання, скоріше, у тому, яка у вашого бізнеса була репутація до кризи, наскільки ви змогли і встигли вибудувати відносини з банківською системою, з тим чи іншим банком, наскільки ви відкриті.

Необхідно точно розуміти, що ситуація із залученням банківського кредитування в країні істотно змінилася, зникло так зване ломбардне кредитування. Іншими словами: наявність твердої застави не є гарантією для отримання кредиту. Також відсутність подібної застави не є підставою для відмови у фінансуванні.

Сьогодні банківські інституції дивляться виключно на наявність у підприємства і підприємця працюючої бізнес-моделі. Вони аналізують його інструменти і команду, яка реалізовуватиме цей проект.

Крім того, можливе залучення фінансування в небанківському секторі, але у нас не дуже багато таких джерел. Перш за все — це фінансові компанії, які починають запуск моделей фінансування в Україні, найчастіше для малого і середнього бізнесу. Якщо мова йде про придбання будь-якого виду сільгоспобладнання або автотранспорту, тут, напевно, доцільно звертатися до лізингових компаній, які останніми роками активізували свою роботу в Україні.

Складно говорити про ринки залучення венчурного фінансування, оскільки для нашої країни це як і раніше екзотика, за винятком IT. Тому банки все ж залишаються основним джерелом фінансування, яке до того ж можливо отримати в досяжні терміни. Адже грантові або ж будь-які інші види фінансування — це довгі моделі, що вимагають тривалої роботи з консультантами, підготовки самого підприємства, бізнес-планів, проходження великої кількості аудитів і контролів.

Які ніші, на Ваш погляд, найбільш перспективні для інвестицій на сьогоднішній день?

Коронавірус і криза сприяли розвитку цілої низки галузей, зокрема розвитку сервісів доставки, онлайн-торгівлі і різних IT-технологій. На мій погляд, саме IT і різне прикладне застосування цих технологій в традиційних сферах бізнесу стають досить перспективними.

Якщо ж мова йде про продукти харчування, то цікаво все, що стосується виробництва функціональних продуктів харчування або продуктів з доданими властивостями. Як я вже казав, не менш перспективні питання продовження строків їх зберігання, використання спеціальних видів упаковки, в тому числі інноваційних. Перспективно також все, що стосується бізнесу в сфері онлайн-розваг або ж ігрового бізнесу.

Іншими словами, карантин посилив процеси з колаборації традиційних індустріальних бізнесів і бізнесів цифрових. У майбутньому спостерігатимемо досить активний перетин сфер традиційного індустріального бізнесу з цифровими сферами і навпаки.

Ви будете спікером Форуму малого і середнього підприємництва «Перезавантаження 2020» — чого очікуєте від заходу і чим воно буде корисним представникам МСП?

На заході хочу зарядитися енергією підприємців, почути свіжі ідеї, відзначити для себе нові можливості розвитку бізнесу і побачити цікаві стартапи, перш за все зі сфери Food-Tech.

У свою чергу представники малого та середнього бізнесу на форумі зможуть дізнатися про антикризові моделі, які застосовують великі холдинги, отримати від нас поради і розбір помилок, щоб уникнути їх у майбутньому. Всі вони також отримають чудову можливість запропонувати представникам різних холдингів свої сервіси, які застосовуються в нашій роботі.

Форум МСП «Перезавантаження 2020» відбудеться вже 4 вересня в інноваційному парку UNIT.City. Дізнатися подробиці про захід, прочитати про панелі і спікерів, а також стати учасником Форуму можна перейшовши за посиланням.