Чи безпечно зберігати цінності у банківських сейфах: 5 головних висновків

Подію не коментували правоохоронні органи, про обставини справи відмовлялися говорити в самому банку. Тому переказувалася первинна інформація, яку змогли отримати постраждалі клієнти.

У VIP-відділенні Голосіївського району Києва, №838, спустошили 17 депозитних комірок (індивідуальних сейфів) клієнтів фінустанови. Історія дуже заплутана, сюжет нагадує справжній детектив. Охоронна сигналізація спрацьовувала неодноразово, після чого виїжджав патруль і не знаходив ознак злому. Сигнал припинив надходити на пульт охорони і охоронна компанія, що обслуговувала Укрсиббанк, все одно не вжила потрібних заходів. У підсумку злочин відбувся. Сума збитку досі не заявлена.

Перші офіційні коментарі вдалося отримати лише минулого тижня. У прес-службі Національного банку «Мінфіну» повідомили, що до НБУ надійшло кілька звернень від клієнтів Укрсиббанку в зв'язку з крадіжкою особистих речей, що зберігалися в індивідуальних сейфах цього банку:

• 2 колективних звернення;
• 1 індивідуальне звернення.

Коментар на цей рахунок надала і прес-служба Укрсиббанку.

«На даний момент це питання — розслідування пограбування відділення, знаходиться в компетенції правоохоронних органів України. Банк зацікавлений у швидкому та ефективному вирішенні цього питання і сприяє представникам правоохоронних органів», — йдеться в офіційній відповіді Укрсиббанку на запит «Мінфіну».

З нього незрозуміло абсолютно нічого. Тому «Мінфін» вирішив запитати фахівців — наскільки захищені цінності, готівкові гроші та документи, які люди розміщують у банківських депозитаріях? І на що можуть розраховувати клієнти, якщо банк пограбували.

Це важливо не тільки для клієнтів Укрсиббанку, але і всіх українців, які орендують в банках депозитні комірки або індивідуальні сейфи.

Погляд зверху — позиція Нацбанку

У Національному банку зареєстрували звернення, що надійшли від постраждалих клієнтів Укрсиббанку, однак нічого не пообіцяли.

Позиція регулятора наступна: відносини банків з клієнтами за умовами оренди індивідуальних банківських сейфів (комірки) будуються на договірній основі. НБУ не може в них втручатися. Суперечки повинні вирішуватися в суді.

«Тому Національний банк не проводить перевірки за фактом втрати цінностей клієнтами, у тому числі особистих речей з індивідуальних сейфів (комірки), що зберігаються в банках. Питання про хід розслідування варто адресувати правоохоронним органам», — йдеться в коментарі прес-служби Нацбанку.

Парадокс полягає в тому, що правила для організації послуги розробив саме НБУ. 10 лютого 2016 року регулятор затвердив постанову №63 — «Про затвердження Правил з організації захисту приміщень банків в Україні».

У них говориться, що сховище для індивідуальних сейфів повинно:

• Мати сертифікат відповідності вимогам Національного стандарту України ДСТУ EN 1143-1 «Засоби безпечного зберігання. Вимоги, класифікація та методи випробування на тривкість щодо зламування. Частина 1: Сховища, двері сховищ, сейфи та АТМ-сейфи».
• Бути обладнане засобами охоронної сигналізації.
• Бути обладнане системою відеоспостереження з обов'язковою реєстрацією та архівацією відеосигналу з відеокамер у цілодобовому режимі терміном не менше 60 діб.

При цьому банк має право самостійно визначити клас опору сховища для індивідуальних сейфів (сейфа з індивідуальними сейфами).

Все це вимагається від банку. А ось чи виконує він перераховані умови — невідомо. Адже Нацбанк не перевіряє відповідність сховищ перерахованим вимогам. Навіть після зафіксованих фактів пограбувань.

«У відповідності з вимогами законодавства, проведення Національним банком перевірок за фактом злочинних посягань на банківські установи не передбачено. Тому у НБУ відсутні правові підстави для здійснення позапланової перевірки АТ «Укрсиббанк», — підкреслюється в офіційній відповіді Нацбанку на запит «Мінфіну».

Читайте також: Десять способів обману. Експерт розповів, як шахраї пристосовують схеми до карантинних реалій

Що робити після пограбування

Юристи радять не панікувати, а діяти за чітким алгоритмом. Неважливо — пограбували весь депозитарій банку або тільки ваш індивідуальний сейф.

Юрист судової практики ЮКК «Де-Юре» Владислав Мартинчук озвучив для пограбованих клієнтів банків чіткий алгоритм дій:

1. Повідомити правоохоронні органи про скоєння крадіжки — викликати поліцію для складання заяви.
2. Домогтися негайного огляду місця злочину.
3. Заявити про проведення експертизи вмісту депозитної комірки, дактилоскопічної експертизи, допиту співробітників банку тощо.

Після цього людині потрібно зібрати максимум фактів і доказів, щоб підтвердити вміст комірки. Доказом, наприклад, може бути квитанція про видачу готівки з рахунку або золотого злитка після покупки у відділенні. Потрібно наполягти, щоб банк підняв відеозапис того, як пакет грошей або злиток вносяться в сховище, а з нього користувач виходить з порожніми руками (записи повинні зберігатися 60 днів).

Також корисним може виявитися листування клієнта і банку з питання розміщення цінностей. Це, звичайно, непрямий доказ, проте юристи запевняють, що він може переконати керівництво банку після пограбування.

«Не можна стверджувати, що банк хапається за будь-яку можливість виплатити компенсації постраждалим. Однак поодинокі випадки відшкодування шкоди мені відомі. В одному з них керівництво підняло листування клієнта зі своїм працівником. Воно було детальним, і людина у всіх нюансах розпитувала, які суми і як вона зможе розмістити. Обирала правильний розмір сейфа. Згодом банк прийняв це як доказ і виплатив клієнту вкрадену суму. Переговори були довгими і складними, але вони призвели до результату», — розповів «Мінфіну» керуючий партнер адвокатського об'єднання «Suprema Lex» Віктор Мороз.

Читайте також: Як купити готель за кордоном за $1 тис і отримувати дохід до 10% річних

Як домогтися відшкодування від банку

Домогтися відшкодування збитку від банку вдається небагатьом. Проте, юристи радять намагатися відстояти свої права.

Це можна робити двома способами:

• Подати позов з вимогою про відшкодування вкраденого.
• Вступити в переговори з банком.

«Всі поспіль не отримують від банків компенсації в подібних ситуаціях. Це, скоріше, виняток із правила. Я знаю лише кілька успішних випадків, і мова йшла про VIP-клієнтів, в яких банки були сильно зацікавлені. А в 99% випадків — це непідйомна справа, і люди залишаються ні з чим», — розвів руками Мороз.

За його словами, домогтися компенсації можна, якщо разом з правоохоронцями збирати інформацію щодо пограбування, і довести хоча б одне з трьох:

• розмір збитку;
• правопорушення (злочин, змова зі злочинцями) посадової особи банку, через яку сталося пограбування;
• службову недбалість конкретної посадової особи банку, відповідальної за подію (не тільки банку).

Можна намагатися налагодити мирний переговорний процес, хоча набагато дієвіше і швидше все буде працювати, якщо відразу звернутися до суду. У банку зрозуміють, що людина налаштована рішуче, і буде доводити свою правоту.

«Якщо клієнт через суд доведе, що у комірці у нього було щось конкретне, то банк буде відшкодовувати також через суд», — сказав «Мінфіну» керівник управління банківської безпеки Піреус Банку Ігор Пристинський.

Права постраждалих

Збір доказів, паралельне розслідування і походи судами потрібні пограбованим орендарям комірок лише з однієї причини — їх права ніяк не захищені на законодавчому рівні.

Така ситуація склалася з двох причин:

• Сама по собі послуга оренди комірки анонімна. Банк не перевіряє, що людина розміщує в своєму індивідуальному сейфі, і що звідти забирає. Немає ні опису вмісту, ні заборони на користування ним.
• За чинним законодавством, банк відповідає лише за сейф, а не за його вміст. «Речі в депозитній комірці юридично не знаходяться на зберіганні в банку. У разі їх зникнення, у нього не виникає безумовного обов'язку відшкодувати вартість зниклих речей, як якщо б між клієнтом і банком був укладений договір зберігання», — підтвердив Владислав Мартинчук.

Колись в українських банках була послуга під назвою «відповідальне зберігання». Вона передбачала опис усіх речей, не було жодної анонімності вкладення. Перевірялося все і, якщо потрібно, проводилася офіційна експертиза з висновком. Якщо це ювелірний виріб, то оцінювався метал і художня цінність (в грошовій сумі), а якщо сума готівкою — касир перевіряв кожну банкноту на справжність.

«Був детальний опис, і він підписувався трьома відповідальними працівниками банка. Цінності клієнта розміщувалися не в депозитній комірці, а у сховищі банку: там, де зберігаються готівкові кошти самого банку, куди їх звозять інкасатори. Вони спеціально пакувалися та пломбірувалися. Пломба повинна була залишатися збереженою і відкриватися при поверненні вмісту клієнту в присутності трьох підписантів і експерта. Процедура жорстка і давня. Не впевнений, що зараз хтось з українських банків надає такий сервіс населенню», — розповів «Мінфіну» фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Альтернативою такому зберігання могло б стати страхування. В цьому випадку, також не було б жодної анонімності вкладення, проводився б детальний опис майна і оцінка. Але банкіри розповіли, що таку послугу зараз ніхто не надає.

«У разі страхування вмісту комірки, клієнту доведеться підтвердити вартість цінностей або провести їх експертну оцінку, і навіть запросити страховика для їх огляду перед розміщенням. Але на сьогодні страхового ринку послуга страхування вмісту сейфа нецікава і така практика відсутня», — повідомила «Мінфіну» начальник управління організації та супроводу роздрібного бізнесу АТ «Укрексімбанк» Вікторія Грецька.

Страховикам не цікаво пропонувати таку послугу, оскільки масовий попит відсутній.

«Це вид майнового страхування, але досить специфічний. Для великих страхових компаній в цьому сегменті попит мінімальний як з боку банків, так і з боку клієнтів», — запевнила Грецька.

Резюме

1. Права клієнтів, що користуються індивідуальними комірками в банках, ніяк не захищені законодавчо. Якщо людина не зможе довести, що поклала у сейф готівку і цінності, в разі пограбування він втратить їх безповоротно.
2. Компенсації за втрачене у сейфі можна домогтися, якщо ви дуже впливова особа, чиє розташування важливо банку. Якщо ви запеклий сутяга, який зміг довести наявність і вартість втраченого майна, і пройшов всі судові інстанції.
3. Вкладення в індивідуальні сейфи — це завжди лотерея. Можна сподіватися, що грабіжники не нападуть на відділення вашого банку, але у схоронності цінностей ніколи не можна бути впевненим на 100%.
4. Звертатися за підтримкою до Нацбанку після пограбування не має жодного сенсу.
5. Єдина надія пограбованого — що його прикраси «спливуть» в ломбарді і про це дізнаються правоохоронці. Або, що силовики зловлять злочинців, причому до того моменту, коли вони встигнуть витратити вкрадене у постраждалих. Однак на запит «Мінфіну» у МВС та Генпрокуратурі не повідомили про подібні факти.

Як грабують: від ведмежатників до «перевертнів у погонах»

Пограбування Укрсиббанку — перша гучна справа у 2020 році, однак такі злочини відбуваються досить часто. Точної статистики на цей рахунок немає: як повідомили «Мінфіну» в Офісі Генпрокуратури, банківські пограбування не виділяють із загальної маси аналогічних злочинів.

Але, за оцінками юристів, пік банківських пограбувань припав на 2016-2018 роки. На ринку гучно звучали історії з Райффайзен Банком Аваль, Вектор Банком, Полікомбанком тощо.

Два роки тому Нацбанк навіть видавав спеціальні листи/роз'яснення на цей рахунок. Щоб фінансисти краще перевіряли документи орендарів комірок. Тоді злодії-ведмежатники за підробленими документами проникали в банківські депозитарії під виглядом клієнтів. Після чого, за допомогою відмичок та інших пристосувань, зламували чужі сейфи і обкрадали їх.

Траплялися і багатоходові операції в стилі кіношних історій типу «11 друзів Оушена». Про них правоохоронці розповідають неофіційно, і вони досі переходять з уст до уст.

Кілька років тому українськими банками «гастролювали» злочинці під виглядом військових прокурорів: пред'являли підроблені постанови судів про вилучення документів за кримінальними справами і проводили вилучення вмісту індивідуальних сейфів. Все організовувалося зі знанням процедур і документів. Служби безпеки банків тоді навіть не запідозрили, що перед ними «перевертні в погонах», і самі здавали майно клієнтів. Тільки через тижні з'ясовувалося, що це були злочинці, які так грабували депозитні комірки. Кажуть, що тоді всі віртуозно зіграли свої ролі і ідеально організували схему, бо нікого досі не спіймали.

Олена Лисенко для «Мінфіну»