Хто заплатить за зростання мінімалки на 37%

Про те, чи реально досягти цієї мети і чим підвищення мінімалки в кризу відгукнеться бізнесу, на своїй сторінці у фейсбук написав фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса. «Мінфін» обрав головне.

Варіант з дефолтом і девальвацією

Що такого має трапитися в кризовий рік, щоб зарплата у гривні зросла на 37%? Питання риторичне. Якщо ми, звичайно, не плануємо девальвацію гривні. Адже такий сценарій є.

Подивилися на рейтинги. Побачили, що 61% українців проти співпраці з МВФ і взагалі всяких кредитів, припинили співпрацювати з МВФ, отримали дефолт з різкою інфляцією та девальвацією. І ось тоді у мінімальній зарплаті у 6,5 тис. грн вже немає нічого дивного.

Читайте також: Названі мінімальні зарплати в європейських країнах

А якщо без дурниць?

Але давайте припустимо, що ніхто не робив самогубних дурниць. І у нас не падає курс удвічі. І не галопує інфляція. З якого переляку тоді, крім як бажання президента, економіка повинна забезпечити такий шалений приріст зарплат? А зростання майже на 40% за рік – це божевільне зростання. Не природнє.

Минулого разу, коли мінімальна зарплата була різко підвищена, це стало вже результатом різкої девальвації. І просто відобразило реальність. А зараз? Що відображає зростання на 40% за рік? Де гроші? Де їх взяти, вірніше?

Що таке в принципі зростання мінімальної зарплати? З одного боку, це зростання витрат бюджету. Тому що зарплати бюджетників треба підвищувати. І це під час кризи. На тлі рекордного дефіциту бюджету. Ці гроші тоді треба або друкувати, або позичати.

Але якщо ми залишаємося у співпраці з МВФ, то руки з друкування грошей у нас зв'язані. Та й ми сказали, що без самогубств. А отже гроші треба позичати. Але це різке зростання боргового навантаження, яка і так у нас цього року значно зросте, з 50% до 67% від ВВП. А наступного, виходить, продовжимо нарощувати стахановськими темпами?

Читайте також: Зеленський: $250 — це маленька зарплата, але не бідність

Дві сторони детінізації

З іншого боку, це детінізація. Дуже часто в Україні мінімальна зарплата – це мінімальна офіційна зарплата. І все інше просто платять в конверті. Коли ми різко збільшуємо мінімальну зарплату, то просто зростає та прозора частина.

З одного боку, це добре. Чим менше зарплат у конвертах, тим краще. З іншого – у кризовий рік це може означати більше навантаження на бізнес, який і так під ударом від карантину і падіння купівельної спроможності. Чи потрібна така форсована детінізація саме зараз, без зняття корупційної ренти, питання відкрите. Адже з одного боку – тінь це погано. З іншого боку – шок для бізнесу на тлі кризи не є добре. І треба шукати якесь рішення.

Але ключове – немає жодних економічних причин для такого зростання зарплати. Це абсолютно штучне рішення. В дусі відчайдушних популістичних автократій. В дусі Венесуели.

Логічний ланцюжок зростання

І так, в Україні дійсно низькі зарплати і низькі пенсії. Але щоб вони підвищилися – повинна зростати економіка. Щоб зростала економіка – повинні прийти інвестиції, причому бажано прямі зовнішні інвестиції. А щоб вони прийшли, їм необхідно відчувати себе в безпеці. А значить повинна зберігатися макроекономічна стабільність і бути проведена справжня судова реформа та реформа силовиків. І тоді так, зарплати почнуть зростати.

Другий шлях – не швидкий. Але він працює. А перший не працює. Але перевіряти це кожного разу вже набридло.