Рейтинг боргової та фінансової стійкості країн. Україна — між Габоном та Еквадором

Які показники порівнювали

The Economist рейтингував 66 країн, використовуючи 4 індикатори фінансової стійкості. Вони охоплюють показники державного боргу, зовнішнього боргу (державного та приватного) та його вартість (де можливо, як дохідність за державними облігаціями у доларах США).

Також було розраховано планові зовнішні платежі поточного року в порівнянні з обсягом міжнародних резервів. 

Читайте також: Міжнародні резерви зросли майже на $800 мільйонів

У якій ситуації Україна

Згідно з рейтингом Україна виявилася серед найвразливіших країн за показниками боргової стійкості й посіла 53 місце з 66 країн, між Габоном та Еквадором. Останній нещодавно відклав виплату $800 мільйонів за облігаціями на 4 місяці, щоб подолати наслідки пандемії.

Читайте також: Україна піднялася на 13 позицій у міжнародному рейтингу бюджетної прозорості

«Цей перелік доповнює Аргентина, яка пропустила платіж $500 мільйонів за зовнішніми облігаціями. Якщо їй не вдасться домовитися з кредиторами про обмін цінних паперів на менш привабливі для інвесторів до 22 травня, це буде дев’ятий дефолт країни в її історії; Ліван, який оголосив дефолт на $1,2 мільярда в березні, та Венесуела, яка заборгувала «барелі» грошей (та сирої нафти) власникам облігацій, банкірам та благодійникам з Китаю та Росії», — пише Данилишин.

Читайте також: Мінфін виплатив понад 112 мільярдів за держборгом

За його словами, Україна отримала «блідо-червону» картку за всіма боргових метриками, як-от обсяг, вартість, покриття резервами.

Примітно, що вартість обслуговування боргу в Україні вдвічі вища навіть ніж в США (3,6% проти 1,8% від ВВП).

Звідси основний ризик: зростання боргу вищими темпами, ніж економіка, загрожує «вибуховою» траєкторією державного боргу, навіть без додаткових запозичень.

На думку Данилишина, центральні банки, у яких інфляція була нижча цілі (у тому числі, Україна) повинні дозволити цінам «наздогнати» цільову траєкторію, що можливо зробити без перегляду інфляційної цілі.

Читайте також: Майже половину квітневих доходів бюджету склав прибуток Нацбанку. Звіт Мінфіну

Як Україні підвищити боргову стійкість

Щоб не стати «наступною у черзі» на дефолт, Україні потрібно втілити комплекс дій, як на рівні держави, так і приватного сектору, вважає голова Ради НБУ:

• оптимізувати державні витрати, зробивши фокус на інвестиції з мультиплікаційним ефектом для зростання;
• максимально прибрати дешевий ресурс офіційних кредиторів і ресурси програм розвитку;
• розвивати внутрішній фінансовий ринок;
• стимулювати попит на ОВДП для зниження вартості держзапозичень у гривні та розширення інструментарію внутрішніх запозичень в валюті;
• стимулювати внутрішнє виробництво і споживання;
• домовитися з кредиторами щодо рефінансування зовнішньої заборгованості;
• валютні своп-лінії з МФО (відповідну ініціативу обговорює МВФ).
• нарощувати міжнародні резерви.

Читайте також: Рада НБУ пропонує спростити покупку ОВДП населенням

«Лише рішучі та професійні дії на державному рівні дозволять державним облігаціям України (ОВДП) перестати бути «брудною сорочкою» (за визначенням The Economist) в очах міжнародних інвесторів, а країні – стати надійним партнером для світу», — підсумовує Данилишин.

Нагадаємо

• За чотири місяці 2020 року Україна виплатила за держборгом близько 71,3 млрд грн (81,8% плану), за обслуговування — 41,1 млрд грн (94,2% плану).
• За цей період запозичення до загального фонду держбюджету склали 108 млрд грн, або 84,1% запланованих.

Читайте також: За позику віддяка. Мінфін підрахував, скільки Україні потрібно виплатити за зовнішніми боргами

• Протягом квітня-червня необхідно виплатити 50,55 млрд гривень за зовнішніми боргами і 91,21 млрд гривень за внутрішніми боргами.
• За зовнішніми боргами у другому кварталі Україні необхідно виплатити 8,52 млрд гривень за обслуговування боргу і 42,03 млрд гривень – погасити.