Карантинні заходи змусили бізнес оперативно підлаштовуватись під нову реальність. Замість одягу швацькі фабрики виробляють захисні костюми і маски. Готелі запроваджують дистанційне поселення, ресторани опановують онлайн доставку.
Онлайн ресторани, старе кіно в кінотеатрах і порожня рецепція в готелі
«Мінфін» дізнався у представників різних сфер бізнесу, які антикризові рішення вони ухвалюють і як планують змінити роботу після завершення карантину.
Готель без рецепції та ваучери на сезон-2020
Засновник готельної девелоперської компанії Ribas Hotels Group Артур Лупашко:
Перші антикризові рішення. До карантину справи в компанії йшли дуже добре. Тільки оборот мережі готелів становив понад 100 млн грн. Щомісячний потік клієнтів в середньому складав 1800 осіб. Постійних співробітників нараховувалося близько 80 осіб, а сезонних – в десятки разів більше, наприклад, в 2019 році було задіяно 845 осіб.
Реалії показали, що потрібно сподіватися на краще, але готуватися до гіршого сценарію. Ми зосередилися на максимально розумній економії. Лінійних співробітників довелося відправити у відпустки за власний рахунок, а керівників перевести на півставки.
Читайте також: Карантин з користю. Хто найбільше заробляє на ізоляції
Як адаптувалися до карантину. Нам вдалося скоротити витрати керуючої компанії і мережі готелів до 500 тис. грн в міс. Але їх також потрібно заробити. Виручає те, що діяльність компанії добре диверсифікована, це дозволяє отримувати прибуток з різних напрямків.
- Використовуючи діджиталізацію, перевели один з готелів в центрі міста в режим роботи без рецепції. Він працює для локальних гостей.
- Продовжуємо консалтинг інвесторів, забудовників і девелоперів. Тривають роботи з проектування готелів, приймаємо нові замовлення. Вартість передпроектного аналізу території чи будівлі під готель до розробки концепції готелю стартує від $ 1000 і може сягати $ 15-20 тис.
- Триває будівництво нових об'єктів в Буковелі та Польщі (Єленя-Ґура). Терміни здачі об'єктів не зміщуємо, незважаючи на сповільнення на 20-30% темпів будівництва через транспортні труднощі.
- Компанія запустила новий бізнес — доставку готових страв і напівфабрикатів. Для цього переформатували роботу ресторану при готелі Bossfor в Одесі в ресторан приготування їжі на винос. Пропонуємо тільки те, що користується найбільшим попитом у споживача сьогодні: роли, піца і бургери. Крім того, залишили банкетне меню із закусками, морепродуктами і м'ясом. Запланований оборот 15-30 тис. грн в день з рентабельністю приблизно 20-25%.
- Запустили продаж ваучерів на проживання в сезон 2020 в готелях мережі Ribas Hotels Group. Наприклад, можна придбати сертифікат на суму 10400 грн, сплативши 7950 грн. Гість економить 30%. Компанія отримує кошти для оплати поточних витрат.
Які плани щодо виходу з кризи. Зважаючи на досвід Китаю і Європи, ми не очікуємо скасування карантину до літа.
План виходу з кризи у нас є, і полягає він в активному розвитку внутрішнього туризму. Адже в закордонних подорожах люди, швидше за все, рік-два будуть себе обмежувати через страх захворіти. А ось цікавість до подорожування всередині країни, передбачається, зросте удвічі.
Для 40-мільйонної України внутрішнього туриста буде достатньо. Головне, щоб після закінчення карантинних заходів у населення були кошти на відпочинок.
Читайте також: Які бізнеси найбільше постраждали від карантину
Кіна нема, поки тільки попкорн
Співвласник мережі кінотеатрів «Планета Кіно» Дмитро Деркач:
Перші антикризові рішення. З оголошенням карантину треба було вирішити, як мінімізувати витрати і яким чином отримувати доходи, враховуючи, що кінотеатри закрили.
Ми відразу звернулися до всіх наших кредиторів (постачальників, орендодавців, партнерів) з проханням надати знижки та розстрочки платежів. Практично усі пішли назустріч. Наприклад, ТРЦ скасували нам орендну плату, залишивши тільки частину сервісних платежів.
Наступна найбільш витратна частина для нас — це зарплати. У нас працює близько 650 співробітників в 6 містах України. Ми намагаємося всіх утримати до кінця карантину. У березні ми виплачували всім співробітникам 70% їхньої зарплати, а в квітні — 50%. Плануємо продовжувати працювати в такому режимі поки на рахунках компанії будуть гроші. За нашими розрахунками, зможемо протриматися до кінця травня.
Як адаптувалися до карантину. Ми відразу задумались, які сервіси, продукти можна запустити під час карантину, щоб отримувати хоч який-небудь дохід. Спершу спробували варіант із доставкою і самовивозом страв із наших кіноресторанів RE'LUX. Але за 2 тижні через малу кількість замовлень нам довелося повністю закрити ресторани.
Далі ми переключилися на власний бренд попкорну Pumpidup, який запустили ще в кінці 2019 роки. Зараз ми активно розвиваємо мережу торгових точок з його продажу. Результати, хоч незначні, проте обнадійливі, тому ми плануємо й надалі активно розвивати наш Pumpidup.
Ще один продукт, який ми запустили, — спеціальні «кризові» сертифікати. Деякі їх назвали ф'ючерсами. Зараз вартість сертифіката 100 гривень.
В майбутньому його можна буде обміняти на будь-який квиток в кіно без обмежень технологій або типу місць в кінозалах. Доходи від цього продукту невеликі, тим не менш дають можливість частково оплачувати зарплати співробітникам.
Які плани щодо виходу з кризи. Після завершення карантину нас чекає ряд проблем, і ми вже зараз шукаємо різні рішення, виробляємо стратегію і тактику.
- Багато людей будуть уникати публічних місць, остерігаючись заразитися вірусом. Це позначиться на відвідуваності кінотеатрів. Ми вже зараз продумуємо заходи, які б дозволили убезпечити наших співробітників і глядачів. Зокрема, працюємо над новими схемами залів, щоб дотримувати дистанцію між глядачами.
- Прем'єри багатьох фільмів перенесені на осінь, зиму і навіть на наступний рік. Тому на хороший репертуар, який дозволить залучити достатню кількість глядачів, не надіємось. Ми активно ведемо переговори, щоб отримати права на старі популярні фільми, а також вирішуємо питання з прем'єрами нових фільмів, які переносяться на кінець літа, осінь і навіть на 2021 рік.
- Зйомки багатьох фільмів зупинені через карантин, і скоро ми зіткнемося з нестачею кіно. Ця проблема стосується і онлайн кінотеатрів, тому що зйомки серіалів теж заморожені.
Ресторанний бізнес: експансія віртуального простору
Засновниця мережі «Черноморка» Ольга Копилова:
Перші антикризові рішення. За 2019 рік ми зловили 390 тонн (!) риби та морепродуктів (мідії, рапани). Мережу наших закладів відвідало близько мільйона гостей. Компанія нараховувала майже тисячу співробітників.
Все говорило про те, що у 2020 році справи підуть ще краще. Але не склалося. Карантин зачинив двері цілої мережі гастрономічних лавок і завадив відкриттю 10-ї «Черноморки» на Печерську.
Зупинити продаж риби та морепродуктів ми не могли собі дозволити. Вилови саме почалися, поставки тривали, а відповідно і «Черноморка» мала працювати. Тому вже наприкінці березня ми запустили перший в країні онлайн-ресторан. Під час вибору страв гість та офіціант закладу спілкуються через прямий відеозв’язок у режимі реального часу.
Стандартно технічна розробка такого проекту займає 4-5 місяців. Але ми розуміли, що актуальність «ресторану онлайн» — вже сьогодні. Завдяки командній цілодобовій роботі нам вдалося за рекордні 7 днів запустити новий продукт на ринку.
Як адаптувалися до карантину. Онлайн-ресторан допоміг нам вирішити кілька гострих проблем, які з’явилися під час масштабного карантину:
- збільшити кількість замовлень в умовах карантину;
- зберегти робочі місця офіціантам та кухарям;
- зберегти комунікацію з гостями.
В умовах тривалого карантину та майже повної відсутності соціалізації, це рішення є таким собі «соціальним проектом». Клієнти мають змогу відійти від чат-ботів й автовідповідачів і наживо поспілкуватися з командою закладу.
В середньому в нашому онлайн-ресторані ми отримуємо 150–200 замовлень на день на свіжу рибу та готові страви.
Крім того, практикуємо інші сервіси. Наприклад, популярністю користується опція бронювання свіжої риби, одразу після вилову в Одеській області. 100-200 кілограмів вилову дунайки розкуповують буквально за кілька годин.
Також безперебійно працює еколавка «Черноморка» із свіжою рибою та морепродуктами на ринку «Столичний». Рішення відкрити тут точку продажів було дуже правильним. Звичайно, у зв’язку з карантином об’єми та темпи продажів на ринку впали. Але 50–100 кг риби та морепродуктів щоденно і збережені робочі місця — хороший результат у тих умовах, в яких наразі опинився бізнес.
Які плани щодо виходу з кризи. Щоб повернутися у докризові темпи, нашій мережі знадобиться щонайменше рік.
Ми продовжимо реалізовувати онлайн-рішення, шукати нові можливості для бізнесу.
Усі помічають, що карантин змінює звички та стиль життя. Упевнені, охочих приготувати вдома стане значно більше. Відповідно у ресторанах поменшає відвідувачів. Тому продовжимо активно розвивати продаж свіжої риби та морепродуктів.
Читайте також: Коли карантин закінчиться — світ буде іншим. Поради бізнесу від Білла Гейтса
Корона-мода: від брендового одягу до пошиття медичних масок
Засновник «ТК-Стиль» Олександр Соколовський:
Перші антикризові рішення. До карантину ми планували, як 1 квітня усією командою у 800 осіб відсвяткуємо 25 років компанії. Натомість 17 березня ми зачинили двері 4-х гіпермаркетів тканин. Одразу увагу змістили на інтернет-магазин і покращення його роботи. Всю інтернет-команду ми перевели на віддалену роботу, а колег з інших департаментів – у call-центр.
Другим і найважливішим стало рішення про переорієнтацію виробництва з дизайнерського одягу та декору на пошиття захисних комбінезонів.
Все відбувалося за лічені дні: відшили пробні взірці, затвердили їх командою в офісі, виробили необхідну документацію та дозволи і з 23 березня розпочали серійне виробництво.
Як адаптувалися до карантину. На пошиття комбінезонів переорієнтувалися одразу три наших швейні фабрики – чернігівська «ТК-Стиль», «ТК-Коростень» та «ТК-Лубни». Роботи побільшало в рази. Це дозволило утримати персонал у 100% складі.
Продовження карантинних заходів не вплинули на темпи роботи. Фабрики й надалі відшивають комбінезони, фартухи, нарукавники, бахіли, маски. Наші вироби підходять не тільки для медичних працівників, а й для дезінфекторів міст, працівників пошт, кур’єрів, аеропортів, вокзалів. Водночас основними нашими клієнтами є волонтери, бізнесмени, благодійні фонди.
Не припиняє роботу й інтернет-магазин. Але якщо перші тижні карантину попит був тільки на тканини для масок та для захисного одягу, то зараз вже потроху відновлюються продажі й інших тканин.
Та як би не йшли добре справи, зароблених коштів не вистачає. Роздрібна торгівля в гіпермаркетах тканин давала 50% доходу компанії, а сьогодні вже місяць, як вони зачинені.
Які плани щодо виходу з кризи. Карантин завдав легкій промисловості великих збитків. Як довго галузі доведеться відновлюватися, поки не знаємо. Адже ще не зрозуміло, як довго буде карантин.
Читайте також: Шмигаль: Деякі карантинні обмеження можуть діяти ще два роки
Коментарі - 1