Коли НБУ знову запустить друкарський верстат

ОВДП поставили на паузу

У квітні 2020 року Мінфін не провів ще жодного розміщення своїх облігацій. Щоправда, це не завадило міністерству і далі акуратно обслуговувати борг.

Два великих погашення ОВДП 1 і 8 квітня (на 4,86 млрд грн і 1,56 млрд грн відповідно) пройшли без сучка і задирки. Так само, як і всі виплати за держоблігаціями в березні на загальну суму 5,1 млрд грн.

Натомість з фінансуванням бюджету є серйозні проблеми. У березні план з наповнення дохідної частини не виконали на 10,4% (зібрали тільки 87,8 млрд грн). Але цьому давно ніхто не дивується.

Бюджетні плани хронічно зриваються з 2019 року. А в умовах карантину (був введений 12 березня) 10,4% навряд чи будуть вважатися катастрофічним показником. Трагедії з цього не робили.

Читайте також: «Мінус» гроші на субсидії ЖКГ, «плюс» — на пенсії

По-перше, через поширення пандемії коронавіруса по всьому світу економіки багатьох країн, і України в тому числі, зупинилися. Тому держбюджети тотально не виконуються.

Читайте також: ЄС створює гарантійний фонд на 25 мільярдів євро для порятунку економіки

По-друге, в квітні недовиконання по доходах може бути ще серйознішим. Адже карантин буде діяти весь місяць, а не половину, як у березні.

Тим незрозумілішою виглядає пауза в розміщенні держоблігацій. Адже державні фінанси давно не обходяться без ОВДП:

• у січні-березні 2019 року Мінфін розмістив гривневих облігацій на 57,5 млрд грн (під 18,76-19,20% річних) плюс кілька валютних випусків (на $1,05 млрд і €38,76 млн),

• у січні-березні 2020-го — випуски на 29,3 млрд (під 9,79-9,97% річних), $1,08 млрд і €276,9 млн.

В цьому місяці поки не відбулося жодного розміщення держоблігацій, хоча квітень-2019 був найбільш урожайним в частині залучення таких боргів. Тоді уряд зміг зібрати 33,9 млрд грн (під 18,6% річних), $416,6 млн і €2,6 млн.

Читайте також: У Кабміні хочуть продовжити карантин до 12 травня. Які пом'якшення готують

Зупинка нових розміщень держоблігацій відразу ж породжує два ризики:

• Поглиблення проблеми з наповненням бюджету: зростаючий дефіцит не вдасться перекрити на внутрішньому борговому ринку.

• Підвищується ймовірність дефолту за старими випусками держоблігацій. Погашення раніше випущених паперів відбувається за рахунок коштів, виручених від продажу нових.

Скільки платити за боргами

Виплати на два найближчі місяці потребуватимуть значних коштів у гривні та доларі.

«У травні і червні Мінфін має погасити 29 млрд грн гривневих ОВДП. Також передбачаються значні виплати за валютним держборгом — $3,2 млрд ($1,9 млрд в травні і $1,3 млрд у червні)», — уточнив «Мінфіну» начальник відділу по роботі з інвесторами Банку Кредит Дніпро Андрій Приходько.

Очікується, що валютні виплати будуть забезпечуватися за рахунок золотовалютних резервів Нацбанку. Зараз їх розмір перебуває на рівні $24,9 млрд. А гривневих надходжень таки чекають від продажу нових випусків ОВДП.

У квітні залишилося одне планове розміщення мінфінівських паперів: 28 квітня, тобто в майбутній вівторок. Аукціон 21 квітня чиновники скасували.

Якщо буде потрібно, уряд може вийти і з позаплановими продажами облігацій (по п'ятницях), проте їх поки не прогнозують. Водночас експерти не втрачають надію, що хоча б один результативний аукціон у квітні відбудеться.

«Ми очікуємо, що Мінфін проведе результативне розміщення, в якому візьмуть участь вітчизняні банки», — заявив «Мінфіну» фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.

За рахунок ОВДП постараються профінансувати не тільки погашення старих паперів, але ще і частково спецфонд по боротьбі з COVID-19.

Згідно з оновленим бюджетом на 2020 рік, всього на нього виділять 64,7 млрд грн. Очікується, що близько 40-55 млрд грн ($1,5-2 млрд валютної виручки) забезпечить НАК «Нафтогаз», решта надійде від держоблігацій.

Читайте також: Рада підтримала «антикризові» зміни до бюджету-2020. Дефіцит бюджету збільшили у 3 рази

Чому Мінфін не проводить аукціони

У найближчі місяці влада постарається розміщувати короткострокові держоблігації — на 3-6 місяців. Немає сенсу надовго позичати дорогі ресурси. Спочатку говорили, що уряд не готовий навесні платити за ОВДП більше 12-13% річних. Адже в січні-березні вдавалося залучати кошти під 9,79-9,97% річних.

«Можливо, Мінфін вирішить залучити необхідну суму рефінансування шляхом випуску короткострокових ОВДП з погашенням через кілька місяців під ставку від 14% до 17% річних», — сказав «Мінфіну» глава аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.

Ціна запозичень — це головна причина, по якій Кабмін за останні чотири тижні не провів жодного розміщення своїх держоблігацій.

«В даний момент Мінфіну важливіша вартість запозичення, так як потреба економити стає ще більше», — переконаний старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Ціни на гривневі ОВДП різко злетіли на вторинному ринку в березні після обвалу світових ринків через пандемію коронавірусу. Іноземні власники наших паперів і наші інвестори, які користувалися послугами західних інвестфондів (через них купували боргові папери), злякалися трьох речей:

• Девальвації гривні, яка скорочує валютні доходи нерезидентів в Україні (їм доведеться дорожче купувати долар для виведення капіталів).
• Реструктуризації внутрішнього держборгу, яка відстрочить отримання прибутку.
• Дефолту в Україні, який гарантує великі збитки.

Власники-нерезиденти розгорнули продажі гривневих облігацій: за березень їх портфель скоротився на 7,6 млрд грн, а в квітні — ще на 5,9 млрд.На 17 квітня він становив 115,1 млрд грн.

Не глобальний розпродаж -в межах 10% обсягу. Втім, навіть цього вистачило для істотно падіння цін на папери і, відповідно, зростання прибутковості. З 10-12% річних вони в березні підскочили до 25% річних, а в квітні відкотилися до 17-20% в залежності від виду паперу.

Скільки інвестори заробляли на ОВДП на вторинному ринку, стільки ж хотіли отримувати і на первинному від Мінфіну. На менше вони не погоджувалися: покупцями нерезидентських облігацій стали банки та інвестфонди.

А Мінфін після розміщень на рівні до 10% річних відмовлявся платити по 20% річних за внутрішнім держборгом. Тим паче, що чиновники не залишали надії укласти нову кредитну угоду з МВФ.

«Можливо, Мінфін не хоче переплачувати і очікує угоди з МВФ. Тоді залучення великого обсягу коштів шляхом розміщення ОВДП буде більш імовірним і з істотно меншою ціною»,- припустив директор департаменту ризик-менеджменту ПАТ «КБ» Акордбанк " Микола Войтків.

Де брати гроші

У квітні Мінфін міг собі дозволити робити паузи в розміщеннях держоблігацій. Адже тил уряду надійно прикрив Нацбанк, який перерахував до бюджету 42,7 млрд грн — його прибуток за 2019 рік.

Однак чиновники не зможуть довго розслаблятися. Адже 6 травня належить виплатити за старими держоблігаціями 6 млрд грн. Шукати цю суму будуть, швидше за все, на борговому ринку. Оскільки друге джерело — кошти від приватизації, взагалі висохло.

«Запозичення (в тому числі у НБУ і держбанків) можуть виявитися виправданими в поточній економічній ситуації. Судячи з прийнятого закону про держбюджет, великі надії покладаються на міжнародних донорів і кредиторів», — оцінив для «Мінфіну» ситуацію директор департаменту управління проектами рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.

Щоправда, особливої впевненості в тому, що такі плани будуть реалізовані успішно, у нього немає.

За словами Віктора Шулика, уряд зараз опинився в патовій ситуації: влада дала безліч обіцянок, проте незрозуміло, де зберуть кошти, щоб їх реалізувати.

Читайте також: Стало відомо, на скільки проіндексують пенсії та коли чекати обіцяну «тисячу»

Особливо в умовах карантину, коли надходження до держбюджету падають до мінімуму. А з МВФ досі не підписано нову кредитну угоду, і не почали надходити нові кредитні транші.

У травні недобір по податках і зборах спробують перекрити з трьох джерел:

• прибуток (дивіденди) держпідприємств, в першу чергу, від НАК » Нафтогаз»;
• кредитний транш МВФ;
• відновлення розміщень ОВДП.

«Якщо не буде нових випусків ОВДП, залишиться два варіанти: або інші джерела фінансування, а крім МВФ чекати допомоги нізвідки, або Мінфін не буде проводити окремі бюджетні виплати. Тому в найближчий місяць мають бути нові випуски», — вважає Микола Войтків.

Читайте також: Якщо НБУ не вийде на ринок ОВДП, Кабміну варто реструктурувати борг

Можливо, розміщення держоблігацій вдасться активізувати після отримання першого траншу від МВФ. Вважається, що після нього можуть знизитися ціни на ОВДП. Тільки но нерезиденти стануть менш активно розпродавати свої портфель українських держоблігацій, їх прибутковості можуть опуститися.

Читайте також: Гривня буде стабільна до отримання траншу МВФ-аналітик

«Тільки підвищення довіри до України, стабільна економічна ситуація і чинна програма МВФ дозволять інвесторам інакше поглянути на ОВДП і змінити «гнів на милість», повертаючись в гривневі інструменти», — вважає Тарас Котович.

В першу чергу подібні аргументи зможуть переконати українських власників паперів, які накуповували наші ОВДП через західні та українські інвестфонди. Точні обсяги їх придбань експерти не називають. Хоча і говорять про них, як про „істотні“.

Емісії не уникнути

Ще один спосіб опустити прибутковості за держоблігаціями — побудувати повноцінний вторинний ринок. З організованим майданчиком, котируваннями і маркетмейкерами.

Рада Нацбанку вже офіційно запропонувала стати таким маркетмейкером правлінню НБУ. Дала йому на це дозвіл. Адже профільним нацбанківським законом регулятору забороняється безпосередньо фінансувати дефіцит держбюджету — скуповувати у Мінфіну ОВДП на первинному ринку.

Про вторинний ринок в законі мови не йде. Тобто держоблігації спочатку у емітента (уряду) на аукціоні можуть купити первинні дилери — банки. А потім їх може перекупити НБУ. Щоб все тримати під контролем, краще діяти через держбанки (Укрексімбанк, Ощадбанк, Приватбанк, Укргазбанк).

Як тільки Нацбанк купує держоблігації або будь що в принципі (наприклад, долар на міжбанку) — відбувається емісія гривні. Це провокує девальвацію нацвалюти і зростання інфляції.

На даний момент Нацбанку належить 39% всіх облігацій Мінфіну, які випускалися урядом — на 325 млрд грн із загального обсягу в 840 млрд грн.

Поки бюджет вдається наповнювати з невеликим дефіцитом і є надія на МВФ, нацбанківці можуть і надалі відмовлятися від покупки нових випусків ОВДП.

«Думаю, якщо переговори з іноземними кредиторами зайдуть в глухий кут, в процес будуть більш активно включатися НБУ і держбанки», — вважає Віктор Шулик.

Деякі експерти відкрито говорять, що в разі продовження карантину, у Нацбанку не буде вибору. Його змусять фінансувати дефіцит держбюджету. Як це вже робить ФРС США і Європейський Центробанк. В іншому випадку, Верховна Рада може змінити закон „Про Національний банк“ і Правління НБУ.

Ймовірно, це розуміють і самі нацбанківці. Тому вже кілька разів заявили про свою готовність проводити масштабне рефінансування банків. Офіційно причиною для цього може стати падіння ліквідності банку або ж великі кредитні проекти для підтримки економіки.

У банківських же колах кажуть, що велике рефінансування держбанків може бути проведено під покупку ОВДП. По суті, це те ж фінансування дефіциту держбюджету, тільки з перекладанням ризиків на баланси банків. При цьому відбувається та ж емісія гривні, що й у випадку з купівлею держоблігацій самим Нацбанком.

Читайте також: Уряди 103 країн світу звернулися до МВФ за допомогою

Перший дзвіночок вже пролунав. Наглядова рада Укрексімбанку офіційно дозволила правлінню залучити рефінансування НБУ на 20 млрд грн. Одразу поповзли чутки про те, що на ці кошти будуть куплені ОВДП.

Але „Мінфіну“ в банку заявили, що гроші можуть піти на розширення кредитної програми для малого і середнього бізнесу » 5-7-9%", а також на безліч інших кредитів, які підтримають підприємства в непростий час.

Читайте також: Безвідсоткові кредити від уряду: як це працюватиме

Одночасно з інформацією про рефінансування Укрексімбанку з'явилися аналогічні неофіційні відомості ще й про Укргазбанк. Нібито Укргазбанк скоро отримає рефінансування на 40 млрд грн для підтримки ліквідності, а також на покупку ОВДП.

Від держбанку чекають допомоги своєму акціонеру- уряду України. Без неї Кабміну буде вкрай складно, а може і неможливо, продовжувати карантин, залишаючи людей вдома, а підприємства в — непрацюючому стані.

Ірина Тимофєєва