Ціни на продукти завмерли: чи надовго?

Чи є підстави для зростання цін на продукти і чи вистачить їх до нового врожаю, розбирався «Мінфін». 

АМКУ шукає винних

Різке здорожчання найбільш затребуваних продуктів харчування вже зацікавило Антимонопольний комітет. 

За словами голови київського обласного територіального відділення АМКУ Олексія Хмельницького, ціновий моніторинг показав, що вартість окремих продуктів в різних торговельних мережах зростала синхронно.

«Це може свідчити про антиконкурентну поведінку учасників ринку – як постачальників, так і роздрібної торгівлі, або ж обох цих ланок одночасно», – наголосив він.

Відтак, було відкрито справу проти постачальників продуктів харчування та найбільших мереж продовольчих магазинів Києва. АМКУ затребував повної інформації про відпускні ціни від постачальних компаній, про закупівельні і роздрібні – від торгових мереж. Аналіз отриманих даних має виявити, на якому етапі та хто спровокував підвищення цін.

Відкриття справ одразу дало свої результати. «Ціни на продукти першої необхідності вирівнялися, а деякі з них навіть знизилися», — зауважив голова київського обласного територіального відділення АМКУ.

Однак комітет має намір продовжити розслідування. За повідомленням Хмельницького, з 6 квітня усіх керівників великих продуктових мереж і постачальників викликатимуть на протокольне опитування. А ще через десять днів можна буде говорити про конкретні висновки.

 «У випадку встановлення фактів порушення законодавства про захист економічної конкуренції органами Антимонопольного комітету можуть бути накладені штрафи в розмірі до 10% обороту компанії за попередній рік», – повідомив Хмельницький.

Маркети звинуватили постачальників

Магазини заперечують свою провину. «Така ситуація пов'язана зі стрімким зростанням закупівельних цін від постачальників не тільки для торгової мережі «АТБ», а й для всіх операторів українського ринку роздрібної торгівлі», – пояснили у мережі супермаркетів «АТБ-Маркет».

На підтвердження своїх слів, мережа почала викладати на офіційному сайті листи від постачальників, в яких йдеться про підвищення цін на окремі товари.

На тиск з боку постачальників поскаржилися й в «МЕТРО Кеш енд Кері Україна». Постачальники, у свою чергу, виправдовуються значним зростанням витрат виробництва, пов'язаних з карантинними заходами.

Як виправдовуються постачальники

За даними моніторингу НБУ, ціни на продукти харчування за останній місяць виросли на 4,2%. Найбільше подорожчали овочі борщового набору – 15,6%,  мука і крупи – на 12,1%, фрукти –  на 12%, м’ясо — на 4,4%. Гречка додала в ціні ще більше — 21%, лимони – 39 %.   

Але, у постачальників на це є свої пояснення. Девальвація гривні автоматично збільшила ціни на товари з імпортною складовою, як-от фрукти. Вартість м’яса та овочів зросла  через зниження пропозиції з боку малих господарств, які просто не змогли доставити продукцію через відсутність міжміського сполучення.

Один з основних постачальників гречки — Росія спочатку підняла на 15% вартість на поставки. А потім й взагалі заборонила експорт гречки. Цьому ж прикладу послідувала Білорусь.

Але всі ці відмовки не витримують жодної критики. Адже у перші дні ажіотажного попиту на вартості продуктів із раніше закуплених партій ще не могли відбитися ні девальвація гривні, ні, тим більше, скорочення поставок.  

І те, що провина за здорожчання харчів лежить виключно на спекулянтах, підтверджує той факт, що за останній тиждень, як повідомляє НБУ, ціни на продукти харчування припинили зростати. А на деякі позиції, порівняно з попереднім тижнем, навіть почали знижуватися. 

Простіше кажучи, компанії просто скористалися панічними настроями, аби підвищити заробітки. І це стосується як постачальників, виробників, так і торгових мереж.

Чи буде дефіцит

Передумов для формування дефіциту товарів немає. «Україна забезпечена соціально значущими продуктами харчування. Обсяги реалізації поступово знижуються, торговельні мережі поповнюють свої запаси. На початок квітня відзначається зростання запасів по всіх позиціях соціально значущих продуктів», – сказали у прес-службі МЕРТ.

Одночасно попит на харчі також зменшився. «За останній тиждень найбільше зменшилася реалізація цукру (на 27%), сала (30%) і вершкового масла (50%). За топ-3 продуктів, навколо яких точилися великі дискусії в останні дні, то їх реалізація також знижується: гречка (на 17%), борошно (10%), цибулю (22%)», — написав минулого тижня на своїй сторінці в фейсбук замміністра економіки Тарас Висоцький. 

Наявність значних запасів і зменшення попиту стримуватиме подальше зростання цін на харчі. 

Якою буде інфляція визначить карантин

Березневий стрибок цін на продукти не зіпсував інфляційну картину. Споживча інфляція продовжує сповільнюватись: у березні у річному вимірі цей показник знизився до 2,3% з 2,4% у лютому. 

Але Кабмін не вірить у збереження цієї тенденції і вже погрішив прогноз інфляції з 5,6 % до 11,6%. Засновник інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак розглядає три можливих сценарії розвитку подій на найближчі місяці.

1. Негативний. Реальний, якщо Україна не зможе остаточно домовитися з МВФ. Щоправда, за останній тиждень ця ймовірність зменшилася, але не зведена до мінімуму. Є ризик, що так званий антиколомойський законопроект не буде прийнятий в другому читанні. В такому випадку найгірші побоювання щодо дефолту, гіперінфляції, девальвації набирають цілком реальних обрисів.
2. Консервативний. Можливий, якщо не вдасться вийти з карантину раніше літа. Доведеться впроваджувати підтримуючі заходи, направлені на боротьбу з карантином, переглядати фіскальну політику, виділяти кошти на підтримку населення. Інфляція в такому разі може втриматися у межах 10-12%.
3. Оптимістичний. Передбачає, що карантин закінчиться у травні. Економіка повернеться до звичного режиму і швидко почне відновлюватися. В такому разі інфляція буде в рамках прогнозів НБУ – 4-6%.

Читайте також: Як епідемія змінила економічні прогнози для України

Головним чинником, який може вплинути негативно на показники інфляції, за словами члена Ради НБУ Віталія Шапрана, залишається епідеміологічна ситуація в Україні і її торговельних партнерів. 

«Другий чинник – це врожай, мала кількість опадів взимку створює тут певні ризики і для нашого експорту, і для ВВП. Третій чинник – це наявність зовнішньої підтримки від МВФ та від наших міжнародних партнерів», – перерахував експерт.

Крім того, він не відкидає можливості, що в Україні щось піде не так. Тому наголошує, що  до корекції прогнозів треба бути готовими вже на початку третього кварталу, а можливо, і раніше.

Серед ключових факторів для подорожчання продуктів голова аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Мартиненко наводить обмеження пропозиції через карантинні дії (закриті ринки, логістичні та виробничі обмеження) і зростаючу ймовірність гіршого врожаю.

«Також інфляцію в цілому буде прискорювати послаблення курсу гривні. З боку попиту підштовхувати інфляцію буде зростання цільових виплат і субсидій найменш забезпеченим верствам населення і безробітним», — спрогнозував аналітик.

До проінфляційних факторів другого півріччя у Мінекономрозвитку додають зростання тиску на споживчий ринок. Він спричинятиметься зростаючими витратами виробництва на тлі намагання малого і середнього бізнесу частково компенсувати збитки, понесені під час карантинних заходів (через відсутність так званої «подушки безпеки»).

Читайте також: Які бізнеси найбільше постраждали від карантину

Крім того, свій вклад у вищу інфляцію по року матиме і збільшення фіскального та боргового тиску на ринок з огляду на розширення бюджетного дефіциту.

«Всі ці чинники обумовлюватимуть посилення інфляційного тиску на споживчий ринок в цілому: як на продукти харчування, так і непродовольчі товари та послуги, зокрема транспортні, зв’язку та ін.», — прокоментували у прес-службі міністерства.

Приблизно такої ж думки у своїх прогнозах дотримується член ради НБУ Віталій Шапран. «Якщо ситуація з карантином затягнеться, а восени нас буде очікувати друга серія епідемії, то цілком можливо, що у рейтингу зростання цін першими будуть харчі та товари першої необхідності, засоби захисту та гігієни», — відзначив він.

Водночас експерти виділяють низку факторів, які будуть зумовлювати уповільнення інфляції. Головними серед них стануть:

• падіння купівельної спроможності і споживання населення,
• зниження цін на нафтопродукти;
• зниження світових цін на енергоносії;
• співпраця з МВФ;
• зниження тиску на внутрішній ринок через достатність пропозиції, у т. ч. через зменшення експорту на фоні скорочення зовнішнього попиту та дії обмежувальних заходів по боротьбі з поширенням вірусу.

У підсумку, як переконують в Мінекономрозвитку, інфляційне прискорення не означатиме радикальних змін в тенденціях, а лише віддзеркалюватиме вплив, хоча й потужного, але все-таки тимчасового чинника — пандемії.

Ірина Рибніцька

Захисти свої заощадження від інфляція. Вибери вигідний депозит в каталозі від «Мінфіну»