«Обрізаний» закон. Хто і чому незадоволений ринком землі

«Мінфін» розібрався, в чому полягають зміни та що про них говорять аграрні експерти.

Краще ніж нічого

«Закон про землю на мінімалках» — такими словами охарактеризував новації фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Вказав на недостатність змін і заступник міністра юстиції Іван Ліщина. «В такому обрізаному вигляді, коли від реформи залишили право розпоряджатись землею, але фактично відрізали її економічну складову, вона викликає більше жалю, ніж радості, але все ж таки це дійсно крок вперед з точки зору захисту права власності», — зазначив він.

Закон містить цілу низку компромісних положень, які були покликані задовольнити противників вільного продажу землі. І, швидше за все, без цих обмежень зміни не були б ухвалені.

Що змінюється

Найперший компроміс – це терміни запровадження ринку землі. Раніше очікувалось, що він почне працювати вже влітку цього року. Однак у остаточній версії закону встановлено, що продати чи купити землю можна буде лише з червня 2021 року.

З цієї дати купувати землю зможуть лише фізичні особи і не більше 100 га «в одні руки».

Наступний етап розпочнеться у 2023 році. Тоді право купити землю отримають і юридичні особи. Також збільшиться обсяг землі, який зможе купити одна особа – до 10 тис. га.

Землю не зможуть купувати компанії, власниками яких є громадяни Росії. Крім цього обмеження стосуватиметься компаній, які належать іноземним державам, офшорам чи бенефіціарів, яких неможливо встановити.

Іноземці, як передбачалось і раніше, зможуть купувати сільськогосподарські ділянки лише в тому випадку, якщо за це українці проголосують на референдумі.

Також передбачено, що землі сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності під продаж не потраплять.

Чи доцільні обмеження

Як розповів «Мінфіну» старший партнер у EUCON Legal Group Анатолій Мірошниченко, фактично, єдиний позитив закону – сам факт скасування мораторію.

«Все решта у законі — це, на жаль, компроміси, які вихолощують його позитивний ефект. Відстрочення набрання чинності до 1 липня, на мій погляд, абсолютно невиправдане, як і обмеження кола покупців та площі земель в одні руки на першому етапі. Ці обмеження призведуть до блокування приходу інвестицій у аграрний сектор, подальшого домінування екстенсивного зернового господарства, консервації низьких цін на землю та низьких ставок орендної плати», — переконаний він.

Безглуздою, на його переконанн, є і заборона на продаж державних та комунальних земель. «Хоча продавати їх не можна, їх можна сьогодні роздавати «безоплатно» — що масово і відбувається», — наголосив він.

В тому, що обмеження на продаж земельних ділянок не сприятимуть їх прозорому використанню переконаний і член правління Спілки землевпорядників України Андрій Мартин.

Вбачає він потенційні проблеми і в обсязі можливого придбання землі до 2023 року. «Це стримуватиме інвестиції та обмежить можливості деяких фермерів та власників сільськогосподарських підприємств у трансформації земельного банку із оренди у власність», — пояснив він «Мінфіну».

Читайте також: Перебоїв з доставкою продуктів до магазинів не буде — митниця

Зовсім протилежної позиції дотримується народний депутат від Європейської солідарності Олексій Гончаренко. На його думку, проблема саме в тому, що з 2023 року аграрні холдинги отримають право скупити забагато землі. «Ми просто даємо латиноамериканській моделі відстрочку», — попереджає він.

Декого ж компромісний закон влаштовує, адже на інший не варто було й сподіватись. «Я погоджусь з усім, що сказано про «обрізаний» варіант реформи. Він гірший, ніж початкова версія. Проте, без жодного пафосу потрібно визнати, що навіть «обрізаний» варіант це грандіозний крок вперед для країни. І ми з колегами навіть очікували, що на виході буде десь такий, обтяжений багатьма обмеженнями варіант», — зазначив виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.

Ринок без регулювання

Земельний ринок зіштовхнеться з цілим рядом проблем вважає колишній міністр економіки Тимофій Милованов. Він наводить наступні проблеми, які існують зараз і новим законом не вирішуються:

• тіньовий ринок землі;
• відсутність захисту від рейдерства;
• велика частина землі обробляється в темну без сплати податків;
• державна земля розкрадається (приблизно половину землі держпідприємств будо виведено з держвласності за період мораторію).

Ставки за депозитами зростають. Обирай вклад з вигідними умовами в каталозі від «Мінфіну»

«Агрохолдинги продовжать зростати, люди не отримають справедливу вартість за свою землю, громади не отримають податки, буде менше інвестицій ніж могло бути, а схеми безкоштовної приватизації держземлі продовжать існувати», — переконаний він.

Що буде далі

На переконання Андрія Мартина, відкриття ринку землі матиме символічне значення і завдяки цьому буде простіше проводити подальші зміни регулювання земельних відносин. В цих питаннях більше не буде політичної складової.

Водночас Олексій Гончаренко висловлює сумнів в тому, що ринок взагалі буде запущено. «Закон прийнятий з порушенням регламенту. Він буде оскаржений в Конституційному Суді і це буде справедливо. Порушення правил задля політичної доцільності в перспективі не призводить ні до чого хорошого», — наголошує він.

Читайте також: «Все скуплять олігархи та великі компанії»: Милованов розкритикував закон про ринок землі

«Наш компроміс – це компроміс, коли обидві сторони тримають дулю в кишені. Прихильники реформ сподіваються, що головне зняти мораторій, а потім легше буде просувати лібералізацію. А противники змін сподіваються на найсправедливіший у світі Конституційний Суд. Ось така кооперація», — прокоментував подальші перспективи ринку фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса. Тому, схоже, боротьба за ринок землі ще не завершена. Можливо, вона просто перейшла в іншу фазу.

Олексій Писарев