Серйозне зниження ставок за депозитами та ОВДП змушують шукати нові інструменти для вигідних вкладень. І навіть у наш нестабільний час альтернатива вже випробуваним інструментам є — корпоративні та муніципальні облігації.
Дві можливості втекти з депозиту, що дешевшає
Скільки можна заробити
Доки дохідність ОВДП перебувала в діапазоні 12-14% річних, ці ЦП вважалися гідною альтернативою класичним банківським депозитам.
Однак після різкого зниження відсотків за держоблігаціями, вкладники стали цікавитися двома іншими видами облігацій, де ставки ще залишаються на досить привабливому рівні — муніципальними та корпоративними. Перші випускає влада на місцях — міста і області, а другі — підприємства.
У 2019 році на цьому можна було заробляти до 22% річних. Зараз вже менше, але теж непогано.
«В середині лютого 2020 року дохідність за корпоративними і муніципальними облігаціями становила близько 14-17% (можливо, на ринку були і більш дохідні невеликі випуски). Це порівняно з 9,5-10,5% за ОВДП. Навіть з урахуванням податку на доходи фізичних осіб, ця дохідність була вище за дохідность ОВДП. Ставки за депозитами також впевнено знижувалися з початку року», — проаналізував для «Мінфіну» ситуацію керівник відділу випуску боргових цінних паперів групи ICU Руслан Кільмухаметов.
Але якщо в депозитній лінійці банків можна знайти вклади з щомісячною виплатою відсотків, то вкладення в корпоративні та муніципальні облігації такої переваги не мають.
Читайте також: Кожен другий банк знизив дохідність депозитів
«У більшості випусків корпоративних і муніципальних облігацій купонні виплати проходять щоквартально. Додатковий дохід теоретично можливий у випадку, якщо можна взяти додаткове фінансування під заставу вже куплених паперів (РЕПО операції). Але дуже невелика кількість торговців дає таку можливість», — розповів «Мінфіну» начальник відділу цінних паперів і зовнішніх ринків Альфа-Банку Україна Віктор Сизоненко.
Чотири «мінуси» облігацій
Головний недолік корпоративних і міських паперів, порівняно з ОВДП, — це оподаткування. Жодних пільг. Інвестор повинен заплатити податок з доходів фізосіб за ставкою 18% і військовий збір 1,5% — всього 19,5%. Аналогічні податки сплачуються з доходів за депозитами.
«Фізична особа отримує відсоткову виплату, податки за якою вже сплачені», — запевнила «Мінфін» керівник відділу брокерського обслуговування клієнтів групи ICU Євгенія Грищенко. Обов'язкові платежі з інвестора стягнуть податкові агенти, але у щорічної податкової декларації про отримані доходи все одно потрібно буде відзвітувати.
«Податковим агентом за купонними доходами є депозитарій, в якому зберігаються дані облігації. А за торговими доходами податки утримує торговець, через якого проходять угоди. Також важливо врахувати, що ці доходи, як і доходи за ОВДП, фізичним особам необхідно щорічно декларувати», — роз'яснив Віктор Сизоненко.
Втім, податки — це не єдиний мінус. Є ще три:
- Нюанси з гарантіями вкладень. За корпоративними облігаціями зазвичай немає гарантій. Якщо підприємство, яке випустило борговий папір, збанкрутує, то інвестор, швидше за все, вже не зможе нічого повернути. Він, звичайно, може стояти в загальній черзі кредиторів, але це не завжди допомагає погасити збитки. За муніципальними облігаціями зазвичай надається муніципальна гарантія, тобто місто ручається за ними своїм бюджетом. Та ж аналогія, що і з ОВДП — за державними облігаціями діє державна гарантія, держбюджетом. З банківським депозитом все простіше — включається гарантована виплата до 200 тис. грн. з боку Фонду гарантування вкладів фізосіб.
- Терміни розміщень. Короткострокових розміщень муніципальних і корпоративних облігацій, на 1-2 роки, небагато. Превалюють випуски на 3-10 років. Однак, далеко не всі вкладники готові розміщувати кошти на такі тривалі терміни.
- Нерозвинений ринок. Немає ліквідного вторинного ринку облігацій. Тобто їх непросто перепродати за першою вимогою, якщо раптом будуть потрібні гроші.
Хто купує
«Основними покупцями корпоративних облігацій є інститути спільного інвестування — як венчурні, так і пенсійні фонди. Але обсяги попиту, як і раніше, дуже невеликі. Муніципальні облігації практично повністю перебувають в портфелях державних банків, тобто неліквідні», — пояснила «Мінфіну» директор з ринків капіталу Альфа-Банку Україна Тетяна Попович.
Хоча до корпоративних та муніципальних випусків уже починають придивлятися і заможні інвестори. «У 2020-му вже пройшли перші угоди у наших клієнтів. Основним мотивом було перевкладення коштів з ОВДП у більш дохідні корпоративні випуски. Останні, навіть з урахуванням податку на доходи, вже в лютому давали більш високу дохідність, ніж ОВДП», — зазначив Руслан Кільмухаметов.
Хоча експерти очікують зростання угод з боку приватних інвесторів, за обсягами вони завжди будуть поступатися банкам та інвестфондам.
Як приватнику купити облігації
Процес купівлі облігацій компаній і міст набагато складніший, ніж відкриття депозиту. Оскільки доведеться відкривати не тільки банківський рахунок, але і рахунок у цінних паперах та підписувати договір з брокером.
«Раціональна сума інвестування, так само, як і з ОВДП, залежить від витрат і зазвичай стартує від 50 000 грн. Або вона повинна бути кратною номіналу однієї облігації. Наприклад, облігації Державної іпотечної установи мають номінал 100 000 грн, тобто менше 1 штуки купити неможливо», — навела приклад Євгенія Грищенко.
Комісії у брокерів можуть бути різними. «Наприклад, у нас вона аналогічна з ОВДП — 200 грн за операцію і безкоштовне обслуговування рахунку в цінних паперах при роботі з гривневими паперами», — уточнила Грищенко.
В інших фінустановах планку за вкладеннями піднімають вище.
«Оптимальна сума інвестування при фіксованих витратах починається від 200-250 тисяч гривень», — вважає Віктор Сизоненко. За його словами, механізм купівлі муніципальних і корпоративних облігацій не відрізняється від ОВДП. Тож ті, хто вже купував папери Мінфіну, нічого нового для себе не відкриють.
«Щоб придбати облігації, клієнту потрібно відкрити грошовий рахунок і рахунок у цінних паперах. Після цього укласти договір купівлі-продажу з ліцензованим торговцем (банк або компанія), можна купувати папери як за брокерськими договорами, так і безпосередньо», — уточнив Сизоненко.
Що купувати
На перший погляд, корпоративних випусків достатньо: Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку протягом 2019 року зареєструвала 88 випусків корпоративних облігацій підприємств на загальну суму 11,2 млрд грн. Однак більшість розміщень були закритими. Папери у таких випадках служили заміною класичному кредиту. Банк оформляв позику облігаціями, і складав їх у власний портфель, далі вони не йшли. І все ж таки обрати було з чого.
«Серед великих розміщень можна виділити випуск облігацій Державної іпотечної установи: об'ємом 1,2 млрд грн, терміном обігу 10 років. Відсоткова ставка на перший відсотковий період встановлена на рівні 16% річних (облікова ставка НБУ на дату прийняття рішення про випуск плюс 0,5%), періодичність виплати — двічі на рік, облігації забезпечені державною гарантією», — розповів «Мінфіну» директор департаменту інвестиційної діяльності та акціонерного капіталу Укргазбанку Олег Кириченко.
Також великий попит спостерігався на облігації компанії «Нова пошта».
«Найбільш цікавим з точки зору співвідношення ризик/дохідність випуском облігацій минулого року був випуск боргових цінних паперів «Нова Пошта». У середині квітня 2019 року вона завершила розміщення випуску облігацій серії А на 300 млн грн. Облігації були розміщені менш ніж за два місяці. Дохідність була встановлена в 22%. Погашення 14 серпня 2020 року», — уточнив «Мінфіну» глава аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.
Ще виділяли травневий випуск ТАСкомбанку, який розмістив облігацій на 100 млн грн під 18% з погашенням у 2024 році.
Набагато рідше розміщували випуски муніципальних облігацій. За весь 2019 рік їх було три: це дві серії паперів від Харкова за 250 млн грн, з терміном обігу три роки і ставкою купона 18% річних (поквартальні виплати) та одна від Львова на 300 млн грн під 17,7% річних. Всі розміщення проводив державний Укргазбанк. Як повідомили там «Мінфіну», цього року на борговому ринку має з'явитися трохи більше паперів.
«У 2020 році плануються випуски муніципальних облігацій міста Львова, Івано-Франківська, Харкова з термінами обігу від 3 до 5 років. Особливостями деяких випусків можна вважати планову прив'язку відсоткової ставки до облікової ставки Нацбанку», — розповів Олег Кириченко.
Вже запущено розміщення нового випуску облігацій ДІУ, ТАСкомбанку і Харкова.
Запущені розміщення на 2020 рік
Папір | Статус емісії | Поточна ставка купона | Обсяг емісії | Дата початку розміщення | Дата закінчення розміщення | Дата погашення |
1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів, 1-A | Розміщується | 20 | 90 000 000 | 28.01.2020 | 27.03.2020 | 21.01.2025 |
ДІУ, 12-F3 | Розміщується | 14 | 3 700 000 000 | 20.01.2020 | 20.03.2020 | 07.01.2030 |
МХ Консалтинг, 1-A | В обігу | 12 | 60 000 000 | 20.01.2020 | 19.03.2020 | 20.01.2030 |
ТАСкомбанк, 5-I | Розміщується | 16,5 | 100 000 000 | 10.02.2020 | 01.12.2020 | 16.02.2030 |
ТАСкомбанк, 5-J | Розміщується | 16,5 | 100 000 000 | 17.02.2020 | 01.12.2020 | 23.02.2030 |
Харків, G | Розміщується | 18 | 250 000 000 | 25.02.2020 | 27.02.2020 | 21.02.2023 |
Дані: Cbonds
Очікується, що низка нових випусків припаде на травень-2020, а також на період з вересня до жовтня. Середній обсяг розміщення очікується в межах 100-150 млн грн.
Ірина Тимофєєва
Коментарі - 20
https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=6X3ipbBrKGw&feature=youtu.be
Підписуйтесь на youtube-канал Finance.ua та залишайте свої коментарі під відео;)
https://www.youtube.com/watch?v=Cq2zzegV6D8&feature=youtu.be
Подписывайтесь на youtube-канал «Минфина» и оставляйте комментарии под видео.
По существу:
% по корп.облигациям отн.большой, т.к. бОльший риск.
Как уже не раз было в украинской истории — малейший кризис, и эмитенты с удовольствием объявляют о дефолте.
Если в странах с нормальным фондовым рынком это катастрофа для фирмы, то у нас это не проблема и вообще норма)
Потому корпоративная облигация — самая рискованная ЦБ в Украине.
Риск гораздо выше, чем у депозита.
Надежными считаются ЦБ банков, ''Укрпочты''.
Правильно было указано, что у таких облигаций низкая ликвидность, их можно только держать до погашения.
Насчет операций ''репо'', давным-давно, до 2009 года это была весьма распостраненная операция (делали ее для клиентов ''приватного банкинга). Сейчас — кому эти ЦБ нужны?)
Но по некоторым бумагам есть ''оферта'', их можно предъявить их к выкупу эмитентом до погашения.
Насчет удобства — те же проблемы, что с ОВГЗ, через банк вы скорее всего их не купите, нужен договор с брокером на бирже и счет в ЦБ.
Купоны по этим бумагам так же облагаются налогами, как и % по депозиту. И в конце — подача декларации в налоговую.
Вывод — для физ.лица мало интересно, скорее игра в рулетку +купоны раз в 6 мес.
В основном эти ЦБ интересны или ''квалифицированным инвесторам'' — ПИФам, НПФам, СК.
Там могут адеква
Или, корп.облигации идут в залог банкам.
Главное, чтоб не повторилась история с ''Крещатиком''.
Кстати, % по корп.бумагам показывают, что и без банковских кредитов наши фирмы не получат денег дешевле 16-17%, это минимально адекватная плата за риск инвестора.
А то на ''минфине'' были статьи, что через выпуски корп.облигаций наши фирмы могут получить более дешевый финансовый ресурс.
Ничего подобного.
И учетная ставка НБУ ни при чем.
Насчет облигаций ГИУ, это феномен нашего фондового рынка, ипотечные облигации, да еще с гос.гарантией.
По доходности — в принципе неплохо, но не помню, как облагается налогом купон, по идее, как у корп.облигаций.
Ликвидность — так же низкая.
Муниципальные облигации — несколько лучше корпоративных, тем что надежнее.
Но в нашей истории были реструктуризации и по ним.
Так что, статью надо было озаглавить ''инвестиции для тех, кто не боится риска''.
За период с 2000 года из 238 работавших в Украине банков осталось только 75. С рынка были выведены 127 банков, и еще более 30 ушли добровольно - осознавая, что их закроют. Уровень фактической дефолтности банковского сектора - более 50%.
В то же время, за последние 20 лет на рынок выходило более 200 рыночных эмитентов корпоративных облигаций, из которых дефолты объявили всего 25 эмитентов - около 12%, и при этом большинство дефолтов были в период кризиса 2008-2009 года.
За последние 5 лет - во время банкопада - по корпоративным облигациям не было ни одного дефолта.
Так что корпоративные эмитенты в целом проявили себя на порядок более достойно по отношению к инвесторам, чем украинские банки.
Да, и обычно по корпоративным облигациям, в отличие от ОВГЗ, купоны выплачиваются раз в 3 месяца.
Несмотря на это, за редким исключением, корпоративные эмитенты все погасили своим инвесторам, а за банки пришлось закрывать из бюджета - и в 2009 году, и в последние 5 лет.
Кроме Каравана много знаете эмитентов, которые вывели активы?
А сколько при этом банкиров вывели деньги вкладчиков?
В дефолтах, которые упоминаются в этих статьях, значительную долю занимали в том числе и банковские выпуски.
У вас предвзятое отношение к бизнесу в Украине и эмитентам в частности, основанное на вашей некомпетентности в этом вопросе и нежелании сделать анализ более глубокий, чем прочтение пары статей в интернете.
В 2009 году мораторий на выдачу вкладов не значал ''банкротство''.
И повторю, вклады в банках компенсировал ФГВФЛ.
Что компенсировали инвесторам в корп.облигации?)
В лучшем случае эмитент предлагал их выкупить за 50% от номинала, или меньше.
А вы пишите ''погасили'')
Особенно облигации, которых накупил ''Крещатик'')
Если вы знаете больше — напишите)
''У вас предвзятое отношение к бизнесу в Украине'' — наоборот, восторженно-позитивное.
Адекватное отношение следующие — ''ни за что не давать им денег без ликвидного залога, не менее 2х стоимостей кредита''.
''основанное на вашей некомпетентности'' — развешивание ярлыков — слабый довод.
Попробуйте что-то получше)
''пары статей'' — хах, вам нужно 10?)
Делать ''более глубокий анализ'' ради дискуссии на ''минфине'', вы серьезно?)
И да, если сейчас кто-то, начитавшись ваших довольно голословных утверждений, накупит этих бумаг, эмитент допустит по ним дефолт, вы готовы из своих средств компенсировать все убытки инвестора?
Раз наш бизнес столь порядочен, и так аккуратно выполняет свои обязательства?)
Пишу не для вас, а для тех, кто это возможно читает и кому действительно интересна тема.
Фонд гарантирования погасил только вкладчикам до 200 тыс. грн., и то за счет бюджета - то есть каждого из нас. Сотни тысяч вкладчиков с большими суммами вкладов, СПД, предприятия - потеряли миллиарды гривен. Не факт, что во время очередного кризиса бюджет будет иметь возможность и готовность профинансировать возврат вкладов.
Объективная статистика погашений корпоративных облигаций на порядок лучше банковских банкротств.
Для анализа не нужно читать 10 статей - нужно просто сопоставить элементарные цифры, которые есть в открытом доступе. И которые я вам привел выше. Эта статистика по рыночным выпускам - там исключены схемные эмиссии, которые выпускали компании банковских групп, и которые потом зависли в этих же банках.
Если вы не хотите анализировать - тогда зачем вообще вступать в дискуссию.
Я могу полностью отвечать за свой бизнес, и в целом в Украине количество порядочных бизнесов - потенциальных эмитентов - намного большее, чем количество порядочных банков.
Но за непорядочные банки всем налогоплательшикам уже пришлось отвечать - и вам в том числе.
Так что ваши утверждения о том, что корпоративные облигации намного более рисковые, чем депозиты - голословны и не подтверждены реальной статистикой.
''Фонд гарантирования погасил только вкладчикам до 200 тыс. грн., и то за счет бюджета — то есть каждого из нас'' — ошибаетесь.
ФГВФЛ собирает с банков своеобразный страховой сбор, из которого и формирует свои резервы.
Да, он получал дотации из бюджета, но он же их и возвращал.
А что будет с инвестором в корп.облигации?
''Сотни тысяч вкладчиков с большими суммами вкладов'' — вкладчикам с большими суммами вкладов было лень найти на сайте банка информацию о гарантиях ФГВФЛ?
Попросили б ''персонального менеджера'' найти и разъяснить.
''СПД, предприятия — потеряли миллиарды гривен'' — вы знаете, как расшифровывается ФГВФЛ?)
Чтоб не теряли, пусть главбух или финдиректор прежде чем открывать в банке текущий счет, изучат риски того банка.
А если лень, то надо благодарить самих себя.
Нет, надо было им временно свободные средства в неликвидные и высокорисковые корп.облигации размещать?
''Если вы не хотите анализировать — тогда зачем вообще вступать в дискуссию'' — пусть анализируют те, кому за это деньги платят.
''Я могу полностью отвечать за свой бизнес'' — допустим.
''в целом в Украине количество порядочных бизнесов — потенциальных эмитентов'' — сами уже купили их облигации?
''ваши утверждения о том, что корпоративные облигации намного более рисковые, чем депозиты — голословны и не подтверждены статистикой'' — пусть
Ок, объем фонда сейчас - 11 млрд. грн., при этом он покрывает общую сумму депозитов на более чем 200 млрд. грн. Долг фонда после банкопада перед бюджетом на сегодня - более 100 млрд. грн.
Никто не говорит, что не было дефолтов по корпоративным облигациям, но их было на порядок меньше, чем банковских банкротств.
Финансовое состояние многих бизнесов в Украине было и остается намного надежнее и стабильнее, чем банков.
И это понимают грамотные инвесторы, которые действительно глубоко анализируют и сравнивают облигации с депозитами - и да, покупают облигации.
Вижу, что вы уже начали редактировать ваши комментарии - значит все-таки готовы воспринимать такие доводы.
Были только те самые голословные утверждения.
Написали б статью, вместо журналистов ''минфина'', раз так много тех самых ''цифр, фактов, статистики''?)
Т.е. ФГВФЛ должен покрывать депозиты 1:1?)
Облигации вообще не покрыты ничем, кроме наилучших пожеланий.
Массовые дефолты были в 2009, а после инвесторы, наученные горьким опытом, уже стараются не связываться с корп.облигациями.
Минимальный спрос остался на облигации банков, и все.
''Финансовое состояние многих бизнесов в Украине было и остается намного надежнее и стабильнее, чем банков'' — тогда зачем им привлекать средства в долг?)
''грамотные инвесторы, которые действительно глубоко анализируют и сравнивают облигации с депозитами — и да, покупают облигации'' — кто-то из ''грамотных инвесторов'' и в ''кэшберри'' вложился. Но стоит ли брать с них пример?)
Так во что вложились?
На ''минфине'' очень неудобно реализовано написание комментариев.
Приходится по 5 раз переделывать.
Так напишите про ваше предприятие, может, потенциальным инвесторам понравятся ваши доводы?
Я вижу у вас крайне поверхностный уровень понимания экономики, финансовой системы, того, как работает бизнес и для чего привлекает средства, а также того, что последние годы происходит на рынке корпоративных облигаций.
Поэтому, так как не уверен в вашей компетентности в этих вопросах - выхожу из этой дискуссии с вами.
Конечно, именно потому у вас закончились аргументы.
Не против, желаю всего наилучшего)
А потенциальные инвесторы сами решат, чьи доводы лучше.
По долгу службы занимаюсь рынком облигаций и в т.ч. корпоративных и раз уж в тексте есть ссылка на нас (Cbonds), то позволю себе вступить в дискуссию.
По нашим данным (если отбросить бумаги банков и гос. компаний), то количество рыночных выпусков облигаций (т.е. без строительных и схемных) составляет около 400-450, а эмитентами таких бумаг действительно выступили 200+ компаний. И хотя понятие оценка «рыночности» в наших условиях «больше искусство, чем наука», порядок цифр такой.
Всгда приятно, когда к дискуссии подключаются профессионалы)
Я бы хотела, чтоб вы выступили в роли ''третейского судьи'', и сказали, чье мнение ближе к реальному положению дел относительно украинских корп.облигаций.
И насчет ''рыночности'', напишите примерные критерии.
1. срочность до 3 лет и/или наличие оферты не реже раза в год;
2. доходность выше чем у ОВГЗ на такой же срок
3. бумага купонная
4. компания осуществляет деятельность и из активов не только печать либо имеет гарантию от своей материнской компании (фактического заемщика)
5. наличие организатора/андеррайтера и поддержка вторичного рынка.
Критерии могут комбинироваться, но должно ИМХО быть не менее 3-4.
По сути доскуссии - в ситуации до условного 1 марта, то доходности ОВГЗ достигли 10% причем на срок до 7 лет, доходности депозитов в хороших банках должны были снизитсься до 11-12%, а значит для открывалось окно для эмитентов готовых платить 15-17% по облигациям (де-факто бланковым кредитам). То, что корпоративные бумаги - рискованный инструмент никто не поспорит, но важно отбирать надежного заемщика, а наша статистика говорит о том, что дефолтов по рыночным не-набанковским выпускам в 2008-2009 и в 2014-2016 гг. было немало, но подавляющее большенство рассчиталось либо в срок либо после реструктуризации.
Еще, если вас не затруднит, чуть статистики на 2014-16 год, по скольким облигациям дефолт, а по скольким — реструктуризация.
Просто числа.
Если мы говорим о рыночных выпусках небанковскими компаниями, без гос. участия, то дефолтов было 2 (2 эмитента), реструкутуризаций было 4 (2 эмитента). Это связано с тем, что таких выпусков в 2009-2013 было мало, но были и интерестные выпуски (ИМК, СК-Агро, Укртелеком) которые погасильсь «штатно»
А всего рыночных выпусков было много?
На период последнего кризиса.
По ''Укртелекому'', они вроде долго не могли разместить облигации?
Даже под 19 или 21%?
Еще вопрос — ''банковские выпуски''.
Имеется в виду выпуск облигаций, которые все идут банку в залог?