Майкл Егер: Чим нижчий рівень життя, тим нижче мають бути податки

Про те, в яку пастку можна потрапити, захопившись цією ідеєю, «Мінфіну» розповів генеральний секретар Європейської асоціації платників податків, віце-президент Асоціації платників податків Німеччини Майкл Егер.

Майкл, наші депутати  вже підготували кілька законопроектів, що пропонують повернутися до диференційованої ставки оподаткування фізосіб. Зараз доходи громадян оподатковуються за єдиною 18-відсотковою ставкою (крім окремих видів доходів). Замість цього влада планує запровадити інший підхід: високий дохід – великі податки. Як Вам така ідея?

— Все залежить від того, що вважати високим доходом і, відповідно, з яких доходів платити високі податки. Візьмемо німецьку систему прибуткового податку. Річний дохід самотньої людини до 9 169 євро (18 338 євро — для подружньої пари) податком не обкладається.

Далі починає діяти прогресивна шкала: чим вище прибуток, тим вище ставка. Наприклад, з річного доходу понад 265 327 євро для однієї людини і 530 654 євро для подружньої пари доведеться віддати 45%. Додатково до цього німці ще платять 5,5% — «надбавку за солідарність» (кошти йдуть на покриття витрат по інтеграції колишньої Східної Німеччини – ред.).

Але я б не став переймати цей досвід. Тому що при незначній розрізненні в доході вона передбачає істотні відмінності в податковому навантаженні. Поясню на прикладі. Річний дохід одну людину в 10 тис євро буде обкладатися за ставкою 14%. А з доходу лише на 4 тис в рік більше (14 тис євро) вже доведеться заплатити 24%. Це дуже агресивне підвищення ставок.

Хоча реально, звичайно, сплачується менше податків, ніж здається, виходячи з діючих ставок. Тому що у нас є дуже багато пільг і винятків. І це теж неправильно, оскільки система виходить занадто громіздкою і заплутаною.

Як, по-вашому, повинна виглядати справедлива система оподаткування фізосіб?

— По-перше, це обов'язкова наявність податкового мінімуму. Тобто суми доходу, з якої не утримуються податки взагалі. Далі, якщо ми говоримо про запровадження прогресивної шкали оподаткування, ставки повинні підвищуватися плавно. І, звичайно ж, дуже важливо визначити рівень ставок для кожної групи. Я вважаю, чим нижчий загальний рівень доходів у країні, тим лояльніше повинні бути ставки.

Але тут ще треба враховувати, який ефект держава хоче отримати від зміни сплати прибуткового податку.

В наших реаліях логічною метою була б детінізація доходів громадян…

— Це може стимулювати саме плоска шкала і зниження фіскального навантаження. Наприклад, цей шлях обрала Болгарія, де діє найнижча в Європі єдина ставка прибуткового податку – 10%.

Свобо часу до плоскої шкали перейшла Росія (діє єдина ставк прибуткового податку – 13% — ред). В результаті реформи надходження від прибуткового податку там збільшилися на чверть.

Чим вигідна така система? — При наявності єдиної ставки люди вже не шукають шляхи мінімізації податків. З іншого боку, якщо держава ставить надто високі ставки податку для великих доходів, багаті люди просто заберуть гроші з країни, капітал піде в сіру зону.

Якщо ви скажете мільйонерові: плати 10% або 15% з усього доходу, запевняю, ви отримаєте більший ефект, ніж від впровадження прогресивної шкали і високих ставок для великих доходів.

На які критерії має орієнтуватися влада, щоб створити ефективну систему оподаткування приватних доходів?

— Треба дотримуватися кількох важливих правил. Податкова система повинна бути простою і справедливою. Плюс вона має стимулювати людину не просто залишатися в країні, а заробляти більше.

Одна з головних наших проблем – тіньові зарплати...

— Якщо у вас високі податки і низькі зарплати, високі ставки банківських кредитів і висока вартість життя, що люди повинні робити?

Ось вам наочний приклад. Номер в українському готелі коштує 190 євро за ніч. Це європейський рівень цін. А що з зарплатами? – Вони в рази менше (середня зарплата в 2019 р в ЄС -1 644 євро, в Україні в грудні минулого року – 12264 грн або близько 460 євро — ред.). Що люди повинні робити? – Це і є головна причина тіньового ринку.

Економіка повинна розвиватися динамічніше, щоб підприємства мали можливість платити більші зарплати. Потрібно знижувати рівень навантаження на фонд оплати праці та встановити вищий рівень неоподатковуваного мінімуму.

І в Україні, і в Європі фіскальні органи прагнуть підвищити добровільність сплати податків. Як це зробити?

— Секрет один – підвищувати сервіс. Люди повинні бачити, що вони отримають на сплачені податки. Наприклад, у Фінляндії діє прогресивна шкала прибуткового податку, де найвищі доходи оподатковуються за ставкою 31%. Але там кажуть: для нас податки – не проблема, тому що у нас хороша система освіти, хороша інфраструктура і медична система, хороша пенсійна система.

Якщо у вас погані дороги, низькі пенсії і так далі, як це може стимулювати платити податки, та що ж ви робите зі своїми бюджетними доходами?

Ось чому ми завжди говоримо про прозорість: людина, як платник податків, повинен знати, що відбувається, куди витрачаються сплачені ним гроші. Як це зробити? — Треба розширити можливості української асоціації платників податків. Вони мають контролювати використання бюджетних коштів, як ми це робимо в Німеччині.

Які повноваження має німецька асоціація платників податків?

— Ми маємо право ставити будь-яке запитання, що стосується використання бюджетних коштів. І профільний міністр зобов'язаний надати вичерпну інформацію. Ця інформація оприлюднюється.

Крім того, на кожному рівні (від локального до загальноєвропейського) у нас є внутрішній контроль. Що це означає? — Ми можемо вибірково перевірити будь-яку статтю витрат – скільки і на які цілі були витрачені гроші. Вся штука в тому, що влада ніколи не знає, що буде перевірено, наш вибір — це випадкова лотерея.

І що відбувається, якщо ви виявили, що гроші пішли не туди?

— Кожен рік ми публікуємо так звану «чорну книгу» фінансів, де зібрані всі виявлені випадки неефективного використання бюджетних коштів. Оприлюднення таких даних – дуже потужна зброя. Широкий розголос — мабуть, самий ефективний спосіб змінити ситуацію. Вплив преси і тиск преси в даному випадку дуже великий.

Звичайно, є й інші важелі впливу. Наприклад, якщо ми виявляємо факти незаконного використання бюджетних грошей, ми можемо звернутися до Суду аудиторів, який також готує свій звіт про виконання бюджету. І уряд зобов'язаний відреагувати на викладені там факти.

Також Асоціація платників податків має право звернутися до прокурора за фактом виявлених бюджетних порушень. І таке звернення не може залишитися без уваги.

Як ваша робота допомагає підвищити ефективність використання бюджетних коштів?

— Таких прикладів достатньо. Ось, скажімо, кілька років тому в Німеччині існувало таке явище, як «осіння гарячка». Розпорядники бюджетних коштів пришвидшували темпи витрачання грошей, щоб «закрити» всі видаткові статті до кінця року.

Тому що, по-перше, невитрачені гроші вилучалися, тобто їх вже не можна було використовувати в наступному році. По-друге, в наступному році за цими статтями могло бути урізане фінансування. Логіка тут проста: якщо ви не витратили кошти, значить вам не потрібно стільки грошей.

Після того, як ми привернули увагу до цієї проблеми, ситуація змінилася: зараз бюджет, який не був використаний в поточному році, можна переносити на наступний рік.

Мабуть, найпоширеніша проблема – істотне збільшення вартості об'єкта, який будується за бюджетні гроші. Тобто спочатку планується витратити одну суму, потім у ході будівництва виявляється, що грошей потрібно все більше і більше.

Це не тільки німецька проблема. У нас такі перегляди кошторису – звичайна справа. І як ваша асоціація бореться з цим злом?

— Мабуть, найбільш резонансний випадок – будівництво нового аеропорту в Берліні. Замість початкових 1,5 млрд. євро його вартість зросла майже до 7 млрд. євро. Кожний місяць будівництва коштує платникам податків навіть за відсутності робіт від 20 до 40 мільйонів євро. І за це ніхто не поніс відповідальності.

Тому ми виступили із законодавчою ініціативою, щоб за порушення використання бюджетних коштів  наступала така ж кримінальна відповідальність, як за ухилення від сплати податків. Адже в обох випадках йдеться про бюджетні втрати.

Думаю, що чиновники, м'яко кажучи, вас недолюблюють.

— Зараз поясню, чому. Наприклад, члени нашого баварського парламенту любили багато подорожувати – в Китай, Бразилію, Африку, нібито за обміном досвідом. Вивчали, як там працює, скажімо, податкова чи інша державна система. Ми показали, скільки бюджетних грошей витрачатися на такі «порожні» поїздки. Парламентарії зненавиділи нас за це. Але більше вони не дозволяють собі оплачувати подібні вояжі за рахунок грошей платників податків.

Це те, що потрібно робити в Україні – розширити можливості громадського контролю, більше інформувати людей і перекривати можливості неефективних витрат грошей платників податків.