Виплати за ВВП-варрантами. Скільки і кому заплатить Україна за економічне зростання

Економіка дійшла до «межі»

Україна не зможе відкрутитися від додаткових виплат за держборгом наступного року. Це стало зрозуміло, як тільки з'явилися попередні звіти Держстату.

За підсумками жовтня-грудня 2019-го, реальний ВВП України зріс на 1,5%. Але в попередні три квартали минулого року економіка зростала значно швидше:

• I квартал — на 2,5%;
• II квартал — на 4,6%;
• III квартал — на 4,1%;
• IV квартал — на 1,5%.

Це означає, що за підсумками 2019 року загальний ріст ВВП складе 3,1-3,2%, — вважають опитані «Мінфіном» експерти. Остаточну цифру Держстат повинен назвати у 20-х числах березня.

Чому це важливо

Реструктуризація держборгу, яку проводила у 2015 році міністр фінансів Наталія Яресько, була прив'язана саме до показників економічного зростання України. Країна перебувала на межі дефолту — вона насилу тягла великі виплати за єврооблігаціями разом з платежами МВФ та іншим кредиторам. Тому уряду довелося вести переговори з власниками бондів.

Чиновники домовилися про списання 20% боргу від $19,3 млрд — тобто на $3,8 млрд.

В якості компенсації за списання Україна випустила для власників своїх єврооблігацій нові цінні папери — ВВП-варранти — на $3,2 млрд. По суті, ми погодилися ділитися з ними своїм економічним зростанням у майбутньому.

Реструктуризація затівалася через те, що країна сильно постраждала від кризи і її економіка перебувала в руїнах. У 2015 році ВВП України впав на 9,9%. Тому ми пообіцяли виплатити кредиторам премію, якщо ситуація стабілізується і ВВП почне зростати. Їм гарантували виплату певної частки від майбутніх досягнень.

В угоді були прописані наступні умови:

· Якщо річне зростання ВВП становить до 3%, а реальний валовий продукт не перевищує $125,4 млрд — країна не платить нічого.

· При зростанні ВВП від 3% до 4% — Україна платить 15% від перевищення показника ВВП над 3%.

· Якщо ВВП зросте більш ніж на 4% — платимо 40% з кожного наступного відсотка економічного зростання.

Виплати за варрантами починаються з 2021 року. З 2021 до 2025 року платежі не можуть перевищити 1% ВВП. А ось з 2026 року і до 2038-го вони можуть бути будь-якими.

«ВВП-варранти не є частиною держборгу країни», — пояснив «Мінфіну» голова аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін. За паперами премія виплачується тільки за зростання економіки та не нараховуються відсотки.

Читайте також: Яресько розповіла, коли Україна виплатить 50 млрд доларів держборгу

Скільки заплатимо за ВВП-варрантами

Оцінки майбутніх платежів дуже відрізняються. Хтось говорить про $20-25 млн у 2021 році (за 2019 рік). Хтось називає цифру вдвічі більшу — $40-50 млн.

У 2022 році інвесторам доведеться заплатити вдвічі більше — від $50 до $100 млн.

Що стосується сумарних виплат за варрантами за всі роки, то тут прогнози досягають загрозливих $9-10 млрд.

Читайте також: Високі премії чиновникам можна виплачувати варрантами

Економісти почали прикидати потенційні обсяги виплат після того, як восени 2019 року новопризначений прем'єр-міністр Олексій Гончарук пообіцяв, що економіка України зросте на 40% у найближчі 5 років.

При такому сценарії виходило, що виплати за варрантами могли б бути значно більше тих $3,8 млрд., які були списані за єврооблігаціями. Втім, досить швидко стало ясно, що наша країна ще не скоро побачить економічне диво.

«Суми виплат озвучувалися різні, аж $10 млрд. Але є кілька проблем з розрахунками: по-перше, спрогнозувати зростання ВВП/курс/структуру економіки на настільки тривалий період неможливо в принципі. По-друге - не зрозуміло, як поведе себе уряд з часом, якщо постане перед необхідністю платити за боргами, що виникли при досить дивних обставин», — вважає директор департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик. У цьому випадку можуть розглядатися різні варіанти. Наприклад, обмін варрантів на єврооблігації.

2021 рік — за досягнення 2019-го

«За нашими оцінками, виплати за варрантами у 2021 році (розраховуються за підсумками 2019 року) будуть менше $50 млн. При зростанні ВВП на 3,2% виплата складе $40-50 млн, а при 3,1% — удвічі менше, тобто близько $20-25 млн», — порахував «Мінфіну» керівник аналітичного відділу Альфа-Банку України Олексій Блінов.

У гривні це близько 0,9-1,2 млрд грн — не зайві гроші для держбюджету, але й не критична сума. Середній розмір одного випуску 1-1,5-річних мінфінівських ОВДП у 2020 році.

2022 рік — за зростання у 2021-му

На цей рік Нацбанк дав прогноз зростання ВВП на рівні 3,5%. Однак не факт, що економіка покаже зростання. Картину можуть зіпсувати наслідки китайського коронавірусу і невирішений торговий конфлікт з США.

Читайте також: Консенсус-прогноз — 2020: курс гривні, інфляція, ВВП

«Українська промисловість уже відчуває негативні тенденції на світовому ринку. У грудні-2019 промислове виробництво впало на 8,3%. В останній місяць минулого року промвиробництво також скоротилося в Єврозоні — на 2,1%. Якщо найближчим часом не вдасться переломити ці тенденції, прогноз у 3,5% зростання ВВП у 2020 році буде нереалістичним», — запевнив «Мінфін» начальник відділу з роботи з інвесторами банку «Кредит Дніпро» Андрій Приходько.

Багато економістів сходяться на середньому прогнозі — 3,2%. «Це передбачає невеликий обсяг виплат за варрантами у 2022 році — в діапазоні $45-55 млн. Але якщо припустити зростання економіки України на 3,5% у 2020 році, то відповідна сума платежу зросте до $110-125 млн», — уточнив Олексій Блінов.

Аргентина, Греція і Україна

Виплати України за VRI точно увійдуть в історію світової економіки. Ми одна з небагатьох країн, які коли-небудь користувалися цим інструментом.

«ВВП-варранти — рідкісний фінансовий інструмент. Його під час реструктуризації боргу випускали Аргентина у 2005 році, і Греція у 2012-му», — розповіла «Мінфіну» головний економіст Dragon Capital Олена Бєлан.

За її словами, параметри випуску варрантів не стандартизовані — це результати домовленості уряду і кредиторів під час реструктуризації. Немає ні стандартних ставок, ні обмежень за сумою виплат. Якщо порівнювати Україну з іншими емітентами VRI, наш випуск має свої переваги і недоліки.

«Аргентина за такими паперами протягом 2006-2035 років сплачує 5% від перевищення ВВП певного рівня. Зараз це 3% реального зростання ВВП, як у нас. Також там є обмеження, що загальна сума виплати за такими паперами не може перевищувати 48% від номінальної вартості паперів. У нас такого обмеження немає. Загальний випуск паперів — близько $40 млрд. Варранти випущені в доларах, євро, ієнах і песо», — розповів «Мінфіну» керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

В Греції угода за VRI підписана на 2015-2042 роки. Виплати залежать від перевищення реального ВВП понад 2-2,9% — залежно від року. «Але там річна виплата обмежена 1% номінальної вартості паперів. Причому, починаючи з 2023 року, це обмеження звужується. Обсяг випуску — 62,4 млрд євро», — додав Паращій.

Як поменше заплатити за варрантами

Але окремий розділ у підручнику зі світової історії економіки Україна все ж таки заслужить. «У випадку з варрантами Аргентини і Греції — суми виплат математично не можуть бути вищими суми списання за держборгом. Україна, мабуть, буде першою країною, яка заплатить більше», — зауважив Паращій.

Навряд чи VRI стануть проблемою уряду Гончарука. Про неї будуть думати вже його наступники. Вони можуть розглядати різні варіанти — від обміну до викупу. Правда, грошей буде потрібно чимало.

«Обмежень на викуп варрантів немає, але за поточною ціною для цього потрібно знайти в бюджеті як мінімум $3,5 млрд. Насправді, навіть більше, так як ціна викупу повинна бути вищою за поточну. Також можна запропонувати власникам варрантів обміняти їх на єврооблігації. Ще варіант — запропонувати змінити параметри паперів, наприклад, ввести обмеження на загальну суму виплат в обмін на премію», — прокоментувала різні сценарії Олена Бєлан.

ВВП-варранти України знаходяться в лістингу Ірландської біржі — Irish Stock Exchange, вважаються позабіржовим інструментом. Точних даних про обсяги торгів немає. Експерти оцінюють ліквідність наших паперів як середню. На момент випуску вартість українських VRI перебувала на рівні 30% номіналу, але за мірою зростання ВВП досягала і 100%. В них повірили і чекають виплат. Але ті, кому потрібні живі гроші, цілком можуть і домовлятися.

«Це ринкові інструменти, тому тут багато чого буде залежати від «спритності рук» Міністерства фінансів або будь-якого органу, що буде відповідальним за боргову політику в перспективі», — вважає Віктор Шулик.

Нещодавно Олексій Гончарук заявив про створення в Україні Боргового агентства, якому вже зараз потрібно продумувати варіанти щодо роботи з нашими варрантами. «Якщо щось і робити, то найближчим часом. Доки ціни на ці папери не сильно полетіли вгору», — спрогнозував Олександр Паращій. Він вважає, що оптимальним варіантом, який власники сприймуть без негативу, може стати обмін варрантів на довгострокові облігації з фіксованою дохідністю.

Ірина Тимофєєва