Мінфін - Курси валют України

Встановити
10 лютого 2020, 16:06

Зміцнення гривні: скільки втратили експортери і держава

За підсумками 2019 року по відношенню до гривні девальвували всі без виключення валюти світу. Це зробило гривню валютою, яка найбільше зросла протягом 2019 року.

До яких наслідків це призвело,  розповів на своїй сторінці в фейсбук член Ради Нацбанку Віталій Шапран.

Торговий дефіцит зріс на $0,75 млрд

Моя особиста експертна оцінка платіжного балансу за підсумками 2019 року така: фундаментальних причин для укріплення гривні до основних резервних валют не було і немає. Дуже добре, що наприкінці року НБУ дослухався до грудневих рекомендацій Ради НБУ і помітно поповнив золотовалютні резерви. І дуже погано, що цього не зробили впродовж року. Тоді коливання були б більш рівномірними, а ЗВР (можливо) – більшими.

Якщо Ви уважно подивитесь на підсумки року, то торговий дефіцит в нас зріс на $0,75 млрд. Це небагато, але факт, що торговий баланс погіршився, залишається фактом. Всі спроби виправдатись, що насправді торговий дефіцит у співвідношенні до ВВП впав, — це дитячий садочок. Співвідношення торгового сальдо до ВВП потрібне для оцінки ефекту впливу зовнішньої торгівлі на ВВП, і для того, щоб зовнішні аналітики розуміли, наприклад, $12 млрд дефіциту – це багато, чи мало для України. Коли на міжбанку є дефіцит валюти, він вимірюється не у % до ВВП, а у доларах США або євро.

Дані: НБУ

Експортери не дорахувалися $3-5 млрд

Друге, на що потрібно звернути увагу, – збільшення розриву між імпортом та експортом товарів. За рік розрив збільшився з $12,7 до $13,9 млрд, в тому числі це відбулось за рахунок сильної гривні. При чому український експорт не падав, а показував безумовну тенденцію до зростання, збільшившись з $56 млрд до $60 млрд.

Обирай надійний валютний депозит та отримай додатковий бонус від «Мінфіну»

На мою думку, зростання відбулось завдяки гарній ціновій кон’юнктурі для нашого експорту на зовнішніх ринках і врожаю 2019 року. Розповіді про те, що наша гривня укріплюється і на експорт це майже не вплинуло – цілковита маячня, негативний вплив був. Самі виробники його оцінюють у обсягах виторгу від 5 до 15%, і якщо брати їх висновки за основу, то в середньому на товарному експорті ми втратили десь $3-5 млрд за рахунок укріплення гривні. Враховуючи наші спроби взяти у МВФ $5,5 млрд, для України це помітна сума.

Бюджетні нарахування

Тепер що стосується фінансової частини. Безумовний позитивний влив укріплення гривні є на зовнішній борг. Негативний вплив на всі ті доходи держбюджету, які залежали від курсу: імпортний ПДВ, акциз і т.д. Не забудемо сюди додати і втрати за податками від експортерів, які втратили $3-5 млрд валютного виторгу (про ці втрати якось часто забувають).

Читайте також: Чому «жити по кишені» — помилкова модель для України

Певні питання залишаються і до оцінок по притоку коштів заробітчан. У 2019 році ця стаття зросла с $11,5 до $12,9 млрд. Мало хто знає, але значна частина цієї статті оцінюється не по руху живих грошей, а на дооцінках НБУ. Звісно дооцінки потрібні. Це специфіка нашої економіки, тому це об'єктивна необхідність. Але по цих дооцінках (принаймні в мене) є багато питань. Тобто ця стаття платіжного балансу не є надійною і гарантованою в плані фактичного припливу валюти.

Коментарі - 39

+
+25
Буква Ґ
Буква Ґ
10 лютого 2020, 19:32
#
На торгашей  мне без разницы, они не производители. Производители могут и в стране продать.
+
+187
Tod
Tod
10 лютого 2020, 20:31
#
Они плательщики налогов. Они делают рабочие места.
Лучше бы занимались разгоном армии различных чиновников, замов и зам замов после замов.
+
+31
Буква Ґ
Буква Ґ
10 лютого 2020, 20:42
#
Офшоры не платят налогов. 2 буха и брокер шоле? Много
+
+33
Tod
Tod
10 лютого 2020, 23:27
#
Бред
+
+1
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
11 лютого 2020, 10:43
#
Експортери це не офшорщики. Експортери лиш продали метал і зерно, але вони ж його і виробили, або купили у виробників. Маржа у них більш-менш однакова, а от виробнику вони заплатили менше, а тепер оцініть масштаб. У металургії та аграрці напряму працюють мільйони українців плюс супутні галузі, які їх обслуговують. І всі вони недоотримали ті гроші. Якщо взяти прямих працівників, то втрати 5 лярдів баксів то в середньому недобір по 5 тис баксів на кожного. І повірте мені, Ахметов і Вадатурський свої гроші взяли, а от працівникам урізали.
+
+23
Буква Ґ
Буква Ґ
11 лютого 2020, 10:55
#
20%+ маржа)))
+
0
zerotoler
zerotoler
11 лютого 2020, 15:01
#
Какой бред
+
0
svat61
svat61
11 лютого 2020, 17:33
#
Вибачте, але ви верзете дурню. Без різниці: виробництво, торгівля, послуги чи ін. Це бізнес. А для бізнесу правила однакові. Як виробник і експортер змушений констатувати, що укріплення гривні призвело до втрати позицій українських виробників на зовнішній ринках. А наразі почалися проблеми і на внурішньому. Обсяги виробнитцва скорочуються. По всім позиціям.  Може це  ще не всі  відчули, але  скоро відчують.   Український ринок  незначний і недорозвинений. У ньому безліч регуляторів і проблем. І зараз він під загрозою імпортної експансії.  Аце згодом призвде до скорочення вітчизняного виробництва, збільшення безробіття, скорочення податків і винекнення бюджетних проблем. А далі гривняя впаде, тому, що популістам не місце в політиці.. Але люмпен любить популізм. 
+
+117
mary27
mary27
10 лютого 2020, 23:11
#
Вывод — бедные офшорщики, остались без премии за девальвацию в том году.
+
+157
SW7
SW7
11 лютого 2020, 0:28
#
Эти новости про экспортеров последние полгода все на один мотив - пять лет экспортеры жили как короли по сравнению со всей страной, а тут гривна укрепилась на 10% и всё... обеднели в один день, просят дотаций из бюджета.
+
+61
Tod
Tod
11 лютого 2020, 2:07
#
А кто Вам не давал работать? Занимайтесь производством. Делайте что-то. Оказывайте услуги. А то на ставке у государства с полным соц.пакетом всё ровно и стабильно и ещё чем-то недовольны.
Ребята, снимаем чехлы, похоронят отечественного производителя, зарабатывать деньги в стране будет некому. Или вы и правда думаете, что нам будут одалживать под % и это будет бесконечно? И не нужно рассказывать, что США в долг живут и норм. Мы если что так сильно не США. Вы обратили внимание, что жить становится дороже? Заробитчане с этим мириться не станут. Есть вероятность остаться с армией чинуш, и пенсионеров, а да гривна будет крепкая, очень, но не долго …
+
+102
yarg
yarg
11 лютого 2020, 11:58
#
Мы 28 лет жили с очень слабой гривной. Она падала постоянно , в нее не верит никто. 
И чего добились ? Где тот волшебный результат , ради которого все это было ? 
А пол-года гривна поросла - и вопли «котострофа!!!!!»
+
0
Tod
Tod
13 лютого 2020, 11:20
#
28 лет прожили. Это и есть волшебство.
А если бы на выборах голосовали всегда не сердцем, а головой, результат был бы ещё лучше.
«А пол-года гривна поросла - и вопли «котострофа,» если темп укрепления не сбавить то может ещё года пол выдержим.
+
+22
yarg
yarg
13 лютого 2020, 12:50
#
Голосовать головой ? это как
на последних выборах головой - это порошенко , или зеленский ? 
а на предпоследних - тимошенко или порошенко ? 
кто это - «головой» ? 

«пол-года выдержим» и что ? развалимся ? все рухнет ? а почему ? 
в 2014 году , когда валюта упала в 3 раза - не развалились , а сейчас (с колебаниями +-5 % ) - рухнем просто ?
+
0
Tod
Tod
13 лютого 2020, 13:10
#
Голосуйте, как хотите. Ваше дело. Но, как правило, из двух зол выбирают меньшее.
5% укрепление поспособствовало дырке в бюджете. Интересно что будет если гривну укрепить ещё на  5% ? Мазохизм  какой-то.
+
0
yarg
yarg
13 лютого 2020, 15:31
#
Дырка в бюджете появилась из-за указания в бюджете нереалистичного курса доллара. 
 

Заложить в бюджет 25 - и никакого мазохизма и никаких дырок. 
Можно конечно сопротивлятся укреплению. Печатать десятки миллиардов гривен и принудительно выкупать доллары в НБУ по 28.
Но вопрос - через сколько времени эти напечатанные миллиарды вывалятся на рынок и обвалят экономику.?
+
0
SAndreyS
SAndreyS
13 лютого 2020, 15:49
#
А может бюджет более консервативно планировать? Или «кортыть» пенсии и субсидии поднять, чтобы перед плебсом отчитаться о «покращени», чтобы рейтинги поднять.
+
0
Andrey M
Andrey M
13 лютого 2020, 15:55
#
Але цього разу це не допомогло ні піти на слідуючу каденцію, ні набрати мандатів щоб мати реальний вплив в Парламенті.
І це ж чекає діючу владу, якщо не злізуть з популізму.
+
0
Tod
Tod
13 лютого 2020, 16:06
#
Ну, теперь то Слава Богу у власти профессионалы. Они то сделают и реалистичный курс и бюджет оформят правильно, не то что эти предыдущие жулье и ворье. Сейчас как заживём… Уххх!!! Держите меня семеро. У нас же уже за без малого год а ЗП выше чем «запаребриком» !   
Что там? Надо только подождать? Ну, подождём …
Думаю недолго осталось.
+
0
Tod
Tod
13 лютого 2020, 16:10
#
4000 врачам, учителям референдум, МВФ ..., Фонд будущего для всех рожденных после зе -перемоги , что там ещё было? Всего не упомнить.
Покращеня говоришь? Ну-ну …
+
+15
SAndreyS
SAndreyS
13 лютого 2020, 17:42
#
Tod, проблема в том, что и та и эта власть хотела понравится, а обычно это делается поднятием субсидий, пенсий, зарплат бюджетникам. Никто не любит их замораживать или снижать. 
Поэтому растущий курс всегда нравился власти (если конечно не обвально растущий), всегда можно было рассказать, на сколько сотен они повысили пенсии, забывая сказать, а сколько из этого съела инфляция.
И по правильному - традицию нужно менять. И если, есть зависимость от курса, то нужно в той мере, что зависимо от курса привязывать повышение выплат от движений курса. То есть условно будет средний курс за 2 кв. 2020 года - 27, поднимем пенсии на 10%, если не будет то поднимем на меньше - пропорционально.
Как-то так. Там сложная экономика и  математика, но у нас целый Минфин сидит. Могут и справится. Это ясно лучше, чем брать прогноз курса от НБУ, который явно не может его точно предсказать и потом не выполнять бюджет.
+
0
svat61
svat61
11 лютого 2020, 19:05
#
Ви марите. Для вас всі експортери -офшорники.  Хоча впевнений, що навіть не знаєте переліку офшорних зон і що Кіпр -давно не офшор. Бізнес має різні масштаби. В Україні працюють, як місцеві компанії, так і міжнародні, які  мають свої відділення в багатьох країнах світу. І як управляти компаніями  - це право власника. В Україні  головна проблема -відсутність правового захисту, а не податки. В першу чергу -  захист власності. Саме для цього  реєструють компанії за кордоном. Щоб  мати можливість захистити  бізнес відповідно до  міжнародного права.  Свобода перетоку капіталу - один із  основних  критеріїв свободи ринку( і людини). Чому нікого не дивує, що якась іноземна компанія відкриває виробництво в Україні (інвестує). Для цього вона  виводить кошти із своєї країни в Україну. А ще є ринки капіталів, коли кошим інвестують в цінні папери, фючерси та ін. Це нормальна практика, гроші йдуть туди, де вигідно власнику.  Чому ж тоді це  проблема для України? Це право власника, використати свої кошти відповідно до своїх  побажань.  І завдання країни -створювати умови для бізнесу, щоб коштів в країну поступало більше, ніж  з країни.  А з відношенням до бізнесу_ бариги, мародери та ін. -  перспектив для інвестицій не буде.
+
0
Alpenstein
Alpenstein
12 лютого 2020, 22:10
#
Я не дуже зрозумів з ким ви щойно сперечались. У нас два крайні президенти у відкриту володіють своїми українськими бізнесами через офшорну схему, що показує проблема це насправді для України чи ні.
+
+22
yarg
yarg
13 лютого 2020, 12:51
#
А майкрософт всю операционную деятельность уже 30 лет проводит через оффшор в ирландии. 
и криков «мародеры» я что-то из США не слышал...
+
+15
Anko
Anko
11 лютого 2020, 9:19
#
Прочитал и возникло ощущение, что НБУ как тот аналитик из анекдота, может объяснить все что угодно. Когда гривна девальвировала, он объяснял это «инфляционным таргетированием» - гривна девальвировала на разницу инфляций в США и Украине, но в 2019 случилось чудо - инфляционное таргетирование перестало работать, и начал работать закон «спроса и предложения», нерезиденты влили всего-лишь 4 ярда зеленых денег и гривна, как по волшебству укрепилась аж на 4 грн. от прогнозного показателя Минэкономики.
П.С. Кто-то заработал космическую прибыль, думаю этот факт достоит расследования СБУ.
+
+113
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
11 лютого 2020, 10:58
#
Наразі не важливо хто заробив, важливо що заробили вони на напівдохлій економіці, що призвело до величезного недобору податків і акцизів. А мінфін та НБУ мали б знівелювати той негатив. Але ж ні, НБУ роздуплився лиш в кінці осені, почали ставку знижувати, запізнившись на пів року. Це призвело до спекулятивного розігріву, ревалу і далі по списку Шапрана. Тепер знизили ставку, депозити дешевшають, знаючи, що гривня сильна, як картковий будинок, вигідніше тримати бакс, ніж давати гривню під 10% а заплативши податки, то ще менше. Тому банкіри жирують, торік заробили 60 лярдів, а кредити не дешевшають. А навіщо? Вклади в облігації і кури бамбук, а даси кредит, а як прострочать, а як не повернуть… головняк. А з облігаціями класно, на ревалі взяли 30 % без мороки. Тому давайте і далі так, але чи може прожити виробник без банкіра? Декому буде не просто, але можна. А банкір без виробника? Не зможе. Бо кредитувати державні дири можна, але якщо держава не матиме з кого стригти податки, то буде біда. Подивіться на історію… маленька Великобританія, маленька Японія, маленька Німеччина… з величезним виробничим потенціалом трималися у війні не гірше, ніж великий союз з гнилими технологіями, який воював мясом, а не залізом. Ну і відновлення після капітуляції Німеччини відбулося в стопятсот разів швидше, ніж у совка, який повивозив заводи з Німеччини, тим самим зробивши стимул оновити виробництво. До речі, частина тих станків ще працюють.
+
0
Bova
Bova
11 лютого 2020, 13:22
#
Все вірно!
+
0
PN19
PN19
11 лютого 2020, 15:33
#
Хе-хе «маленькая германишка» ну там плюс вся европа кроме англии, ну турция, ну + японишки... так всего в три раза больше великого СССР ))))) не надо степу читать на ночь!
А жить сейчас без промышленности запросто - кто видел английские товары в последние 10лет? Дают в долг, кредиты и .... жируют. Мы не сшп, нам так не жить, но в принципе можно свою промышленность закопать и жить на кредиты, как польша
+
0
yarg
yarg
11 лютого 2020, 15:57
#
Зачем им промышленность ? она добавленной стоимости создает - мизер
У них образование , медицина , развлечения. Те сферы , где создаются миллиарды долларов.
английские товары вы и в предыдущие 50 лет не видели. это не удивительно.
+
+30
PN19
PN19
11 лютого 2020, 16:11
#
Вот и нам надо пооткрывать ночных клубов и игровых залов побольше и пойдут деньги рекой, морем и океаном)))) Пусть промышленностью китай занимается. Верно?
+
+22
yarg
yarg
11 лютого 2020, 17:15
#
Или как англичане - создать образование мирового уровня , принимать 5 миллионов студентов в год , зарабатывая на них столько , сколько китаю дает вся металлургия и химия...
и чистый воздух - бонусом.
+
0
PN19
PN19
11 лютого 2020, 17:19
#
Так все ж за! Давайте наоткрываем еще больше университетов и аж вперед. Чего мешает?? А чистый воздух ваще не проблема - закопать все заводы прямо на месте. Все только рады будут. И англичане тоже )))
+
+22
yarg
yarg
11 лютого 2020, 18:01
#
Люблю представителей молодой зеленой команды :)

открывайте. я - точно не мешаю.
+
0
54022684
54022684
11 лютого 2020, 17:32
#
ОМГ. Английские сыры, велосипеды, экипировка для плавания, велика, бега и куча других повседневных вещей, спортпит. Одни из топовых производителей, наряду с Италией
+
+22
yarg
yarg
11 лютого 2020, 18:02
#
Не спугните. к нам прибежала редкая зверушка - адепт деиндустриализации англии :)
+
+15
svat61
svat61
11 лютого 2020, 19:06
#
Автор повністю доречно робить висновок, що економічних  підстав дял укріплення гривні не було.
+
+27
energy1
energy1
11 лютого 2020, 11:38
#
Полагаю, было бы честнее мудрецам из НБУ и Минфина поразмышлять о реальной ситуации и назвать статью «Девальвация гривны в 2015-2019 годах: сколько потеряли граждане и насколько выросла экономика ».
+
0
Консультант порталу «Мінфін»
Консультант порталу «Мінфін»
11 лютого 2020, 11:56
#
Про планування сімейного бюджету:

https://www.youtube.com/watch?v=wV1MDfkYzUU

Підписуйтесь на youtube-канал Finance.ua та залишайте свої коментарі під відео.
+
0
Консультант порталу «Мінфін»
Консультант порталу «Мінфін»
11 лютого 2020, 16:25
#
Доллар по 30 или дефолт: как мировой кризис повлияет на Украину?

https://www.youtube.com/watch?v=r_UJ229kDU8

Подписывайтесь на youtube-канал Минфина и оставляйте комментарии с вопросами под видео.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися