29 січня 2020, 15:11 Читать на русском

Зовнішні загрози: Головні виклики для банківського сектору в 2020

Оптимістичну картину в банківському секторі можуть затьмарити окремі невирішені проблеми банків. Вони помітно вплинуть на діяльність фінустанов, якщо зовнішні шоки реалізуються.

Оптимістичну картину в банківському секторі затьмарюють окремі невирішені проблеми банків.
Роман Корнилюк, кандидат економічних наук, фінансовий аналітик YouControl

Банківська система України увійшла в новий 2020 рік у достатньо хорошій формі: ще більш капіталізованою, надійною і прибутковою. Жоден банк не був визнаний неплатоспроможним, а загальні показники роботи ринку покращились. На 1 грудня 2019 року подушка безпеки у формі загального регулятивного капіталу зросла на 17,2% — до 147 млрд грн. Норматив адекватності капіталу підвищився з 15,5% до 18,7%, а рентабельність активів банків з 1,7% до 4,7%. Загалом же банки побили новий історичний рекорд за обсягами прибутку.

Офіційні дані НБУ говорять і про інші позитивні зміни. Відбувається поступове поліпшення якості і пом’якшення концентрацій кредитних портфелів. Про це свідчить:

  • зниження нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента з 20,4% до 17,3%;
  • зменшення нормативу великих кредитних ризиків з 173,8% до 120%;
  • зниження нормативу максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов’язаними з банком особами з 11,2 до 7,3%.

Втім, загальну позитивну картину затьмарюють окремі невирішені проблеми банків, які можуть мати помітний вплив на діяльність цих фінустанов за умови реалізації зовнішніх шоків. Адже є виклики, що знаходяться поза самим ринком, але можуть суттєво відобразитися на його роботі.

Внутрішні виклики банків

Серед внутрішніх системних проблем банків головними є такі:

  • Проблеми держбанків. Банки з державним капіталом досі займають більше половини ринку, але мають низьку операційну ефективність і найвищу частку токсичних кредитів в системі. Також у них найбільший портфель держоблігацій, що заміщає джерела їх доходів коштами держбюджету замість виплат клієнтів. Продовження домінування держбанків загрожує викривленню ринкової конкуренції. Для зниження системного ризику потрібно здійснити ряд кроків, скоординованих між фінрегуляторами і топ-менеджерами держбанків. Серед них: активізація приватизаційних процесів, оновлення систем корпоративного управління, очистка від проблемних кредитів, відміна штучних преференцій, вирішення юридичної ситуації навколо націоналізованого Приватбанку в судах тощо.

Читайте також: Катерина Рожкова: Якщо Приватбанк зупинити, клієнти до нього вже не повернуться

  • Кредитні ризики і токсичні активи. Сукупна частка старих токсичних кредитів у загальному портфелі хоча й знижується, але надто повільно. За 11 місяців 2019 року вона зменшилася з 52,85% до 48,69%. Цей тягар досі стримує відновлення ринку корпоративних позик. Водночас існує ризик появи нових проблемних кредитів через неконсервативну політику банків у зростаючому сегменті споживчого кредитування.
  • Ризики відтоку депозитів. Наразі відбувається погіршення строковості депозитів: поточні депозити, які можна зняти в будь-який час, з 2017 року зростають значно швидше, ніж строкові вклади клієнтів. А банківські баланси досить вразливі до раптового відтоку вкладів. 
  • Слабка операційна ефективність. 75 діючих банків, що працюють на українському ринку, для утримання на плаву повинні бути готовими до змін, усунувши внутрішні проблеми з операційною неефективністю та дизайном бізнес-моделей. Так, відношення витрат до доходів (cost-to-income ratio) в багатьох вітчизняних банків, особливо державних, є надто високим, що стримує зростання чистих прибутків. А в найближчому майбутньому внаслідок падіння облікової ставки і макростабілізації планується зниження доходів та кредитної маржі. Банкам доведеться в авральному порядку урізати витрати, тому вони вже зараз мають мінімізувати процентні витрати за депозитами та оптимізувати операційні витрати.

Депозити від топ-банків: вигідні ставки + бонус від «Мінфіну» 

Зовнішні фактори впливу

Зовнішні негативні фактори можуть посилити вплив внутрішніх проблем банків. Серед ймовірних «шоків» можна виокремити такі:

  • Глобальна рецесія. Вона була «відкладена» 2019 року, зокрема, активними діями ФРС та пом’якшенням напруги між США та Китаєм на торговому фронті. Однак цього року рецесія не зникає як ризик з радарів економістів. Якщо все ж проявиться, може зумовити падіння цін на продукцію українського експорту і перебої з притоком інвестицій нерезидентів.
  • Криза традиційних промислових секторів. Навіть якщо глобальний ріст продовжиться, експортоорієнтовані традиційні сектори промисловості України можуть опинитися в скрутному становищі. Це може відбутися як через ревальваційне падіння експортних доходів, виражених у гривні, так і через відсутність модернізації і програш в неціновій конкуренції на світових ринках.
  • Посилення тиску на НБУ. Порушення принципу незалежності центрального банку здатне зумовити, наприклад, різке падіння облікової ставки чи стрімке збільшення обсягів викупу долара в золотовалютні резерви. Це загрожує формуванням «інфляційного навісу». А успішний перехід до монетарного режиму «дешевих грошей» вимагає поступових, обережних і зважених рішень.
  • Інфляційно-девальваційні шоки. Різкий розворот наміченого тренду дезінфляції та ревальвації у напрямку до знецінення гривні може бути викликаний не лише політико-регуляторними діями. Його можуть спричинити й економічні проблеми реального сектору в разі відсутності швидких інституційних структурних реформ. Як висока інфляція і девальвація шкодять банкам – всі знають на досвіді криз 1998, 2009-10 і 2014-15 років.
  • Відтік капіталу іноземних інвесторів. У разі різкого погіршення макроекономічних умов в країні чи світі, на фоні лібералізації валютного ринку і зростання популярності ОВДП серед нерезидентів, посилюється ризик «гарячих продаж». Нечисленні прямі іноземні інвестиції в Україну також можуть розвернутись, якщо не справдяться попередні оптимістичні очікування щодо ходу реформ.
  • Відтік клієнтів до зарубіжних банків. За даними Bankier.pl, майже 400 тис. громадян України є клієнтами банків у Польщі. Темпи приросту цього показника за останні 12 місяців склали +26,8%, або +84 тис. осіб. Це дорівнює приблизно усьому населенню міста Умань або Мукачево. На цей фактор уже не можна не зважати як при аналізі фінансової стійкості банківського сектора, так і при побудові бізнес-стратегій українськими банками.
  • Геополітичні шоки. Ризики посилення воєнної та політичної напруги лишаються достатньо високими на глобальному рівні, не кажучи про військові дії на території самої України.

Базовий сценарій розвитку ринку: проблеми росту

Якщо хід розвитку банківського сектору продовжить шлях, намічений у попередні роки, то банки і їх клієнти отримають менше приводів для занепокоєння. Але це буде можливо, лише якщо зовнішні загрози не реалізуються в повній мірі, а внутрішньої готовності банків протистояти шокам виявиться достатньо.

Загалом же навіть при прогнозованому базовому сценарії ринок зіштовхнеться з певними проблемами, які будуть пов’язані з тонким налаштуванням регуляторної політики.

Так, протягом 2019 року курс гривні зміцнювався, інфляція була знижена до 4,1%. При цьому НБУ вдалося поступово, але впевнено знижувавати облікову ставку – з 18% до 13,5%. Наскільки така політика «дешевих грошей» через зниження облікової ставки НБУ сприятиме зниженню досі високих кредитних ставок – питання дискусійне.

Прихильники прискореного зниження облікової ставки стверджують, що це дозволить зробити кредити доступними для бізнесу. Це начебто стане можливим, бо впадуть процентні ставки банків. Мовляв зараз банки зароблять на високодохідних ОВДП та депозитних сертифікатах, куди відволікають грошові кошти, які могли б піти на видачу кредитів. Крім того, подешевшають депозити – головний ресурс для кредитування.

Читайте такожБанки почали знижувати ставки за депозитами по другому колу

Але низька облікова ставка – не означає автоматичного падіння кредитних ставок. Адже ціна банківської позики (процент по кредитах) випливає не лише з вартості грошових ресурсів (проценту по депозитах) чи дохідності альтернативних інвестиційних вкладень (ОВДП і депсертифікатів НБУ). Вона також враховує масштаби кредитного та юридичного ризику. Якщо банк боїться, що позичальник збанкрутіє чи просто не поверне гроші, а застави не вийде відсудити – він ніколи не кредитуватиме за низькі відсотки. Він взагалі може і має право не кредитувати ненадійних контрагентів.

Без вирішення проблем ефективності судової системи не вийде ні повноцінного відновлення корпоративного кредитування, ні суттєвого падіння кредитних ставок. Зокрема, мова йде про боротьбу зі схемами виводу активів позичальників з під застави і реєстраторами, що допомагають рейдерам.

Не слід забувати і про фактор регуляторного впливу на діяльність банків. Він не допускатиме варіанту надмірного зростання кредитної активності за рахунок втрати надійності. Для цього:

  • можуть бути посилені резервні вимоги для сегменту споживчого кредитування;
  • можуть бути посилені загальні вимоги до якості систем ризик-менеджменту і корпоративного управління;
  • продовжиться контроль виконання програм докапіталізації за підсумками стрес-тестування;
  • відбудеться гармонізація структури регулятивного капіталу та оцінки операційних і ринкових ризиків із євродирективами.

Небанківських фінпосередників у 2020 році чекатиме так звана реформа «спліт»: їхній перехід під нагляд НБУ або НКЦПФР після ліквідації Нацкомфінпослуг. Це відкриє нові можливості для посилення їхньої взаємодії з банківським сектором.

Роман Корнилюк, кандидат економічних наук, фінансовий аналітик YouControl для «Мінфіну»

Коментарі - 2

+
0
mary27
mary27
29 січня 2020, 18:57
#
''400 000 граждан являются клиентами банков Польши'' - недавно писали, как там открыть счет.
+
0
Консультант портала «Минфин»
Консультант портала «Минфин»
30 січня 2020, 12:53
#
Давос, коронавирус, доллар растет: что будет дальше?

https://www.youtube.com/watch?v=wR0kOHbfhBU

Подписывайтесь на youtube-канал Минфина и оставляйте комментарии с вопросами под видео.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
Реклама