Під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі президент Володимир Зеленський роздавав обіцянки іноземним інвесторам, розраховуючи на приплив капіталу в Україну. Інвестиційному співтовариству Зеленський пообіцяв податкові пільги, «няню» для вирішення проблем і багато іншого.
Відлуння Давосу. Три запитання президенту про справедливість пільг для інвесторів
Наскільки вдалими виявляться ініціативи гаранта, покаже час, але вже зараз багато пунктів з його виступу викликають питання з приводу справедливості запропонованого підходу.
Свої сумніви з приводу інвестиційних пропозицій президента на своїй сторінці у Facebook висловив керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times Ерік Найман.
Шлях у минуле
«Кожному інвестору великої компанії, яка приведе в Україну більше 100 мільйонів доларів, ми забезпечимо окремий контракт з державою. Саме держава вас буде захищати. У вас буде менеджер – investment nanny, який розмовляє п'ятьма мовами, і 24/7 цей менеджер буде з вами працювати – будь-яке питання, будь-яка проблема буде вирішуватися в контакті з цим менеджером, і не буде ніякої проблеми».
На мій погляд, це вкрай неправильний підхід, який веде Україну не в майбутнє, а в минуле. Минуле, коли одним створюється режим преференцій за рахунок інших, адже нічого не виникає нізвідки.
Правильний підхід – всі перед законом мають бути рівні.
Чиновники і держава зобов'язані забезпечити рівний доступ усім людям і інвесторам до своїх послуг. Якщо великим пропонується англійське право, то і дрібному інвестору воно потрібне.
Дати одним більше («окремий контракт з державою»), а іншим нічого – так жила Україна при олігархах, у яких був (і ще є?) такий «окремий контракт з державою».
Інвестор 100+ млн доларів зазвичай інвестує не свої гроші, а гроші своєї держави, якщо мова йде про держфонд національного добробуту, або своєї компанії.
А інвестор в маленьку кав'ярню або торговий кіоск інвестує зазвичай свої і часто останні гроші.
Тому насправді держава зобов'язана в першу чергу захищати маленьких інвесторів, а не великих. У великих є армія юристів. А маленький інвестор беззахисний перед армією чиновників і силовиків.
Я так зрозумів це «рішення» виникло, оскільки президент не може (або не хоче?) забезпечити захист прав для всіх інвесторів, а залучати інвестиції потрібно. І було вирішено створити систему преференцій для найбільш великих інвесторів.
Але це тупиковий шлях.
Система нерівності
«Всім інвесторам, які готові включитися у велику приватизацію на суму 10 мільйонів доларів і більше, ми даємо податкові канікули – ви не будете платити 5 років податок на прибуток».
І знову створюється система нерівності перед законом. Чому великим інвесторам дають податкові пільги?
Чому не стоїть питання радикального зниження розміру податків і їхньої кількості?
Олігархізація по-новому
«Для захисту прав власності ми створимо в Україні міжнародний арбітраж для інвесторів».
Він буде розглядати інвестиційні вимоги інвесторів, що вклали в економіку країни до 10 мільйонів доларів.
Чому держава Україна забезпечить захист інвесторів 10+ мільйонів доларів, а маленьким інвесторам залишиться у спадок стара напіврадянська система «захисту» і «гарантій»?
Не цього українці та український бізнес чекали від нового Президента і нового Кабміну. Не олігархізації по-новому. А нових справедливих рівних для всіх правил гри і захист від держави у забезпеченні цих правил.
Читайте також: Зеленський обіцяє, що Україна через три роки буде в топ-10 Doing Business
Коментарі - 11
Если инвесторы станут драйверами и будут инвестировать в точки роста нашей экономики серьезные деньги, под умеренную ожидаемую доходность, то им нужно быть уверенными хотя бы в том, что их средства сохранятся.
Если построят предприятие, производящее инновационную продукцию с высокой добавленной стоимостью и создадут рабочие места с более высокими зарплатами, то от этого выиграют все. Даже хозяин маленькой кофейни и официанты. У которого сотрудники этого предприятия будут обедать и оставлять чаевые.
Но во сколько обойдется строительство завода а во сколько открытие кофейни?
© А. С. Пушкин