Плюси та мінуси «податкового» закону

Ще з моменту появи законопроект №1210 вже викликав хвилю незадоволень. Як тільки його не називають: і «диктаторським», і податковим «терором» для бізнесу. Не згоден з такими категоричними заявами. Найперше, дозволю собі процитувати Голову Комітету ВРУ Данила Гетманцева після голосування народними обранцями: «283 голоси на підтримку законопроекту №1210. Зміни, які повинні провести вітчизняну податкову систему через точку неповернення і перегорнути сторінку морально застарілих правил адміністрування. З цього моменту ми починаємо шлях на деофшоризацію і заявляємо про себе на податковій карті світу».

В цілому я згоден з такою позицією Голови Комітету. Багато разів казав: досить жити минулим, досить критикувати, не варто сперечатися, якщо щось не співпадає з вашою відмінною позицією, а давайте щось робити. І знаєте, навіть на ситуацію, котра виникла наразі, дивлюся оптимістично. Виникає у вас питання чому? Відповідаю, тому, що є право кожної людини на власну думку, позицію, бо «в суперечці народжується істина», і я дуже на це сподіваюся. В мене особисто навіть немає бажання висловлювати свою думку з приводу того, чи дотрималися Регламенту народні обранці, чи ні. Впевнений, що у ЗМІ читачі начиталися різних думок і позитивних, і негативних.

Я закликаю всіх без виключення не робити гучних заяв з приводу законопроекту №1210, навіть про необхідність порушення кримінальних справ. Зрозумійте, користі від цього нікому не буде.

Читайте також: Деофшоризація або демонізація: про спірні норми законопроекту №1210

Десь прочитав і мені дуже сподобався гарний вислів: «Суперечка, полеміка – річ руйнівна. Дискусія, обговорення – творча».

Необхідно всім зрозуміти, що з'явилася пауза у старті чергової податкової реформи в Україні. Наразі невідомо, наскільки тривала. Наступна сесія Верховної Ради розпочнеться 4 лютого 2020 року. Може, є можливість сідати усім разом, проводити фахове експертне обговорення, знаходити спільну позицію і напрацьовувати певні кроки так, щоб мінімізувати існуючі для бізнесу ризики, створювати гідні умови для становлення та пріоритетного розвитку національного підприємництва, розвиток якого необхідний для економічного зростання країни.

Дозволю собі прокоментувати деякі позитивні та негативні зміни, які були розглянуті та вивчені фахівцями ВГО «Асоціація платників податків України». Звертаю увагу читачів, що остаточного тексту Закону наразі немає.

Зазначу, що більша частина норм проєкту сприяє реалізації важливої мети – запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементація норм (План дій BEPS).

Окрім цього, бачимо позитив для «білого» бізнесу в наступному:

— збільшення з 20,0 млн. грн. до 40,0 млн. грн. доходу, коли об’єкт оподаткування з податку на прибуток підприємств може не коригуватися на фінансові різниці;

— збільшення граничних обсягів річного доходу для платників єдиного податку І-ї групи – з 300 тис. грн. до 1,0 млн. грн., ІІ-ї групи – з 1,5 млн. грн. до 5 млн. грн. та ІІІ-ї групи – з 5 млн. грн. до 7 млн. грн.;

— запровадження прискореної амортизації основних засобів на період 2020-2030 рр.;

— залишено норму про персональну відповідальність (в порядку регресу) посадових осіб контролюючого органу через неправомірні рішення, дії чи бездіяльність;

— впровадження обтяжливого правила контрольованої іноземної компанії перенесено на рік (з 01.01.2021 року), а також зменшено штрафи;

— збільшено з 1 до 2 млн. євро неоподаткований ліміт, який не підлягає дотриманню правила КІК;

— збільшено вартість матеріальних активів, що відносяться до основних засобів з 6000 грн. до 20000 грн.;

— рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки не буде підставою для проведення документальних позапланових перевірок;

— акт перевірки не може розглядатись як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків та інше.

В той же час у проекті залишається ряд норм, які, на нашу думку, несуть ризики для окремих категорій бізнесу.

Так, ускладнено процедури адміністрування податків та збільшено адміністративний тиск на платників за рахунок надання податковому органу нових повноважень, зокрема: розширено перелік та вимоги до змісту документації з трансфертного ціноутворення, а також розширено визначення термінів «розумної економічної причини (ділової мети)» та «дивіденди».

Збільшено у два рази розміри штрафів за порушення, зокрема: порядку взяття на облік у контролюючих органах, строку та порядку подання інформації про відкриття (закриття) банківських рахунків, порядку подання інформації про фізичних осіб — платників податків, порядку надання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості та строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів.

В той же час, звертаю увагу на те, що деякі норми законопроекту бурхливо обговорюються як негатив, який, начебто, вплине на добробут пересічних громадян, а насправді я вважаю, що це не так. Приводжу приклад: збільшено ставку ПДФО з 5% до 18% з оподаткування продажу третього та більше автомобілів протягом року. Зауважу, третього! Як ви вважаєте, багато пересічних громадянин має у власності три та більше автомобіля? Впевнений, що ні. Зрозуміло, що це направлено на осіб — перекупників, щоб стимулювати їх вихід з «тіні».

Завершуючи, в черговий раз наголошую: встановлення довіри – це двосторонній рух, проте перший крок має зробити держава. Бізнес очікує зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, запровадження податку на виведений капітал замість дискреційного податку на прибуток підприємств, докорінного реформування ДПС та ДМС України, створення нового єдиного органу, який буде займатися розслідуванням фінансових злочинів.

Я дуже хочу, щоб ми з Вами через два-три роки сказали один одному, що ми стали жити вже зовсім в іншій країні, бо у свій час зробили правильні кроки.