Деофшоризація або демонізація: про спірні норми законопроекту №1210

Законопроекти 1209-1 та 1210 – вже прийняті в цілому. Незважаючи на це, скандали навколо 1210 не вщухають. Група депутатів вже зареєструвала проект постанови про скасування рішення про прийняття документу й одночасно подали 2103 поправок. Тепер до розгляду проекту постанови в Раді, законопроект не зможе потрапити на підпис до президента.

Про основні суперечливі моменти законопроектів, а також про те, чого очікувати після набрання ними чинності, «Мінфіну» розповів голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Найважливіші нововведення

Законопроекти № 1209-1 та № 1210 вносять системні зміни в податкове законодавство за кількома напрямками.

Перший блок – BEPS і контрольовані іноземні компанії (КІК). Він прописує зміни, які спрямовані на протидію ухиленню від оподаткування з використанням низькоподаткових юрисдикцій або недобросовісних податкових практик.

Другий блок – зміни в адмініструванні оподаткування. Вони розширюють права як податківців, так і платників податків.

Документ повинен усунути більшість «багів», які є в Податковому кодексі. Він вносить багато змін щодо взаємодії платника і податкового органу і робить його більш ефективним.

Третій блок – це реформа відповідальності. Зокрема, вводиться відповідальність держави перед платником податку у вигляді конкретних штрафів і обов'язку відшкодування заподіяної шкоди.

Крім того, при розгляді податкових порушень з'явиться таке поняття як «вина». Це означає, що платника податків не можна буде притягнути до відповідальності за серйозне податкове правопорушення, не довівши його провину.

Ще одне важливе нововведення – перегляд штрафних санкцій. Наприклад, знизяться штрафи за недотримання законодавства при виписці податкових накладних, більше того, буде встановлено їх верхній ліміт.

Четвертий блок – зміна ставок. Ставки, які були немотивовано низькими, зростуть. Це стосується акцизів і ренти.

• Встановлено справедливе оподаткування для всіх тютюнових і нікотиновмісних виробів.
• Збільшена до 11-12% ставка рентної плати на залізну руду, тепер вона прив'язана до індексу світових цін.
• Зросла ставка на марганцеву руду — до 6,25%.
• Закон скасовує заборону на використання «виробничого» методу амортизації при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.
• Норматив для визначення вартості основних засобів у податковому обліку збільшений до 20 тис. грн.
• Збільшено до 40 млн грн розмір доходу, з якого необхідно використовувати різниці, що коригують фінансовий результат.
• Вдосконалено механізм оподаткування рентної плати на лісові ресурси та радіочастотний ресурс і багато іншого.

Ще ми прибрали податкові пільги, які містили корупційну ознаку. Скажімо, деяким платникам податків дозволялося зараховувати акциз, сплачений на газойль, в рахунок сплати податку на прибуток. Це абсолютно неправильна пільга.

Про ліквідацію «схем»

Важливо, що прийняття законопроектів допоможе перекрити основні оптимізаційні схеми великих корпорацій:

1. Вивід прибутку за кордон без сплати податку в Україні.

2. Отримання пасивного доходу за кордоном без розподілу цього доходу тут.

3. Купівля-продаж об'єктів нерухомого майна і підприємств, що знаходяться в Україні, через компанії, зареєстровані за кордоном.

4. Конструктивні дивіденди. Це коли особа виводить заробіток за кордон під виглядом будь-яких платежів, наприклад, роялті, оплати за товари.

ПРО BEPS, КІК та українські реалії

Закон вводить дві ставки оподаткування за контрольованими іноземними компаніями (КІК). Перша складе 9% — при розподілі прибутку, друга -18%, якщо прибуток розподілятися не буде. Це звичайна практика всіх європейських країн.

В остаточній версії закону правила для КІК були суттєво пом'якшені. А саме:

• звільняються від оподаткування дискреційні трасти;
• уточнили принцип оподаткування прибутку КІК;
• іноземна компанія буде вважатися контрольованою, якщо частка резидента України в її капіталі 2021-2022 р. становитиме 25%. Спочатку цей показник планували встановити в розмірі 10%.
• зменшено штрафи за:

неподання контролюючою особою звіту за КІК з 1000 до 100 розмірів прожиткового мінімуму,

невідображення відомостей про наявність КІК з 3000 мін з/п до 1000 прожиткових мінімумів,

неповідомлення контролюючою особою про придбання частки КІК штраф з 500 мін з/п до 300 прожиткових мінімумів,

неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою документації ТЦУ за КІК – з 3000 мін з/п до 1000 прожиткових мінімумів;

• збільшено розмір доходу за КІК, при якому КІК не оподатковується, з 1 млн євро до 2 млн євро;
• термін перевірок за КІК обмежений 1 роком.

Що ще важливо, ми до кінця 2021 року дали можливість реструктуризувати свій бізнес і привести його у відповідність до нашого законодавства. Думаю, цього часу буде достатньо. Хоча деякі пропонували продовжити термін до 2022 року. Але, з моєї точки зору, це занадто довго.

Читайте також: Данило Гетманцев: Ніхто не полізе до вас під матрац рахувати гроші

Про розширення прав податківців

Протягом десятиліть у податкової системи формувався вкрай негативний імідж. Податкова служба була демонізована, і не без підстави.

Але без сильної податкової служби ми не зможемо побудувати цивілізоване суспільство. Якщо подивитися на повноваження податкових органів в інших країнах, то вони набагато ширші, ніж в Україні. Звичайно, треба працювати над підвищенням професійного рівня податкової та очищенням її від корупції. Зусилля треба концентрувати саме на цьому, а не позбавляти податкову всіх повноважень з надією, що платники податків добровільно будуть платити податки. Це тупиковий шлях розвитку для будь-якої податкової системи. До того ж ніяких надповноважень ми податковій не даємо.

Про постійні представництва та податкову

Всі норми законопроекту, що регулюють постійне представництво, взяті з BEPS. Всі вони розроблені OECD та імплементовані більш ніж в 100 країнах світу.

Йдеться про те, що нерезиденти, які здійснюють діяльність на території України та отримують від неї дохід, повинні платити тут податки. Це не про будь-яких наших бізнесменів або про український бізнес в принципі. Мова про тих, хто ховається за нерезидентами, здійснюючи діяльність в Україні. Податкова отримає право перевірити цю діяльність і взяти на облік постійне представництво з метою оподаткування. Тобто виписати податкове повідомлення рішення і проводити всі адміністративні дії. Але це тільки в тому випадку, якщо платник податку нерезидент здійснює свою діяльність на території України без реєстрації.

Про персональну відповідальність податкового органу

Законопроекти вдосконалюють механізм відповідальності держави за протиправні податкові повідомлення-рішення або дії контролюючого органу.

Платник може вимагати відшкодувати йому збитки, завдані внаслідок таких протиправних дій. Наприклад, якщо він доведе, що податковий орган виніс незаконне рішення, то самого факту визнання такого рішення незаконним буде достатньо, щоб платник податків отримав гарантовану сатисфакцію у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, навіть не доводячи розмір збитку. Або може її довести і стягнути збитки у повному обсязі.

До речі, ми залишили норму про те, що конкретний податківець несе відповідальність за вчинене порушення. Спочатку ми спробували її прибрати, оскільки вона не працює. Але це викликало багато обурення. І ми вирішили її залишити, раз людям від цього спокійніше.

Про збільшення лімітів для ФОПів

Депутати проголосували за поправку до законопроекту № 1210, яка передбачає підвищення річних лімітів для фізосіб-підприємців (ФОП). Внаслідок, ліміти для ФОПів збільшилися:

1-я група — з 300 тис. до 1 млн,

2-я група — з 1,5 млн до 5 млн,

3-я група — з 5 млн до 7 млн.

Збільшувати ліміти ФОПам потрібно було, але в комплексі з нормами, спрямованими на протидію ухиленню від оподаткування великим бізнесом з використанням єдиного податку. Тому вважаю це рішення половинчастим.

Про терміни

Закон буде набирати чинності в три етапи.

• Введення концепції розумної економічної причини (ділової мети), зміни до правил трансфертного ціноутворення, збільшення лімітів для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування, штрафи за податковими накладними, підвищення вартості основних засобів — наберуть чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону.
• Зміни, які стосуються електронного кабінету — з 1 липня 2020 р.
• Концепція винної відповідальності, правила КІК, акциз на електронні сигарети, рідини, сигарили — з початку 2021 року.