«Плівки Гончарука»: Я радий, що вони обговорили ситуацію в економіці

Чи достатній цей привід для відставки прем'єра, і чому представникам регулятора і виконавчої влади потрібно було поговорити, розповів на своїй сторінці у Фейсбук керуючий партнер «FinPoint Investment Advisers» Сергій Будкін.

Теми для розмови

Я особисто знаю всіх, хто записаний на плівках Гончарука, крім Олександри Бетлій, яку знаю тільки за ФБ. І я радий, що всі ці люди знайшли можливість зібратися в спокійній обстановці і обговорити те, що відбувається з економікою. Нормальне людське обговорення представників двох основних фінансових відомств, які пройшли через вкрай важкий рік. У періоди великого перелому (а минулий рік був саме таким, результати двох виборів чого варті) міністерства і відомства здатні зосередитися на вирішенні вкрай малої кількості ключових завдань.

Мінфін весь рік вирішував питання залучення коштів у державний бюджет, при цьому постійно готувався до найгіршого варіанту розвитку подій (миттєве зникнення можливості доступу до ринків капіталу), тобто налаштовував всі процедури і процеси для максимально ефективного залучення коштів різними інструментами, маючи дохідність при цьому вторинним показником. Нацбанк весь рік вирішував питання зниження інфляції. У результаті Мінфін створив фантастично ефективну функцію управління державним боргом і залучення позикових коштів, а НБУ досяг великих успіхів у придушенні інфляції. Як випливає зазвичай із закону несподіваних наслідків, складання цих двох векторів дало ті ножиці високої ставки + ревальвації, які ми отримали зараз.

Можливість комунікації Мінфіну і НБУ та координації між ними була вкрай обмежена. Спочатку обмежена двома виборами і невизначеністю з новим складом Кабміну і, відповідно, тим, хто буде Міністром фінансів, а потім – вирішенням завдань закінчення року, починаючи від проекту держбюджету, який з'їдає 120% часу будь-якого міністра фінансів, і закінчуючи переговорами з МВФ. Ну й іншими привхідними задачками типу судів за Приватом, демонстрацій під Нацбанком, обшуками тощо.

Кризи бувають не тільки у нас

Тих, хто хоче написати гнівний коментар під цим постом, прошу витратити півтори години свого часу і послухати про те, як криза 2008-2009 року відбувався в США. Збори чудових людей (Нуріель Рубіні, Пол Кругман, Ніл Фергюсон, Джордж Сорос і Том Бредлі, хоча останній сильно вибивається з рівня обговорення), які дуже детально розбирають відповідь фінансових відомств США на кризу 2008 року. З купою помилок, з рішеннями, які тоді здавалися спірними, але врешті-решт виявилися правильними (держдопомога Citigroup), які здавалися правильними, але виявилися після десяти років абсолютно неправильними (націоналізація AIG).

Це потрібно, щоб зрозуміти, що навіть у найбільш прогресивних системах державного управління прийняття оптимальних рішень окремими відомствами у межах їх мандата часто призводить до непередбачуваних негативних наслідків. Звичайно, кожен на записах Гончарука може почути те, що він хоче почути, але я нічого, крім нормальної дискусії між двома провідними фінансовими відомствами, в якій їх топ-представники обговорюють причини і масштаб проблеми, і узгоджують дії щодо подолання цих негативних явищ, там не почув. І так – комунікація (у тому числі комунікація з головою країни) – це теж частина будь-якого плану дій. Формулювання можуть не подобатися, але це вже інше питання.

Читайте також: Скандал в уряді: що буде з курсом

Ще, звичайно, було цікаво бачити ознаки вкрай недалекого рівня тих, хто записав і злив це в мережу. Субтитри з апічатками, незнання загальноприйнятих англомовних термінів – люди явно більше звикли армійські рюкзаки і держзакупівлі обговорювати, а не key lending rate. Я продовжую вважати, що потрібна більш агресивна координована політика фінансових відомств з поступового ослаблення гривні і що рівень 27-28 набагато більш адекватний для економіки країни, ніж поточний. Але я не бачу жодної зради в тому, що потрапило в мережу, швидше навпаки. Тому і хочу сказати спасибі всім учасникам дискусії.