На першому в 2020 році аукціоні Міністерство фінансів продало ОВДП більш ніж на 6 млрд грн. Нерезиденти як і раніше виявили значний інтерес до держоблігацій. Нагадаємо, минулого року вони збільшили свої вкладення в ОВДП у 18,5 разів до більш ніж 117 млрд грн.
Чому нерезиденти можуть вийти з ОВДП. Три сценарії
Однак інтерес іноземців до вітчизняних цінних паперів створює ризики. Якщо вони вирішать вийти з цих інвестицій та вивести капітал з країни – це завдасть удару по курсу гривні. У яких випадках це може статись на своїй сторінці в Фейсбук пише віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Денис Красніков.
Не секрет, що зараз зміцнення валюти пов’язане зі значним заходженням в державні папери спекулятивного капіталу. Я поставив запитання: чи прораховує Мінекономіки, що буде, коли ці великі за українськими масштабами фінансові гравці вирішать зафіксувати прибуток та вийти з України? Незважаючи на їх добру економічну освіту, відповіді немає.
А вихід грошей може статися. Навіть обов‘язково колись станеться. Будь-які спекуляції направлені перш за все на фіксацію прибутку в певний момент.
Перекредитування України закінчиться як мінімум у таких випадках:
- Стане менш вигідно вкладати в українські папери, у цих гравців, з‘являться більш цікаві інструменти для ризикових, але дуже вигідних вкладень;
- Економіка України буде демонструвати падіння чи навіть перейде в рецесію внаслідок скорочення промислового виробництва та стрімкого зменшення надходжень від експорту, під загрозою буде виконання бюджету;
- Розпочнуться негативні тенденції на світових ринках чи навіть станеться світова економічна криза, відкладена поки що виваженими монетарними методами центробанків ЄС та США. Гроші терміново потрібно будуть для латання дір самим спекулянтам або виходу їх у кеш для купівлі знецінених, але важливих промислових об‘єктів, землі чи нерухомості на інших ринках.
Читайте також: Про ОВДП, піраміду, міцну гривню та користь стабільності
Є й інші сценарії. Якісь із них обов‘язково трапиться протягом 2-5 років.
Коментарі - 24
Перефразируя короче, выглядит так:
1. Станет невыгодно
2. Станет больше риска
3. Понадобятся деньги на другое
И произойдет это обязательно, когда-нибудь.
Гривни в с/х заработать можно гораздо лучше (200-300% доходности), чем с тех несчастных 10%х ОВГЗ.
Это у ФРС никак не получается, за что на них зол сам Трамп)
Хорошие расчеты, но вы сами совершить такую валютную операцию не рискнули бы.
И нерезидент хэджируется.
А хэджирование ''съедает'' часть доходности.
Кому нужна земля на малоликвидном рынке, не расскажите?)
Фермеры — ее покупать не собираются, им интересен вечный мораторий и копеечная аренда. Агрохолдинги — могли б прикупить, но тоже, могут обойтись.
И каждый год покупать новые джипы)
А вы мне про облигации сказки рассказываете.
Нашему бизнесу они не интересны — слишком малая доходность.
И особого спроса на ОВГЗ они не создают.
Совокупные объемы средств у СК не так уж и велики.
За 9 мес прошлого года страховые резервы — чуть более 28 млрд. грн.
По ОВГЗ, СК, занимающимся страхованием жизни, можно до 95% резервов инвестировать в эти ЦБ, СК, занимающиеся др.страхованием — до 80%.
Но это не значит, что все по уши сидят в ОВГЗ.
В среднем (на сентябрь прошлого года) структура активов такова: Депозиты — 33,6%.
Ден.средства в кассах и на тек.счетах — 7,1%.
ЦБ — 33,2% (ОВГЗ — 20,9%, акции — 10,5%, корп.облигации — 1,7%, ипотечные облигации — 0,1%).
Перестрахование — 13%.
Недвижимость — 8,8%.
''Инвестиции в экономику Украины'' — 4,2%.
Кредиты страховальщикам для жилищного строительства — 0,05%.
ОВГЗ — чуть меньше 21%.