Чому МВФ не допоміг нам жити краще

Куди йдуть гроші Фонду та чому за роки співпраці з ним українці не стали краще жити, розповів на своїй сторінці в Facebook президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак.

Недавно хтось із великих мудрагелів намагався поєднати в одній фразі поняття «Міжнародний Валютний Фонд» та «добробут». А ще хотілося «наїхати» на МВФ, «світову закулісу», Національний банк України та всіх, хто заважає олігархам дерибанити Україну.

Була народжена фраза, яка мала розплющити всім очі та донести до пересічного українця істинну істину. Звучить приблизно так: «Ми десятиліттями виконуємо всі вимоги МВФ, а краще жити не стали!». Або так:«МВФ! Де інвестиції?»

Шукаєш де розмістити депозит? Обирай банк з найвищими ставками та отримай бонус від «Мінфіну»

Розберемо по буквах ці претензії.

1. Україна кличе МВФ, коли у нас чергова криза, і крик «Рятуйте!!!» лунає з найвищих українських владних кабінетів. МВФ ніколи сам не нав’язується. Наша країна підписує чергову угоду і погоджується виконувати рекомендації Фонду, коли розуміємо, що маємо негаразди з публічними (державними) фінансами, і Україні потрібна зовнішня допомога.
2. Ми справді десятиліттями знаходимося в угодах з МВФ і робимо вигляд, що виконуємо свої зобов‘язання. Ключове — «робимо вигляд»! МВФ при підписанні нової Угоди традиційно дає великий перший транш кредиту. Зазвичай, на цьому виконання Угоди Україною закінчується. Або робимо один-два кроки вперед, а в інших царинах відкривається нова проблема. Завжди знаходяться причини, чому ми не можемо (чи не хочемо) робити обіцяне. Усього два-три випадки, коли Україна отримала більше одного траншу.
3. МВФ зазвичай дає кредити лише Центральному банку країни (НБУ) з метою стабілізації курсу національної валюти. Бо під час криз гривня у вільному прольоті. Отриманими від МВФ коштами Нацбанк не може кредитувати уряд чи економіку. Це прямо заборонено. Хоча різні ділки та олігархи дуже не проти роздерибанити ці кошти через так звану «підтримку національного виробника».
4. Коли Україна співпрацює з МВФ, інші міжнародні чи іноземні кредитори готові підтримувати нашу країну кредитами та безповоротними допомогами. Світовий Банк, European Union, European Investment Bank, EBRD, уряди дружніх країн — всі допомагають, але ставлять умову співпраці України з МВФ. Для комерційних інвесторів у українські державні цінні папери (ОЗДП та ОВДП) така співпраця теж є важливим показником. Розрив з Фондом призведе до зростання відсотків, які Україна сплачує на свій борг, тобто більших видатків з державного бюджету. А там і до дефолту недалеко.
5. А що з добробутом? Коли вже житимемо краще? Рівень життя прямо залежить від розміру економіки. Для зростання економіки потрібні не так кредити, як інвестиції. Саме прямі інвестиції призводять до будівництва нових підприємств та модернізації існуючих, створення нових робочих місць та підвищення ефективності існуючих, впровадження новітніх технологій в Україні. Для цього потрібен сприятливий інвестиційний клімат, а значить — макроекономічна стабільність, верховенство права, захист інвесторів, чесні конкурентні ринки в Україні. Наразі цього немає. І саме туди нас підштовхує МВФ.

Читайте також: Знову без програми МВФ. Президент має прийняти рішення

Я не вважаю Міжнародний Валютний Фонд ангелами. З ним можна і треба сперечатися. Особливо, якщо ми готові робити більші та радикальніші реформи, ніж у традиційних рекомендаціях МВФ. Наприклад, запровадження ПнВК та накопичувальної пенсійної системи. Якщо не готові — давайте хоча би виконувати свої зобов‘язання.