Рівень тіньової економіки в Україні в 2018 році становив 47% від ВВП (дослідження)

По регіонах рівень тіньової економіки розподілився наступним чином: Південь — 44,7% в 2018 році і 43,5% у 2017 році; Захід — 47,6% в 2018 і 43,5% у 2017; Схід — 46,1% в 2018 і 44,3% у 2017; Північ/Центр — 45,9% в 2018 і 50,2% у 2017; Київ — 45,7% в 2018 і 44,9% у 2017.

«По всіх регіонах спостерігається зростання рівня тіньової економіки в середньому на 1,5% за винятком Півночі та Центру, де спостерігається значне скорочення на цілих 4,3%», — зазначає КМІС.

За результатами дослідження, найбільш тінізованими секторами економіки є роздрібна торгівля і будівництво, де масштаби тіньової економіки перевищують 50%, хоча, на відміну від інших секторів, саме тут в 2018 році відбулося зниження рівня тіньової економіки в порівнянні з 2017 роком.

«Складовими тіньової економіки є три види: ухилення від податків, а саме — приховування доходу від бізнесу, приховування реального кількості найманих працівників, приховування реальних розмірів виплаченої зарплати, або зарплата „в конвертах“, — йдеться в статті.

Найбільшу частку в тіньовій економіці як у 2018, так і в 2017 роках становить приховування доходу від бізнесу, хоча його частка зменшилася з 60,2% до 56,7%.

»Наступна за величиною — це приховування кількості працівників, частка залишалася майже незмінною в 2017 і 2018.

Третя складова — приховування виплаченої зарплати, становить найменшу частку серед складових тіньової економіки, і в порівнянні з двома іншими її частка значно зросла з 18,3% у 2017 до 21,4% у 2018", — свідчать результати дослідження.

Масштаби приховування і неповної звітності досить великі і за даними опитування в середньому:

• 40% своїх доходів підприємства України залишали незадекларованими в 2017 і 2018 рр;
• 32% працівників компаній в 2018 не були офіційно працевлаштовані і, відповідно, 35% працівників в 2017 р;
• 45% заробітної плати працівників компаній в 2018 було виплачено неофіційно, а в 2017 році 46%.

У той же час підприємці побоюються бути спійманими за навмисно неправдиву звітність.

Переважна більшість вважаює, що в разі, якщо їх «зловлять» за неповну звітність, то це їм загрожує серйозними штрафами, які вплинуть на подальшу діяльність компанії:

• 35% респондентів вважають, що штрафні санкції вплинуть на їх конкурентоспроможність компанії;
• 26% побоюються, що штрафні санкції поставлять компанію під загрозу банкрутства;
• 12% сказали, що їм взагалі доведеться припинити свою діяльність.

Лише 28% респондентів не очікують жодних серйозних наслідків від можливих покарань за неповну звітність, з них 22% вважають, що це може бути невеликий штраф, а 6% взагалі вважають, що нічого серйозного не може бути.

Дослідження базується на методології Putnins and Sauka (2015), за якої розміри «тіньової економіки оцінюються на основі даних вибіркового опитування підприємств з застосуванням підходу мікро-макро моделювання, який розділяє видимі і приховані компоненти ВВП.