Бізнес банків насправді полягає не в торгівлі грошима, а саме в торгівлі інформацією. Прозорі дані забезпечують повноцінне функціонування банківської системи.
11 вересня 2019, 8:24
Банки, відкриті дані та їх майбутнє
Фінансовий аналітик YouControl, кандидат економічних наук Роман Корнилюк поділився думками про відкриті дані та перспективи розвитку банківської системи. Він стверджує, що банк здатний триматися на плаву, тільки володіючи точними даними.
Відкриті дані дозволяють зрозуміти, кому не варто давати кредит, а кому бажано, які саме кредитні і депозитні ставки дадуть максимальну віддачу, як не стати посередником у протизаконній діяльності з відмивання коштів і фінансування тероризму.
Без повної, актуальної та детальної економічної інформації банкам важко встановити правильні ціни на депозитні та інші продукти. Тим більше прозорість даних критично необхідна для точної оцінки позичальників на всіх етапах кредитного процесу.
Читайте також: Бізнес запропонував концепцію держави у смартфоні
Раніше банки завжди практикували прийняття рішень на основі закритих конфіденційних даних. Особливий доступ до них створював конкурентну перевагу фінансових установ перед іншими учасниками ринку. Однак тренд на поширення відкритих даних в жодному разі не «забирає хліб» у банків.
Багаторічний досвід обробки інформації про макроекономічні умови та клієнтів залишається доречним і в умовах вищої прозорості. Насамперед у відкритих даних мало практичного сенсу без налагоджених систем їх автоматизованого збору, обробки та інтерпретації для рішення конкретних бізнес-задач.
Водночас сучасний банкінг поступово втрачає монополію на обробку відкритих даних і передає частину функцій у цій сфері на аутсорсинг спеціалізованим консалтинговим IT та фінтех-компаніям.
Мова йде не лише про «вхідні» потоки під час збору інформації, а й про поглиблення прозорості бізнесу самих банків шляхом відкриття доступу до власних унікальних наборів даних через API решті контрагентів.
Роман Корнилюк вважає, що шанси на виживання у новій висококонкурентній інформаційній економіці мають лише ті фінансові посередники, які зуміють створити навколо себе ефективну екосистему обробки інформації. Екосистему з банківським ядром усередині та гнучкою адаптивною периферією з численними спеціалізованими постачальниками і дистриб’юторами інформації банківських продуктів та інших цифрових послуг.
Без залучення низки висококласних компаній банк не зможе власними силами обробити дані та перетворити їх на релевантну інформацію. Фінтех-компанії допоможуть здійснити цифрову трансформацію фронт-офісних функцій через:
- провайдерів P2P-кредитування
- платіжні рішення
- зручні інтерфейси в інтернет-банкінгу
А також сприятимуть цифровій трансформації бек-офісних функцій завдяки:
- консалтинговим компаніям
- провайдерам хмарних сервісів
- інвест-бутікам
- дата-інтеграторам
- новітнім regtech-компаніям, що допомагають банку виконати KYC-функції та полегшують взаємодію з регулятором
У Європейському Союзі даний процес взаємного відкриття і використання даних регулюється Другою платіжною директивою (PSD 2) та GDPR. Якщо говорити про Україну, то до європейського рівня відкритості банківських даних їй треба пройти довгий шлях.
Втім, за останні роки відбулася низка значних зрушень в державній політиці розвитку відкритих даних, що суттєво впливають на роботу банківського сектору.
Ключові зміни:
- Розкриття НБУ інформації про кінцевих бенефіціарів усіх банків країни
- Розкриття НБУ щомісячних даних про оборотно-сальдовий баланс та нормативи банків
- Розкриття результатів стрес-тестування банків та огляду якості активів
- Інформація з ЄДР, в тому числі і про бенефіціарів компаній
- Відкритий єдиний реєстр судових рішень, дані про виконавчі провадження
- Дані про податковий борг компаній
- Дані про авто
- Розкриття даних про публічних осіб (PEPs) на сайтах НАЗК, СМІДА
- Сузір’я проектів створено на основі даних та аналітики публічних закупівель ProZorrо
Провідні банки вже зараз активно використовують нові можливості відкритих даних:
- перевіряють клієнтів
- перевіряють партнерів і постачальників
- автоматизують процеси KYC та фінмоніторингу
- шукають нових потенційних клієнтів і ринки збуту
- налагоджують таргетовані системи просування банківських послуг
- здійснюють аналіз банків-конкурентів
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 18