11 вересня 2019, 8:24 Читать на русском

Банки, відкриті дані та їх майбутнє

Бізнес банків насправді полягає не в торгівлі грошима, а саме в торгівлі інформацією. Прозорі дані забезпечують повноцінне функціонування банківської системи. 

Відкриті дані, банківська система
фото: pinterest.ru

Фінансовий аналітик YouControl, кандидат економічних наук Роман Корнилюк поділився думками про відкриті дані та перспективи розвитку банківської системи. Він стверджує, що банк здатний триматися на плаву, тільки володіючи точними даними.

Відкриті дані дозволяють зрозуміти, кому не варто давати кредит, а кому бажано, які саме кредитні і депозитні ставки дадуть максимальну віддачу, як не стати посередником у протизаконній діяльності з відмивання коштів і фінансування тероризму.

Без повної, актуальної та детальної економічної інформації банкам важко встановити правильні ціни на депозитні та інші продукти. Тим більше прозорість даних критично необхідна для точної оцінки позичальників на всіх етапах кредитного процесу.

Читайте також: Бізнес запропонував концепцію держави у смартфоні

Раніше банки завжди практикували прийняття рішень на основі закритих конфіденційних даних. Особливий доступ до них створював конкурентну перевагу фінансових установ перед іншими учасниками ринку. Однак тренд на поширення відкритих даних в жодному разі не «забирає хліб» у банків.

Багаторічний досвід обробки інформації про макроекономічні умови та клієнтів залишається доречним і в умовах вищої прозорості. Насамперед у відкритих даних мало практичного сенсу без налагоджених систем їх автоматизованого збору, обробки та інтерпретації для рішення конкретних бізнес-задач.

Водночас сучасний банкінг поступово втрачає монополію на обробку відкритих даних і передає частину функцій у цій сфері на аутсорсинг спеціалізованим консалтинговим IT та фінтех-компаніям.

Мова йде не лише про «вхідні» потоки під час збору інформації, а й про поглиблення прозорості бізнесу самих банків шляхом відкриття доступу до власних унікальних наборів даних через API решті контрагентів.

Роман Корнилюк вважає, що шанси на виживання у новій висококонкурентній інформаційній економіці мають лише ті фінансові посередники, які зуміють створити навколо себе ефективну екосистему обробки інформації. Екосистему з банківським ядром усередині та гнучкою адаптивною периферією з численними спеціалізованими постачальниками і дистриб’юторами інформації банківських продуктів та інших цифрових послуг.

Без залучення низки висококласних компаній банк не зможе власними силами обробити дані та перетворити їх на релевантну інформацію. Фінтех-компанії допоможуть здійснити цифрову трансформацію фронт-офісних функцій через:

  • провайдерів P2P-кредитування
  • платіжні рішення
  • зручні інтерфейси в інтернет-банкінгу

А також сприятимуть цифровій трансформації бек-офісних функцій завдяки:

  • консалтинговим компаніям
  • провайдерам хмарних сервісів
  • інвест-бутікам
  • дата-інтеграторам
  • новітнім regtech-компаніям, що допомагають банку виконати KYC-функції та полегшують взаємодію з регулятором

У Європейському Союзі даний процес взаємного відкриття і використання даних регулюється Другою платіжною директивою (PSD 2) та GDPR. Якщо говорити про Україну, то до європейського рівня відкритості банківських даних їй треба пройти довгий шлях.

Втім, за останні роки відбулася низка значних зрушень в державній політиці розвитку відкритих даних, що суттєво впливають на роботу банківського сектору.

Ключові зміни:

  1. Розкриття НБУ інформації про кінцевих бенефіціарів усіх банків країни
  2. Розкриття НБУ щомісячних даних про оборотно-сальдовий баланс та нормативи банків
  3. Розкриття результатів стрес-тестування банків та огляду якості активів
  4. Інформація з ЄДР, в тому числі і про бенефіціарів компаній
  5. Відкритий єдиний реєстр судових рішень, дані про виконавчі провадження
  6. Дані про податковий борг компаній
  7. Дані про авто
  8. Розкриття даних про публічних осіб (PEPs) на сайтах НАЗК, СМІДА
  9. Сузір’я проектів створено на основі даних та аналітики публічних закупівель ProZorrо

Провідні банки вже зараз активно використовують нові можливості відкритих даних:

  • перевіряють клієнтів
  • перевіряють партнерів і постачальників
  • автоматизують процеси KYC та фінмоніторингу
  • шукають нових потенційних клієнтів і ринки збуту
  • налагоджують таргетовані системи просування банківських послуг
  • здійснюють аналіз банків-конкурентів

Коментарі - 18

+
0
yarg
yarg
11 вересня 2019, 10:03
#
«не в торговле деньгами, а именно в торговле информацией»
- а кто разрешал банкам торговать чужими данными ?

«Без полной, актуальной и детальной экономической информации банкам трудно установить правильные цены на депозитные и другие продукты. »

- фантазии. есть рынок - 15 % годовых по депозиту. нужны деньги - сиавку делают 16 %  не нужны - 12 % . Вот и вся наука. И никакие «открытые данные » для этого не нужны.

«Если говорить об Украине, то до европейского уровня открытости банковских данных ей надо пройти длинный путь.»

в европе нигде нет ни данных о бенефициарах компаний , ни данных о регистрации автомобилей , ничего подобного. Причем в более отсталых странах типа Италии , Испании или Франции - електронных реестров вообще нет. Там все эти данные  - в церковных книгах при муниципальных управах...
+
0
Роман Корнилюк
Роман Корнилюк
11 вересня 2019, 11:48
#
Не варто сприймати текст так буквально. Звісно банки не повинні торгувати чужими даними, про це і не йдеться в тексті. Банки роблять бізнес на інформації, агрегуючи, аналізуючи і трансформуючи її. З цього і випливають ключові функції банку, що полягають у трансформації грошових ресурсів за строками, ліквідністю, обсягами і тд. Робити це ефективно без налагоджених бізнес-процесів обробки інформації не можливо. Банки, маючи вищий доступ до інформації, а головне вміння її обробляти заробляють на подоланні асиметрії інформації. Саме це і вкладав у зміст фрази «торгівля інформацією». Це не передбачає продажу жодних конкретних даних, а більш якісне і економне виконання функцій по залученню і розміщенню грошових ресурсів, на основі кращої обізнаності за своїх клієнтів.

По решті питань теж можна дискутувати.
+
0
yarg
yarg
11 вересня 2019, 12:43
#
А почему Вы считаете что банки сейчас никак не пользуются имеющейся у них информацией ?

Торговля - это именно предоставление третьей стороне , а не внутреннее использование.
+
0
Роман Корнилюк
Роман Корнилюк
11 вересня 2019, 13:36
#
Банки купують інформацію, щоб якісно здійснювати свою роботу, наймають людей, які вміють аналізувати інформацію.
Банки продають її, але зашиту в умовах і специфікаціях банківських продуктів. За процес збору, обробки і аналізу інформації в кінцевому підсумку платить клієнт банку. Якщо ж врахувати західний тренд на дезінтермедіацію, зростання частки інвестиційних операцій у банках,  а в наших банках - ролі комісійних доходів, інформаційних продуктів у вигляді інтернет-банкінгу та інших смартфон-рішень - банківські продажі все більше набувають рис продажу інформаційного продукту.
Торгують - не в прямому, а переносному значенні, тобто предметом діяльності банку є не стільки грошові ресурси самі по собі, скільки інформація, що дозволяє ефективно працювати з ними. Роль інформації в банківській діяльності вища, ніж у багатьох інших сферах.
+
0
Роман Корнилюк
Роман Корнилюк
11 вересня 2019, 12:00
#
«Если говорить об Украине, то до европейского уровня открытости банковских данных ей надо пройти длинный путь» -  мова тут йде про PSD2 - регламентації можливості відкриття API самими банками для третіх сторін за згоди клієнтів. При цьому дійсно великий пласт роботи було зроблено НБУ у напрямку відкритості з 2014 року, про що і зазначено нижче.
+
0
yarg
yarg
11 вересня 2019, 12:42
#
Простая ситуация.
у клиента счет в банке. клиент ставит из епплстора приложение постороннего разработчика, имеющее доступ к его счету.
Со счета в неизвестном направлении списывается весь остаток.
К кому клиент будет предьявлять претензии — банку, или разработчику приложения — индийской фирме «vampukka industries», у которой из всех реквизитов — затертый е-мейл и телефонный номер в Хайдарабаде? Какой механизм решения таких споров?
и это самая простая ситуация.
+
0
Роман Корнилюк
Роман Корнилюк
11 вересня 2019, 13:17
#
Ризики кібербезпеки, звісно, зростатимуть. Ці задачі якраз на порядку денному і в технічних, і в юридичних колах ЄС. Але загальний тренд на розвиток open banking поки ніхто не відміняв і він сприймається як данність. https://www.fintechnews.org/stronger-security-needed-before-open-banking-arrives/

Щодо описаного Вами  кейсу, то передача інформації про рахунки може бути частковою. І це не дорівнює повному доступу до рахунку. Повний доступ до рахунку є лиш у клієнта, банк має забезпечити процес точної ідентифікації клієнта. Відбір і ліцензування компаній, що мають доступ до інформації в навколобанківській екосистемі, їх категоризація за рівнями доступу - це теж окремий процес, який у ЄС контролюється банком, однак в нормативних рамках PSD 2.
+
0
yarg
yarg
11 вересня 2019, 13:23
#
Что значит «часткова передача інформації про рахунки» ?  она позволит списать деньги со счета ? если нет - зачем она нужна. Если да - значит она максимально полная.
Не совсем понятно - а зачем банку весь этот процесс - отбор,  лицензирование, категоризация...
Это очень дорогостоящие процедуры. Кто их оплатит и за чей счет ?
+
0
Роман Корнилюк
Роман Корнилюк
11 вересня 2019, 13:48
#
«зачем она нужна» - хоча б для аналізу і тюнінгу систем ризик-менеджменту, приклад - деперсоналізована інформація про клієнтські портфелі важливі для налаштування скорингових систем, антифрод-рішень, які можуть розробляти треті сторони на замовлення того ж банку. Окремі дані про стан рахунків цікаві клієнтам, які користуються агрегаторами рахунків з різних банків і мобільними додатками для моніторингу і планування бюджету та заощаджень.

У кінцевому підсумку - звісно платить клієнт, який хоче надійних, зручних і якісних банківських послуг, з використанням усіх можливостей діджиталізації. Може долучитись держава для побудови єдиної інфраструктури, і правил гри, але її витрати оплачують ті ж клієнти.
+
0
yarg
yarg
12 вересня 2019, 7:45
#
Банки прекрасно справляются с настройкой своих систем. 

т.е. расходы банков на привлечение сторонних разработчиков ПО  ,которые не нужны банкам , оплатят клиенты , скачивая платные мобильные приложения «интернет-банк» от сторонних разработчиков ?
+
0
Graycat
Graycat
12 вересня 2019, 1:01
#
Вы не правы про реестры. В Испании всё в цифре. Даже водитель, если забыл водительское удостоверение дома, полицейский может в ноутбуке посмотреть существует ли оно. Тоже самое со страховкой на авто. Данные по недвижимости - все есть в интернете, справку о праве собственности за 10 евро можно получить в три клика.
+
0
yarg
yarg
12 вересня 2019, 7:47
#
Ок. дайте ссылочку на испанский аналог «youcontrol.com.ua» со сравнимым обьемом данных.
+
0
Graycat
Graycat
12 вересня 2019, 17:38
#
Я не знаю реестра по предприятиям, я с этим не сталкивался. Нужно будет - думаю найду
+
0
yarg
yarg
12 вересня 2019, 19:55
#
Могу подсказать- таких реестров как у нас-нет нигде. более&менее в словакии, польше. западнее-одичалость, бумага и пергамент.
+
0
Graycat
Graycat
13 вересня 2019, 14:46
#
Пожалуйста вот ссылка на подобные реестры https://www.einforma.com/
а тут есть образцы отчетов, которые можно получить. даже средние суммы счетов, которые выставляет компания, не говоря уже о балансе и P&L https://www.axesor.es/Informes-Empresas/2352275/INFORMACION_DIRECTA_SL.html
+
0
yarg
yarg
13 вересня 2019, 15:17
#
Посмотрел.
это сайт компании , торгующей информацией.
https://app.einforma.com/modos-contratacion/pest/tarifas

это не наши гос. реестры  , которые дают любую информацию мгновенно , бесплатно и онлайн.
просите дать информацию , платите деньги - вам высылают.
Это было всегда, это другая опера совсем.
+
0
Graycat
Graycat
13 вересня 2019, 15:43
#
У нас тоже подробная информация платная. Вы говорите, что нет таких реестров, я показываю, что они есть. И это я глубоко не копал. А журналисты, когда проводят расследования, копают еще глубже и всё находят. Не так всё плохо в старушке Европе:)
В глубокой провинции, где нибудь на Юге Италии, может быть и есть такие проблемы, но не в Европе в целом
+
0
yarg
yarg
13 вересня 2019, 15:56
#
Пытался я в разное время получать информацию по Франции ,Германии , Италии - везде одна фигня. минимум данных в открытом доступе и предложения нанять местного агента , который соберет нужные данные за скромных 150-200 евро.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
Реклама