Гаряча вода і тепло подешевшають: експерти назвали ризики

Тарифи в обласних центрах

Зокрема, постановою передбачено, що для жителів міст обласного значення та Києва тариф на постачання теплової енергії для будинків, оснащених приладами обліку, повинен становити не більше 1400 грн за 1 Гкал (з ПДВ).

Для будинків без лічильників тепла – 35,21 грн за 1 кв. м (з ПДВ).

Тариф на постачання гарячої води за наявності працюючого сушника – 83,66 грн/1 куб. м, за відсутності сушника – 75,74 грн/1 куб. м (усі – з урахуванням ПДВ).

Тарифи, що встановлюються місцевими компаніями-постачальниками, можуть бути нижче наведених показників, але не можуть їх перевищувати. Якщо ж нинішні тарифи вищі, місцевим адміністраціям та радам доручено вжити заходів для їх зниження до вказаних значень до 1 вересня.

Тарифи в інших населених пунктах

У менших населених пунктах – райцентрах, містах районного значення і в селищах – тарифи також не повинні перевищувати максимальних значень, встановлених постановою КМУ № 560.

Зменшаться суми в платіжках

Судячи з усього, після виходу кабмінівської постанови суми в платіжках багатьох споживачів повинні зменшитися. У більшості регіонів діючі тарифи істотно перевищують встановлену Кабміном «межу».

Наприклад, в Києві у червневих платіжках зазначений тариф на опалення 1654,41 грн за 1 Гкал (хоча влітку платіж не нараховується). Якщо тариф буде знижено до граничних 1400 грн, економія складе 15%. Тариф на гарячу також повинен знизитися мінімум на 7%.

Читайте також: Мін'юст запустив онлайн-калькулятор для розрахунку ціни на тепло

Також на сайті Мін'юсту з'явилися розділи «Онлайн калькулятор послуг» і «Зразки документів для перерахунку цін». У калькуляторі можна хіба що підрахувати, на скільки гривень і відсотків нинішній тариф більше граничного. Серед зразків документів – бланк заяв в місцеві органи влади з вимогою провести перерахунок згідно з постановою Кабміну та бланк заяви в організацію, яка постачає комунальну послугу, з такою ж вимогою. Ці нововведення подаються як захист прав споживачів та інформаційна кампанія Мін'юсту «Я маю право на чесну платіжку».

Що думають експерти про ризики

«Я вважаю це постанову необ'єктивною. Кабінет міністрів не може відповідати за витрати більше тисячі ліцензіатів, які постачають послуги з гарячого водопостачання та опалення. За короткий час просто неможливо було проаналізувати діяльність всіх цих компаній. Тому це рішення не підтримав ні Мінрегіон, ні Мінекономрозвитку, ні Мінфін», – говорить експерт у сфері ЖКГ Андрій Нікончук.

Читайте також: Гройсман обіцяє українцям «чесну» платіжку

Експерт нагадує, що, за законодавством, тарифи на тепло тепер повинні розраховуватися індивідуально не тільки для кожного регіону, але і для кожного будинку – з урахуванням витрат на доставку тепла.

«Ручне управління призведе до неможливості здійснення поточної господарської діяльності ліцензіатами. Їм буде невигідно це робити, і вони просто зупиняться. Згадаймо місто Сміла Черкаської області, в якому взимку не було ні подачі газу, ні опалення. Тому я впевнений, що ця постанова буде скасована», – вважає Андрій Нікончук.

В ідеалі тарифи на ринку поставок житлово-комунальних послуг повинні регулюватися ринком, вважає він. Однак до реформи у сфері теплопостачання справа поки не дійшла.

«Ситуація в кожному регіоні індивідуальна, і її слід розглядати виключно в контексті ситуації, що склалася. Наприклад, у Кривому Розі протяжність мереж дуже велика, сам місто розтягнутий на 40 км. І така система вкрай неефективна, а витрати на постачання тепла дуже великі. Щоб знизити витрати, там потрібно створювати локальні системи теплопостачання. А якщо просто встановити обмеження, діяльність теплопостачальних компаній буде збитковою. І хтось змушений буде покривати ці збитки», – каже економічний експерт-аналітик Борис Кушнірук.

Читайте також: Зайві цифри в платіжках за комуналку: куди звертатися

На його думку, через зниження тарифів в ручному режимі зростуть борги теплових компаній перед тим самим «Нафтогазом».

«На „Нафтогаз“ покладено обов'язок постачати газ теплопостачальним компаніям навіть без оплати. Якщо їхня діяльність стане збитковою, вони просто не будуть розраховуватися, і постраждає державна компанія „Нафтогаз“, – прогнозує Борис Кушнірук.

Але, з іншого боку, місцева влада повинна дбати про те, як забезпечити городян послугами належної якості й за оптимальними цінами, вважає експерт.

»Я, наприклад, прихильник мереж передачі в довгострокову концесію, на 30-50 років, щоб можна було залучати інвестора. Тому що за рахунок місцевих ресурсів містити мережі не завжди є можливість", – пропонує він.