Оновлений правопис: основні зміни

Що це значить

• Відсьогодні рекомендовано застосовувати норми та правила нової редакції правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема в офіційно-діловому стилі мовлення.

Навіщо ці зміни

Правописна комісія повернула до життя низку особливостей «харківського» правопису, який затвердили в 1928 році. На переконання членів комісії, їхнє поновлення має наукове підґрунтя. Автори впевнені, що саме так ми зможемо повернутись до «питомої української мови».

Основні зміни

Зміни у правописі можна поділити на дві великі групи: власне зміни у написанні слів і варіантні доповнення до чинної норми.

Без варіантів тепер вживаються слова: проєкт, проєкція (так само як ін’єкція, траєкторія, об’єкт та інші слова з латинським коренем -ject-) плеєр (play+er), конвеєр (convey+er), феєрверк.

Разом пишуться слова: мінісукня, віцепрезидент, ексміністр, вебсайт, а також слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний вияв чого-небудь: архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-: архіскладнúй, гіпермáркет, макроеконóміка, мікрохвúлі, мультимільйонéр, преміумклас, супермáркет, топмéнеджер, топмодéль.

Злитно пишемо слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивíрус, контрудáр, віцепрем’єр, віцекóнсул, ексчемпіо́н, ексмінíстр, експрезидéнт.

Пишемо нарізно без дефіса – пів хвилини, пів яблука, пів Києва, але одним словом як цілісне поняття півострів, півзахисник, півмісяць.

Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються так: закінчення -ой передаємо через -ий: Донськúй, Крутúй, Луговськúй, Трубецькúй, але Толстóй.

Впроваджено зміни в окремих словах, зокрема, священник (як письменник).

Слід писати разом складноскорочені слова (мішані та складові абревіатури) й похідні від них: адмінресýрс, Міносвіти, профспілка, Святвéчір.

Слова, щодо яких допускається правописна варіантність: слова іншомовного походження (Вергілій і Верґілій, Георг і Ґеорґ, Гуллівер і Ґуллівер, аудієнція і авдієнція, лауреат і лавреат, аудиторія і авдиторія).

У словах, що походять із давньогрецької й латинської мов, буквосполучення au звичайно передається через ав: автентичний, автобіографія, автомобіль, автор, авторитет, автохтон, лавра, Аврора, Мавританія, Павло.

У запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти: аудієнція і авдієнція, аудиторія і авдиторія, лауреат і лавреат, пауза і павза, фауна і фавна, кафедра і катедра, ефір і етер, міф і міт.

Буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т: аптека, астма, бібліотека, католицький, театр, теорія, Прометей, Таїсія, Теодор.

У словах, узвичаєних в українській мові зф, допускається орфографічна варіантність на зразок: анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, ефір і етер, кафедра і катедра, логарифм і логаритм, міф, міфологія і міт, мітологія, Агатангел і Агафангел, Афіни і Атени, Борисфен і Бористен, Демосфен і Демостен, Марфа і Марта, Фессалія і Тессалія та ін.

Вживатимуться варіантні форми родового відмінка: радості й радости, любові й любови, Білорусі й Білоруси.