Якщо Україна оголосить дефолт. Наслідки для економіки

«На мою думку, ми повинні вчинити з нашими кредиторами, як Греція. Це приклад для України», — сказав Коломойський. Цілком очевидно, що він мав на увазі ситуацію, що склалася в 2015-му році, коли Греція не змогла розрахуватися з Міжнародним валютним фондом.

Для України питання валютного боргу актуальне як ніколи. Найближчі два роки — період пікових виплат зовнішнім кредиторам. У цьому році уряд ще має повернути їм близько $ 2 мільярдів. У 2020 році належить виплатити $5,2 млрд, а в 2021-му — $ 4,3 млрд. За словами голови НБУ Якова Смолія, загалом до кінця поточного року наша держава має сплати понад $5 млрд за зовнішніми і внутрішніми зобов’язаннями в іноземній валюті.

Ряд чиновників з команди Зеленського вже спробували розвіяти чутки про дефолт. Так, нещодавно призначений секретарем РНБО Олександр Данилюк заявив, що «команда президента Володимира Зеленського не розглядає можливість оголошення дефолту і не прислухається до подібних порад». Про те, що економічних передумов для дефолту немає, заявили аналітики та банкіри.

А ось на Банковій поки що повисла тиша. Яка чим далі, тим більше розбурхує інвесторів.

«Чітка публічна позиція Зеленського могла б окреслити конкретний кордон між офіційною позицією і «поглядами будь-яких приватних осіб», — наголошується в огляді Bank Of America Merrill Lynch (BoAML). Аналітики також констатують в документі, що «ціна потенційних помилок в комунікації може бути занадто високою».

До слова, світова статистика щодо дефолтів, виглядає зовсім невтішною. За даними агентства Moody's, їх кількість має явну тенденцію до зростання. В період 1983-2018 рр. було зафіксовано 28 випадків дефолту серед емітентів, яким надає рейтинги агентство. П'ятнадцять з них були оголошені в період 2008-2018 рр. Тільки в 2017 році дефолт оголосили такі країни як Мозамбік, Беліз, Республіка Конго, Венесуела.

«Мінфін» зібрав думки експертів про те, що буде з економікою України в разі дефолту, і наскільки реальним є такий сценарій.

Перший заступник голови Ради НБУ Тимофій Мілованов

 Нова влада не зацікавлена в дефолті. Так, Коломойський дає провокаційні інтерв`ю про дефолт. Але дефолту не буде. Дефолт не вигідний перш за все новій владі.

По-перше, дефолт вдарить по біднішим людям. І владу винесуть.

По-друге, через п`ять років після дефолту ринки знов відкриються. Але від цього ніякої користі сьогоднішній владі не буде. П`ять років — це дуже довго.

По-третє, державний борг сплачується за рахунок платників податків. А не Коломойського та інших олігархів. Навпаки, можливо олігархи позичають гроші державі. Через ОВДП. Тому їм дефолт не вигідний.

То чому ж розмови про дефолт? У мене дві гіпотези:

1. Розмови можуть тимчасово знизити ціни на державний борг. І його можна буде вигідніше купити. Тобто, заробити.
2. Розмови про дефолт відволікають від економічної політики нової влади. Для розвитку економіки потрібні чіткі зрозумілі дії. Скоординовані рішення. Які вирішують складні економічні проблеми Украніи. Поки що таких дій ще немає. Але сподіваюсь вони скоро будуть.

Екс-міністр фінансів України Віктор Пінзеник

Уявімо, що ви позичили гроші і не повернули. Це дефолт. І найпростіший варіант поведінки в такій ситуації – узгодити новий строк повернення боргу. Борг при цьому зник? Ні, він нікуди не подівся. Він просто перенесений, або, як говорять, реструктурований. Дуже часто з гіршими умовами.
Подібний варіант поведінки існує у світовій практиці. Бо це цивілізований варіант. Борги при цьому не прощаються, а змінюються строки оплати і погіршуються умови.

Нагадаю, що гроші нам позичили установи, організації і десятки чи сотні тисяч громадян інших країн, які купили українські євробонди, або надали уряди чи спеціальні фінансові інститути, створені державами світу. Ніхто з них не хоче втратити своє. І коли боржник добровільно не захоче повернути кошти – вони вдаються до інших дій, накладаючи арешт на активи держави.

Найпростіший з них – це міжнародні валютні резерви (20 млрд. дол. США), які знаходяться переважно не в Україні і рішення за якими прийматимуть не українські суди. Щоправда, тоді ніхто не зможе навіть передбачити, яким буде обмінний курс гривні до долара. Арешт може бути накладений на інші активи держави. Якщо таких «виховних» заходів недостатньо, можуть бути вжиті торгові заходи. А ми вкрай вразливі в цьому плані, бо дуже залежні від експорту, що минулого року перевищував 40% обсягів української економіки.

І чим закінчаться експерименти з дефолтом? Зрештою доведеться сісти за стіл переговорів із кредиторами. Очікуємо, що вони спишуть нам борги? Нам уже раз «списали» — у 2015 році. І за це «списання» наші діти і онуки до 2040 року згадуватимуть незлим тихим словом тих, хто подарував їм таке списання. Ні, ми залишимося й далі з боргами. Тільки додадуться додаткові нові проблеми.

Заступник директора, ринок інвестицій і капіталу, KPMG в Україні Андрій Усенко

Якщо мова буде не про технічний дефолт, а вирішення проблеми неплатоспроможності, то шляхи врегулювання такої ситуації можуть мати широку амплітуду. Зокрема, існує так звана м'яка реструктуризація, яка передбачає продовження строків погашення зобов’язань та/чи зниження процентної ставки. Жорсткий варіант передбачає списання боргових зобов'язань. Те, який саме шлях обирає країна, визначає збитки інвестора та наслідки для неї, більш того, її подальше місце на міжнародному ринку боргового капіталу.

У цілому результатом подібних рішень для будь-якої країни може бути девальвація національної валюти, зниження чи стагнація економіки, зростання проблемних активів банків.

Тим не менш, враховуючи статистику Moody's, можна зауважити, що в цьому випадку відбудеться виключення країни з ринку міжнародного капіталу, вона не зможе більше розраховувати на залучення боргових ресурсів. Це суттєво звужує її можливості, у тому числі, щодо залучення інвестицій. За даними Moody's, у середньому державу виключають із міжнародних ринків капіталу на період 5.6 років після дефолту і 4.4 роки після остаточного врегулювання. 

Якщо говорити про правові ризики, то не варто виключати можливість судових позовів від інвесторів щодо погашення боргових зобов’язань. У період 1976 — 2010 рр. було виявлено 158 судових справ проти 34 держав, які заявили про дефолт. Ініціаторами цих процесів здебільшого є хедж-фонди, які спеціалізуються на проблемних активах і подають позови до судів США та Англії, вимагаючи поліпшити умови реструктуризації або повністю погасити борги від позичальників.

У випадку з Україною слід враховувати, що традиційно поточний рахунок (сальдо експорту та імпорту з урахуванням послуг і грошових переказів) знаходиться в негативній зоні. За підсумками 2018 року дефіцит склав 4.5 млрд. дол США і фінансується за рахунок боргових надходжень. У разі збереження несприятливої динаміки поточного рахунку, можна очікувати на суттєвий тиск на національну валюту, відповідно, її девальвацію та прискорення інфляції. Доволі ризикова ситуація з урахуванням слабкого економічного стану України.

Адвокат, керуючий партнер АО «Клочков і партнери» Володимир Клочков

Про наслідки можливого дефолту я б говорив в двох аспектах.

Перше, для населення — це безумовний мінус. Перш за все, знецінюється національна валюта у відношенні до стабільних валют — долара і євро. В результаті знижується рівень життя людей і їх купівельна спроможність з одночасним зростанням цін. По-друге, може настати криза банківської системи. Відсутність стабільності і впевненості в завтрашньому дні може призвести до соціальних хвилювань, недовіри до влади, перевороту і ще більшого погіршення ситуації.

Друге, для держави — ситуація не така однозначна. Плюс дефолту в тому, що держава звільняється від виплати за кредитами, тим самим звільняючи гроші для інших потреб. Крім цього, з огляду на те, що через недовіру до держави з ринку підуть іноземні підприємства і товари, з'являється можливість відродити власне виробництво і налагодити конкуренцію між вітчизняними компаніями. Також за допомогою дефолту держава може домогтися значного зниження суми зовнішнього боргу. Наприклад, кредитор, розуміючи, що втрачає все, може піти на поступки і, скажімо, пробачити виплату відсотків, залишивши тільки тіло кредиту. Але все це дасть свої результати, тільки за умови, що в уряду є чіткий план, куди будуть витрачені вивільнені кошти.

Мінусом для держави звичайно буде втрата довіри іноземних партнерів, і, як результат, зниження іміджу на міжнародній арені. Це, в свою чергу, може призвести до того, що в майбутньому кредитори побояться позичати гроші Україні або дадуть позику на короткий термін і на дуже жорстких умовах.

Фінансовий аналітик Олексій Козирєв

Швидше за все, ситуація з дефолтом штучно роздута. На даний момент золотовалютні резерви України становлять 19,3 млрд доларів США — цього цілком достатньо, щоб виплатити $ 5 млрд дол валютних зобов'язань до кінця року. Інше питання, що буде далі, якщо ми не компенсуємо ці $5 млрд.

Співпраця з МВФ продовжиться. Затримка з новим траншем пов'язана з декількома причинами. Зокрема потрібно, щоб з боку України документи підписали повноважні міністр фінансів, голова уряду, президент і голова правління НБУ. Тому вирішити це питання вийде тільки після парламентських виборів.

Що стосується економічної ситуації, на даний момент вона сприятлива для України — кон'юктура світових ринків поки що на нашу користь. Головний негативний фактор — від'ємне сальдо в торгівлі товарами. Ми більше купуємо, ніж продаємо, а це веде до зменшення ЗВР. Якщо додати пікові виплати за зовнішніми боргами в цьому і наступному році, то складається досить небезпечна ситуація. Для нової команди важливо успішно пройти цей період, а також замінити старі кредитні лінії новими запозиченнями.

Багато хто запитує, чи потрібно в нинішній ситуації хвилюватися з приводу депозитів в банках. Справа в тому, що Фонд гарантування вкладів фізосіб виплачує обов'язкову суму вкладу за будь-яких обставин. На даний момент це 200 тис. гривень. Тому приводу для паніки я не бачу. Єдине, що я б радив робити, це диверсифікувати ризики. Відсотків 60% заощаджень я б рекомендував тримати в гривні, 20% -30% — в доларах, решта — в євро або золоті. Така пропорція дозволяє оптимально поєднувати прибутковість від гривневих вкладів з безпекою.

Головний експерт Ради НБУ Віталій Шапран

Ключова проблема в тому, що боргове навантаження на державний бюджет досить високе і має тенденцію до зростання. А Міністерство фінансів поставлене у ситуацію, коли не може не позичати, заміщуючи старі борги новими. На мій експертний погляд, Мінфін досить професійно керує державним боргом.

​Дефолт для України, в нашому конкретному випадку, –це недієві та малоефективні ліки, які скоріш за все тільки нашкодять пацієнту. Такий висновок я роблю, виходячи зі структури державного боргу. По ОВДП Мінфін не зможе об’явити дефолт, оскільки цей дефолт нічого не дасть: це дефолт перед самим собою (нагадаю, що на 28.05.2019 85,5% ОВДП належить НБУ і держбанкам). Під потенційний дефолт підпаде приблизно 11-12 млрд доларів, частина цих грошей – кошти МВФ, які і так обходяться нам втричі нижче за ринкову вартість.

В підсумку, за таку невелику суму ми знищим кредитний імідж держави і більше нічого не зможемо взяти в борг на зовнішніх ринках в найближчі роки. Більше того, такими діями ми позбавимо себе можливості брати у борг через механізм пільгового найдешевшого фінансування.

Досить спірним є і сам крок дефолту перед МВФ. Гарна кон’юнктура зовнішніх ринків у 2019 році і приплив валюти в Україну можуть дати можливість Україні просто припинити програму з Фондом та повернути йому фінансування. Звісно, при цьому ми втратимо частину ЗВР, але це буде відбуватись без знищення кредитного іміджу і, можливо, без глибоких девальваційних шоків.

Взагалі, гострота необхідності отримання чергового траншу від МВФ може залежати від того, з яким багажем Україна увійде у 2020 рік, особливо мене цікавлять ціни на новий врожай зернових у 2019-2020 рр. та ймовірність втрати російського газового транзиту. Може статись так, що дефолт перед МВФ буде виглядати як безглуздий постріл в ногу.

Автор:

Регіна Дацюк