Виплата держборгу: рецепт Черчілля

Про методи вирішення проблеми державного боргу розповів у своєму блозі на Facebook голова Ради НБУ Богдан Данилишин. «Мінфін» публікує скорочений варіант блогу.

Проблеми державного боргу притаманні багатьом країнам: наприклад, у лютому цього року держборг США зріс до рекордного рівня — 22 трлн доларів. Витрати на обслуговування державної заборгованості стають відчутним тягарем для бюджету США. Вважаю, що це стало одним із спонукальних мотивів для ФРС відмовитися від підвищення ключової ставки (між ставкою Федрезерву і ставками за держоблігаціями США зазвичай є залежність). Не виключаю, що з часом ФРС може повернутися до політики зниження процентних ставок.

У період наднизьких ставок протягом 2008-2016 рр. річна вартість обслуговування держборгу США становила $200-300 млрд. Але після того, як ФРС кілька разів підвищував ставку і довів її до діапазону 2,25-2,5%, витрати на обслуговування наблизилися до $500 млрд.

Збільшення витрат на обслуговування держборгу скорочує фінансування розділу так званих «довільних виплат», які можна витратити на розвиток економіки. У чомусь схожі зв'язки працюють і для держборгу України і його впливу на економічний розвиток країни.

Високий держборг — не американський чи український феномен. Станом на кінець 2018 року обсяг держборгу в світі досяг 66 трлн доларів. Це майже вдвічі вище за показник 2007 року і еквівалентно 80% світового ВВП. У порівнянні ситуація в нашій країні не така вже й погана: за даними Мінфіну співвідношення рівня держборгу до ВВП знизилося з 71,8% в 2017 році до 62,7% у 2018 році. У США за підсумками минулого року це співвідношення склало 105%. Однак сума держборгу України за минулий рік зросла з $76,31 млрд у 2017 році до $78,32 млрд.

Більше 50% держборгу США зосереджено у ФРС і урядових структурах. У нас ситуація схожа — близько 45% номінованих у гривні облігацій внутрішнього державного боргу України знаходяться на балансі НБУ. Приблизно стільки ж — на балансі банків, з них чимала частина — у держбанках. Можливість рефінансувати ці облігації є, але виникає питання ціни. У Штатах валюта держборгу така ж, яку емітує Держказначейство США. У нас близько двох третин держборгу номіновано в іноземних валютах.

Боргова проблема багатоаспектна, немає універсальних рецептів її розв’язання. Можна друкувати багато грошей і спровокувати інфляцію, що нам не підходить. Можна оголосити дефолт, але це теж не для нас. Найкращий варіант — щоб українські винахідники і інженери розробили і впровадили у виробництво нові інноваційні продукти з високою часткою доданої вартості, які створять нові ринки, на яких буде домінувати українська продукція. Тоді у бюджету буде значно більше можливостей розраховуватися за боргами, а потреби в запозиченнях будуть набагато нижчими. На жаль, поки не видно передумов для реалізації цього сценарію. Реальним є важкий еволюційний шлях.

1. Необхідно продовжувати співпрацю з МВФ та іншими офіційними кредиторами України, щоб погасити пікові платежі по валютній частині держборгу. Тим більше, у вітчизняній практиці стало правилом починати і доводити до завершення реформи саме під тиском МВФ.
2. Нам доведеться позичати на ринках. В середині березня О. Маркарова говорила про необхідність залучити 4 млрд. доларів. Можливо, припинення підвищення ставки ФРС дозволить це зробити на більш прийнятних умовах.
3. Цифри дуже важливі, але борг — це структурна невідповідність між вхідними та вихідними ресурсами. Важливою є правильна траєкторія боргового навантаження: після згладжування найгострішої фази проблем з держборгом не уникнути фіскальної консолідації і переходу до бездефіцитного бюджету (краще до профіцитного). Доречно згадати фразу У. Черчілля — «Я не можу запропонувати вам нічого, крім крові, важкої праці, сліз і поту».

Важливим є дотримання чітких позицій щодо незалежності НБУ. Недотримання принципів незалежності НБУ з великою імовірністю стане відправною точкою для поширення панічних настроїв та відпливу капіталу. Порушення зобов’язання щодо забезпечення незалежності НБУ, яке є одним з наріжних каменів програм з МВФ, буде сприйматися як сигнал можливого припинення співпраці.

Розв’язання проблеми займе багато років — за умови реального проведення всіх запланованих реформ, успішної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, підвищення бюджетної дисципліни. І продовження економічного зростання.

У серпні минулого року Трамп заявив, що на погашення держборгу підуть кошти, отримані від введених США торгових мит. Але якщо розглядати мита як запобіжника, який сприяє зростанню внутрішнього виробництва, то це збільшує надходження податків, зменшує дефіцит бюджету, і, відповідно, знижує потребу в державних запозиченнях. Застосування політики промислового протекціонізму для підтримки розвитку національної індустрії дозволить поступово акумулювати і кошти на погашення держборгу України.

А ще держборг можна використовувати для розвитку економіки і зниження потреби в зовнішніх запозиченнях. Маю на увазі, наприклад, цільові держоблігації (враховуються по спецфонду держбюджету), кошти від яких повинні спрямовуватися на розвиток високотехнологічних і експортно-орієнтованих секторів економіки.