Валютна аномалія триває

Хто спровокував інтерес інвесторів до ОВДП, чим викликана валютна аномалія і чому Україна заздрить Гані — розповів у своїйколонці на НВ  спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon capital Сергій Фурса. «Мінфін» публікує скорочений текст блогу.

Тривають стабільно високі надходження коштів до фондів, що інвестують у борги ринків, що розвиваються. Це підштовхує країни третього світу виходити і брати побільше, поки дають. На цьому тижні на ринок єврооблігацій вийшла Гана. Вийшла з тріумфом, фестивалем і яскравим святом. Африканська країна, що має рейтинг вище, ніж Україна, змогла залучити $ 3 млрд. При цьому попит досягав $ 21 млрд. Чорною заздрістю дивляться на цю ситуацію в українському Мінфіні. І хотіли б вийти на ринок по гроші, але до кінця виборів не можуть.

Проте ціни в українському сегменті єврооблігацій зросли на 1-1,5 пункта за останній тиждень. Середня прибутковість по кривій прийшла до рівня в 8,3%. І чим нижче падає рейтинг Тимошенко, тим вище йдуть ціни на український борг. Хоча навіть зараз очевидно, що траншу нам не бачити раніше липня — і то, якщо вдасться виконати програму. Тому що, наприклад, коли в рамках реформ податкової та митниці зараз набирають голів цих відомств на зарплату в 24 тисячі гривень, є сумніви, що знайдені персонажі будуть позитивно сприйняті МВФ.

Добре себе почувають папери корпоративних емітентів, де динаміці котирувань радіють як власники державних банків, так і, наприклад, Метінвесту.

На ринку внутрішніх облігацій новий сплеск активності, що дозволяє Мінфіну залучати за аукціон до $500 млн в еквіваленті. Цього разу нам знову частково допомогла світова закуліса. Goldman Sachs випустив звіт, у якому написав, що після відкриття внутрішнього ринку облігацій, у результаті запуску Clearstream, в ОВДП можуть зайти іноземці на суму більше 150 млрд грн. А коли йде така хвиля, ніхто не хоче залишатися останнім у черзі. Очевидно, що це буде стимулювати як зміцнення курсу, так і падіння прибутковості.

В результаті Мінфін провів другий за успішністю аукціон в сезоні, а основний попит припав на гривневі папери, що купуються іноземцями. Цікаво, але навіть те, що нерезиденти, очевидно, зайшли в дворічні папери, не вплинуло на курс гривні.

Валютна аномалія триває: у період сезонної слабкості долара щодо гривні курс піднявся вище 27,0 і вперто не робить спроб опуститися нижче, хоч останніми днями поступово знижується. І якщо відсутність ефекту від нерезидентів можна пояснити тим, що вони просто перекладалися у більш довгі папери, продаючи короткі ОВДП, то що тисне на гривню останні два тижні, сказати складно. Тим більше, Укрзалізниця активно заперечує свою провину.

Такий тиск можна назвати звичним паранормальним явищем, адже він був помічений і у 2016-му, і у 2018 році. Поки що можна лише підозрювати продавців імпортних тюльпанів, які щорічно після 8-го березня переводять свої доходи в валюту.

Що нового цього року – це вибори і активне грошометання з цього приводу. Підозрювати пенсіонерів у тому, що вони розгойдують курс, важко. Однак можна легко уявити, що велика частина грошей, спрямована у вигляді кешу в регіони для стимулювання голосування, просто розкрадається по дорозі. Стандартна історія для України. А ось люди, які до цього причетні, цілком можуть тут же переводити ці гроші у долари. І це частково могло б пояснити той факт, що драйвером зростання курсу у ці дні був чорний ринок. Але якщо брати цю версію як основну, то складно зрозуміти, чому аномалія відбувалася у 2016 і 2018 роках, і чому курсові хвилювання поступово заспокоюються.