Небажана свобода. Що банкіри думають про нове валютне регулювання

З 7 лютого діє новий Закон про валюту, який не тільки пом'якшив або скасував цілий ряд незручних валютних обмежень, але і докорінно змінив підхід банків до оцінки клієнтських операцій.

Банкіри, які звикли до детальних інструкцій НБУ на «всі випадки життя», тепер повинні самі вирішувати — чи варто прискіпливо перевіряти конкретну операцію чи ні. Багатьох таке нововведення ввело в ступор.

Регулятор обіцяє, що буде часто зустрічатися з ринком, щоб обговорювати неочевидні питання нового валютного регулювання.

Одна з таких зустрічей відбулася на Валютному Форумі, який організовував «Мінфін». Головний висновок, на якому продовжує наполягати НБУ: банки повинні самі напрацювати кращі практики щодо роботи з клієнтами. Допомога з його боку буде мінімальною.

Банкіри звикають до самостійності

Про майбутні зміни в законодавстві НБУ заговорив восени минулого року. Повноцінно банкіри змогли ознайомитися з ідеями регулятора на початку січня, за місяць до фактичного набуття чинності «ризик-орієнтованого підходу». На практиці такий підхід означає, що банки відмовляються від валютного нагляду, як такого. Його місце займе валютний контроль. Фінансисти більше не повинні вимагати чітко затверджений Нацбанком пакет документів за кожною угодою, незалежно від її суми. Тепер їм важливо виконувати два ключових завдання: застосовувати процедури фінмоніторингу не тільки до гривневих, але і до валютних операцій («гривневий фінмон» діє в Україні з 2015 року) і чітко дотримуватися валютних обмежень, що залишилися.

«Якщо раніше у банків було 12 напрямків діяльності клієнта, які потрібно було обов'язково перевірити, то тепер таких суворих правил немає. Все — в залежності від ризику», — розповів під час виступу на Валютному Форумі начальник управління фінмоніторингу НБУ Віталій Черняк.

Читайте також: НБУ розкрив нову схему — «стань мільйонером»

Фактично регулятор переклав на підопічних всю відповідальність за проведення операцій у валюті. Банк повинен розуміти суть бізнесу своїх клієнтів і за прямими або непрямими критеріями розпізнавати операції, які можуть нести в собі шахрайські, корупційні ризики, а також ризики фінансування тероризму.

«Згідно з дослідженням Moneyval, в Україні важливо приділяти особливу увагу таким ризиковим напрямкам: громадські діячі (або PEP — politically exposed person), ідентифікація кінцевих бенефіціарів угод, операції з готівкою і пов'язані з цим схеми, фіктивне підприємництво, тероризм», — розповів Черняк.

Операції до 150 тис. грн тепер не підлягають будь-якому валютному контролю, — стверджують в НБУ. Але це правда лише частково — з одного боку, банк не повинен перевіряти такі дрібні угоди ($5,5 тис.), але з іншого — він зобов'язаний відстежити, чи вписуються вони в діючі обмеження.

На думку регулятора, департаменти валютного нагляду вже віджили свою функцію. Поки їх реформують у валютний контроль, а в майбутньому їх роботою займуться служби фінмоніторингу банків.

Штрафи — наше все

Прогресивна в теорії ідея НБУ на практиці поки що призводить до того, що банки часто не знають, що робити в неоднозначних ситуаціях. Тому, як і раніше, вони вимагають від клієнтів повний пакет документів навіть при невеликих сумах операцій.

«Це дійсно так, але зате для клієнтів — це хороша можливість відразу показати банку, що їх бізнес чистий та відповідає законам. Розуміючи це, банки в подальшому вже не будуть аналізувати угоди такої компанії надмірно суворо», — зазначив Черняк.

Головна причина, за якою банкіри вважають за краще не ризикувати — покарання НБУ. Тих, хто буде занадто лояльний — оштрафують, навіть незважаючи на відносну «свіжість» нового законодавства. З іншого боку, на тих, хто виявиться занадто суворим — можна поскаржитися в Нацбанк. Процедури покарань регулятор хоче зробити максимально прозорими — аж до того, що на засідання комітету зі штрафів в НБУ будуть запрошувати самих «підозрюваних».

Нацбанк закликає учасників ринку не боятися штрафів: за даними регулятора, в 2018 році 98,7% штрафів були обумовлені тим, що банки пропускали відверто схемні операції, в основному за участю компаній-одноденок.

«За операційні помилки ми нікого не штрафуємо. Але принципово важливо, щоб банки навчилися розпізнавати схеми», — підкреслив Черняк.

У цьому сенсі логіка «жити як раніше» вже не допоможе. За словами заступника голови НБУ Олега Чурія, новий підхід продиктований реаліями нашого ринку: раніше, при проведенні незаконних операцій (наприклад, виведення валюти за кордон через фіктивні контракти) учасники схем оформляли бездоганну документацію. Жорсткі вимоги до угод не зупиняли «комбінаторів».

Тому банкам доведеться адаптуватися. Проблема в тому, що робити це доведеться методом проб і помилок.

В очікуванні рецепта

Банкіри не приховують: їм важко самостійно розібратися з багатьма складними ситуаціями. Часто не завадили б хоч якісь інструкції від Нацбанку.

За словами старшого юриста PwC Україна Вадима Романюка, нерідко виникають ситуації, коли банк не наважується брати на себе відповідальність і дає запит в НБУ з проханням розтлумачити порядок дій в кожному конкретному випадку. Найчастіше це стопорить роботу на тривалий термін.

«Зазвичай це відбувається з операціями, які хоча і не заборонені прямо, але все ж викликають сумніви у менеджерів банку. Велика проблема, що Нацбанк реагує на такі запити протягом 30 днів», — розповів Романюк.

Найбільше банкіри скаржаться на невизначеність з кредитами від нерезидентів, що визнають і в НБУ. Регулятор зняв обмеження щодо максимальної ставки для таких угод і дозволив не реєструвати ці кредити (Нацбанк повідомляють вже за фактом виконаної операції). У банків в зв'язку з цим виникло безліч запитань.

«Ми бачимо дуже багато всіляких колізій. Наприклад, банки не до кінця розуміють, як трактувати поняття ринкової ставки за кредитами нерезидентів українським компаніям. І тут вони потрапляють між трьох вогнів — клієнтами, НБУ і, потенційно, — податківцями. Я вважаю, що потрібні детальні роз'яснення від Нацбанку», — зазначає виконавчий директор Незалежної ацссоціаціі банків України Олена Коробкова.

Згідно зі спостереженнями Романюка, схожа історія виникає і при прийнятті більш складних рішень: зокрема, мова про заміну кредитора або позичальника іншою юрособою за угодою сторін. Такі операції можуть трактуватися регулятором як «ризикові», що може спричинити санкції до банку з боку фінмоніторингу. Тому банки перестраховуються і «дмуть на воду», що в підсумку шкодить клієнтам.

Регулятор хоч і готовий спілкуватися з підопічними, але все ж такий стан справ його не влаштовує: за словами директора департаменту відкритих ринків НБУ Сергія Пономаренка, банкам потрібно на практиці відчути ці процеси і виробити єдиний механізм поведінки.

Нацбанк готує ряд зустрічей, на яких буде обговорювати з учасниками ринку найбільш поширені проблеми нового валютного регулювання, розповів Черняк. Але готового рецепту від Нацбанку ринок вже точно не отримає.

Ольга Терещенко