Як працюватимуть обмінки після валютної лібералізації

Як зміняться вимоги до ліцензування та чи не виникне колапс на валютообмінному ринку розповів  директор департаменту ліцензування НБУ Олександр Бевз.

Спрощений порядок переоформлення ліцензії

За новим законом генеральна ліцензія на здійснення банками валютних операцій була скасована, відтепер всі валютні операції банки можуть здійснювати на підставі банківської ліцензії. Ми проаналізували ситуацію і можу сказати, що у більшості банків не виникне проблем щодо операцій з валютними цінностями.

У випадку з небанківськими фінустановами — генеральні валютні ліцензії трансформуються у ліцензії на валютні операції. І Національний банк надав можливість спрощеного переоформлення ліцензій всім існуючим ліцензіатам. Для того, щоб ліцензія стала безстроковою, а досі вона видавалась на 3 роки для обміну валют, небанківські установи повинні до 7 березня подати невеликий пакет документів для переоформлення ліцензій.

Головна умова для нас – відсутність граничної кількості порушень при здійсненні валютних операцій за попередній період. Але умова достатньо ліберальна, так що переоформити ліцензію зможе бльшість учасників ринку.

Спрощення умов для входу на ринок в обмін на широкі санкції за порушення

Спрощено і порядок отримання нових ліцензій для обміну валют для небанківських фінансових установ. Зокрема, знижені вимоги до капіталу до 5 млн грн. Це дасть змогу установі відкрити 50 точок обміну. Кожне зростання точок обміну ще на 50 штук – це ще 5 млн. власного капіталу для установи. Ми починали з вимоги в 20 млн в 2016 році. Тепер вимога до входження на ринок зменшилась в 4 рази і це свідчення того, що регулятор підтримує чесну конкуренцію між банками та небанківськими фінустановами та робимо максимально прості умови для доступу.

В нас непроста ситуація з порушеннями в сфері здійснення валютообмінних операцій в частині питань захисту приміщень обмінних пунктів, неспівпадіння адрес кас обмінного пункту, відсутністю захисних конструкцій і т.д. І ці порушення накопичуються.

У НБУ була дилема – або відкликати ліцензію за ці порушення у більшості гравців, бо Декрет, що діяв до 7 лютого надавав лише одну опцію впливу – відкликання ліцензії. Або ж дати всім ще один шанс, аби напрацювати нове правове поле і адаптуватись до нового регулювання.

В кінці минулого року НБУ з власної ініціативи продовжив абсолютно всі генеральні валютні ліцензії небанківським фінустановам до 7 травня 2019 року. Правління НБУ зробило це для того, щоб після вступу в силу нового закону в нас не виникло колапсу на ринку, адже більшість ліцензій спливали саме в цей період. Тепер ми пропонуємо їм спрощене переліцензування.

Закон «Про валюту» надає НБУ широкий перелік інструментів впливу на компанію в разі порушень: це попередження, штрафи, зупинення певних операцій, заборона роботи окремих точок обміну. У регулятора тепер є достатньо адекватний інструментарій щоб співпрацювати з учасниками ринку в разі порушення законодавства.

Логіка проста: ми не каратимемо за кожне окреме порушення, санкції будуть за досягнення граничного пулу порушень. За першу граничну кількість – один штраф, якщо установа не виправила порушення протягом відведеного часу – другий штраф, і тільки після третього разу ставитиметься питання про відкликання ліцензії. Ми будемо спільно з ринком відпрацьовувати регуляторні вимоги і співвідносити їх з можливостями ринку та інтересами споживачів послуг.

Страховиків життя чекає дискусія з НБУ

7 лютого вступили в силу нові вимоги щодо отримання ліцензії на здійснення валютних операцій компаніями по страхуванню життя. Це викликало проблему на ринку, адже виявилось, що реальний рівень капіталу компаній є нижчим за нормативні показники. Закон «Про страхування» говорить, що компанії зі страхування життя зобов’язані мати не менше 10 млн евро уставного капіталу. 

Виходячи з цієї логіки НБУ встановив вимоги до власного капіталу таких компаній  — не менше 300 млн грн в положенні про ліцензування. Але реальність така, що більшість компаній зі страхування життя створювались та отримували ліцензії НФУ до вступу в силу змін закону «Про страхування» і запровадження вимоги до капіталу в 10 млн евро і мають значно менший капітал. Компанії зі страхування життя мають певний перехідний період для нарощення капіталу, проте згідно отриманих нами пояснень від Нацкомфінпослуг цільової точки досягнення ними цих вимог немає.

Ми дискутуємо з профільним регулятором щодо того, як вирішити це питання. На наш погляд, це чергове свідчення того, що регуляторне поле має бути єдиним і звичайно ми зацікавлені в СПЛІТі, в тому числі і в цьому контексті. Тому що виходить дивна ситуація: будучи вторинним регулятором щодо ряду операцій для страхового ринку, ми вимушені пересвідчуватись в тому чи відповідає реальність регуляторним вимогам.

Бачення розвитку небанківського ринку після СПЛІТу

У НБУ є декілька простих позицій, на яких має ґрунтуватись регулювання небанківського фінансового ринку.

Перше — це скасування двох стадійної моделі створення фінансової установи, коли спочатку реєструється фінансова компанія, а потім отримується ліцензія на окремі види послуг. Наш підхід полягає в тому, що компанія має отримувати ліцензії на послуги, які хоче здійснювати, і це вже є її реєстрацією як фінустанови. Дублювати ці процеси не варто.

Другий момент – пропорційність регулювання. Чим більше послуг здійснює компанія – тим вищі вимоги до неї мають висуватись. При цьому якщо компанія не здійснює ризикових видів діяльності, то вимоги до неї мають бути мінімальними. Класичний нагляд за деякими компаніями, що не залучають кошти населення не потрібен взагалі.

Якщо ми приймаємо СПЛІТ або іншу форму мегарегулятора – то має бути створене єдине правове поле. Далі ми йтимемо до трансформації банків в кредитні установи, як передбачають директиви ЕС. Це також означатиме право небанківських фінустанов набувати статусу кредитних установ і залучати кошти населення. А також, і це особливо важливо, право вести рахунки. Зараз, наприклад, саме це обмежує їх можливості проведення валютообмінних операцій он-лайн.

Наступний крок – впровадження Директиви про платіжні сервіси PSD2. І в цьому контексті ми вже працюємо в напрямку того, щоб змінити законодавство, коли  переказ можна здійснити тільки в рамках платіжної системи.

Ми плануємо перейти до надання самостійного статусу платіжних установ банкам, небанківським фінустановам, а також іншим гравцям ринку, в тому числі і ритейлового сегменту. Перший крок зроблено - оператори поштового зв’язку можуть отримати ліцензію на переказ, як в національній так і в іноземній валюті та на обмін валют у готівковій формі.

Нас питають, чи не буде перекосу регулювання для небанківських установ? На наш погляд — ні. І те, що ми намагаємось зробити для небанківського сектору — це яскравий доказ цього. За останні 4 роки кількість небанківських валютообмінних компаній зросла майже в 9 разів, кількість ліцензій на переказ коштів збільшилась майже вполовину і, я думаю, ситуація буде розвиватись і надалі саме в такому напрямку.

Автор:

Регіна Дацюк