На даний момент ринок корпоративних облігацій в Україні практично не розвивається. Однак вже у порівняно недалекому майбутньому цей напрямок може стати для представників середнього бізнесу недорогим і ефективним інструментом залучення коштів.
Корпоративні бонди як інструмент залучення коштів для бізнесу
Керуючий партнер лізингової компанії «ЕСКА Капітал» Сергій Васьков розповідає, які вигоди може отримати компанія від випуску корпоративних облігацій і які складнощі чекатимуть її на цьому шляху.
Залучення довгих грошей і диверсифікація джерел кредитування роблять корпоративні облігації вигідним інструментом для середнього бізнесу. Якщо у компанії є довгострокова стратегія на 5-10 років вперед і амбіції перейти в категорію великого бізнесу — це причина вже зараз розглянути можливості їх випуску. У процесі можна отримати набагато більше, ніж просто гроші для розвитку.
На поточний момент у представників середнього бізнесу не так вже й багато способів для залучення коштів. Банківське кредитування працює слабо і, до того ж, воно дуже обмежене в гнучкості через високу зарегульованість. Випуск акцій на вітчизняному фондовому ринку, з огляду на його жалюгідний стан, безперспективний. А закордонні майданчики для середніх компаній — дорого.
На цьому тлі випуск корпоративних облігацій виглядає вигідною альтернативою. Однак з часів кризи 2008-2009 рр. цей інструмент «припадає пилом на далекій полиці». З цілком обгрунтованих причин — занадто великі були масштаби обвалу в даному сегменті. «Сітіком» (обсяг емісії — 50 млн грн), «Союз-Віктан» (50 млн), «Квіза-Трейд» (40 млн), «Караван» (30 млн) — ці та багато інших компаній оголосили дефолти за своїми борговими паперів. В результаті інвестори втратили сотні мільйонів гривень. Довіру було втрачено, і до недавнього часу ринкові корпоративні папери інвесторам практично не пропонувалися.
Однак сьогодні ситуація змінюється в кращу сторону. Грунтовно почистивши ринок від сміттєвих паперів, регулятор закрив доступ шахраям. Крім того, розроблений законопроект №7055 «Про ринки капіталу та регульовані ринки», в якому окремий розділ присвячений корпоративним паперів та посиленню захисту прав інвесторів.
У світі протягом останніх п'яти років спостерігається бум корпоративних бондів. Нещодавно Financial stability опублікував дослідження за 47 країнами, що розвиваються. З 2008 року сукупний обсяг ринку корпоративних облігацій зріс з 0,8% до 3,3% і позитивно відгукнувся на зростанні економіки. Україна могла б звертати більше уваги на цей інструмент.
Особистий досвід
Залучати позиковий капітал через корпоративні облігації завжди було метою нашої компанії. Справа в тому, що в усьому світі є галузі, для яких залучати великі обсяги фінансових ресурсів шляхом розміщення бондів — стандартна і виправдана практика. В першу чергу це фінансовий сектор та інфраструктурні проекти. У лютому 2018 року «ЕСКА Капітал» почала активно розміщувати корпоративні облігації. Відносно невеликий обсяг в 30 млн грн було запропоновано інвесторам з купоном 19% і терміном погашення 3 роки. На даний момент ми розмістили понад 60%. З нашого досвіду ми винесли кілька корисних уроків.
Труднощі, які будуть зустрічатися на шляху
Ринок занадто добре пам'ятає минулі провали. Ці «рани» ще повністю не зажили, і вам будуть про них нагадувати при кожній презентації.
Крім того, з весни 2018-го Нацбанк постійно підвищував облікову ставку. Дохідність базового інструменту фондового ринку України — ОВДП (в останні кілька років його частка становить 99% на ринку облігацій) прив'язана до цього показника. Зараз це 19%. В результаті буквально протягом півроку відбулося підвищення приблизно на 5%. Бізнесу стало складно пропонувати ставку вище, ніж пропонує держава.
З цих та ряду інших причин не варто очікувати великого інтересу інвесторів до покупки цінних паперів українських компаній. Випуск корпоративних облігацій в Україні сьогодні обійдеться практично в ту ж вартість, якщо не дорожче, що і банківський кредит. Однак, перераховані труднощі — тактичні. Залучення ж капіталу через випуск облігацій — рішення стратегічне.
Можливі вигоди
Випускаючи облігації, ви отримуєте доступ до нових видів фондування. Крім того, облігації забезпечують більш стійкі шляхи залучення коштів. Якщо інвестори знають вашу компанію і мають позитивний досвід співпраці, вони будуть більш охоче надавати фінансові ресурси навіть тоді, коли банківське фінансування буде недоступне.
Процес підготовки до випуску змусить вас подивитися на компанію з боку інвестора. Ви обов'язково знайдете недоліки в системі корпоративного управління, в якихось бізнес-процесах. А це дорогого коштує. Навіть якщо ви в підсумку відмовитеся від випуску (а повірте в процесі ви себе мінімум раз 100 запитаєте «Так навіщо воно нам треба?», І ще стільки ж раз, якщо не більше, вас про це запитають чиновники з комісії з цінних паперів), то компанія вже буде підготовлена до спілкування з міжнародними кредиторами, фондами або українськими професійними інвесторами.
По-друге, це буде тримати компанію в тонусі — змусить по-іншому вести звітність, налагодити і автоматизувати бізнес-процеси. Сам процес підготовки дасть цінний досвід, який, безсумнівно, виявиться корисним як для отримання кредиту в банках (повірте, прозора звітність може сильно здешевити ставку за кредитом), так і для спілкування з інвесторами або іноземними партнерами.
Перспективи
Несприятлива ситуація на ринку може змінитися на протилежну досить швидко. А підготовка до випуску облігацій, як показує досвід, може зайняти не менше півроку. Фондовий ринок в Україні маленький і знаходиться в напівмертвому стані. Тому у того, хто зважиться на випуск бондів і зможе довести справу до кінця, є шанс отримати репутацію піонерів та налагоджений процес. Так чи інакше в найближчому майбутньому ми прийдемо до цивілізованого ринку. Плоди, які пожнуть першопрохідці, будуть щедрими.
Підготовка до випуску облігацій
Для початку потрібно зрозуміти, наскільки випуск корпоративних облігацій потрібен компанії, її власникам і менеджменту. Робота буде важкою та копіткою. Спочатку потрібно визначити для себе розмір емісії і стратегію розміщення. Навіть смішний за світовими мірками обсяг в 30 млн грн в Україні розмістити дуже важко. Можна поставити завдання знайти для всього випуску одного великого покупця. Більш далекоглядно — продати невеликі частини в різні руки. Таким чином можна привчити до корпоративних облігацій більш широке коло інвесторів.
Після цього потрібно почати підготовку компанії до випуску — привести звітність до МСФЗ, домовитися з консультантами, пройти аудит, отримати кредитний рейтинг. Одночасно почати комунікацію з НКЦПФР. Цей процес не обіцяє бути легким. Грунтовно вичистивши ринок, регулятор, м'яко кажучи, дуже строго стежить за появою нових (на всякий випадок відлякуючи від ринку практично всіх емітентів). Для комісії дуже важлива власна репутація. Будьте готові до того, що вас перевірять буквально під мікроскопом. Доведеться обґрунтувати причину емісії, в подробицях надати бізнес-модель компанії. Вибір аудитора, який буде її перевіряти, повинен бути узгоджений. Далі потрібно домовитися з торговцем, біржею, банками. Нарешті, відбувається реєстрація випуску.
Розміщення корпоративних бондів
Це найскладніший етап. Про деякі труднощі, пов'язані з цим процесом, було сказано вище. Щоб подолати недовіру і нерозуміння з боку ринку, у 2018-му році довелося закласти в бюджет проведення круглих столів, просвітницьких заходів тощо. Якщо ви представники середнього бізнесу, вам, швидше за все, потрібно буде самим займатися продажами, тому що великі інвесткомпанії зазвичай за це не беруться.
У приватних інвесторів сьогодні на руках колосальні кошти. За нашими підрахунками мова йде про суми, що порівнюються з розміщеними на банківських депозитах. Їм потрібно нагадати, що ставки за депозитами в надійних банках мізерні і тренд на зниження триває.
Шукаєте депозити з високими ставками? Дивіться тут
Інституційних інвесторів необхідно переконати в тому, що облігації відповідальної, компанії, що стійко розвивається протягом багатьох років, — надійний засіб диверсифікації ризиків навіть у порівнянні з ОВДП. Картина, коли ставки за держоблігаціями зрівнялися за рівнем з дохідністю корпоративних боргових паперів, звичайно ж, аномальна для будь-якого ринку. Маємо нестабільність економіки і, як наслідок, труднощі із залученням інвесторів. Ймовірність того, що в якийсь момент Мінфін змушений буде вдатися до реструктуризації, тобто відстрочки платежів за борговими зобов'язаннями, не нульова. Пенсійним фондам, страховим компаніям, приватним інвесторам і т.д. цей ризик необхідно враховувати.
Інструментів диверсифікації на українському ринку сьогодні дуже мало. Тому корпоративні бонди компанії з гарною репутацією виглядають вкладенням більш ніж адекватним ситуації. В не дуже віддаленому майбутньому залучення капіталу за допомогою емісії цінних паперів має стати найдешевшим і ефективним способом. Потенціал такого інструмента, як корпоративні облігації, дозволяє йому стати одним з основних локомотивів економічного зростання і успішно долати кризові стани. Це показує досвід як наших найближчих сусідів — Польщі та Чехії, так і багатьох інших країн, що активно розвиваються. Зараз в Україні це, звичайно, не так. Однак, якщо у бізнесу довгострокові стратегічні цілі, він має достатньо причин обрати цей шлях.
Коментарі - 23
«Банковское кредитование работает слабо» — нормально работает, AlexandrBank подтвердит.
«оно очень ограничено в гибкости из-за высокой зарегулированности» — счастливое время кредитования под 0% через кэптивный банк под мусорные залоги (из тех самых корп.облигаций https://minfin.com.ua/2019/02/05/36615310/) безвозвратно закончилось.
Спасибо Гонтаревой)
«Выпуск акций на отечественном фондовом рынке бесперспективен» — и кто до этого довел squeeze-outом, а?)
«зарубежные площадки для средних компаний — дорого» значит, бизнес до этого не дорос)
«Бизнесу стало сложно предлагать ставку выше, чем предлагает государство» — при доходности бизнеса за 30%?)
Значит, не так нужны эти средства.
«не стоит ожидать большого интереса инвесторов к покупке ценных бумаг украинских компаний» — скорее, все помнят 2009 год)
«Выпуск корпоративных облигаций в Украине сегодня обойдется практически в ту же стоимость, что и банковский кредит» — зачем тогда эта мышиная возня?
«Если инвесторы знают вашу компанию и имеют позитивный опыт сотрудничества, они будут охотнее предоставлять финансовые ресурсы тогда, когда банковское финансирование будет недоступно» — найдутся сказочные люди с деньгами, которые купят ЦБ эмитента, которому никто не даст кредит?)
«Банковское кредитование работает слабо» — нормально работает, AlexandrBankподтвердит.
— кто такой AlexandrBankя не знаю. Но работаю на рынке больше 9 лет. И точно могу сказать что МСБ всегда было тяжело получать финансирование у банков. А в последнее время в связи с регуляторными изменениями стало еще тяжелее. Опять таки – мы говорим про длинные деньги…
«оно очень ограничено в гибкости из-за высокой зарегулированности» — счастливое время кредитования под 0% через кэптивный банк под мусорные безвозвратно закончилось.
Спасибо Гонтаревой)
— действительно большое спасибо. И Хромаеву за то что вычистил рынок от таких облигаций. Мы как раз таки говорим про нормальные компании и рыночные выпуски
Мне даже стыдно писать, как далек наш малый бизнес от корп.облигаций)
Я советую никому и ни за что не давать им «длинных денег».
Потому что потом их не найти.
«МСБ всегда было тяжело получать финансирование у банков. А в последнее время в связи с регуляторными изменениями стало еще тяжелее» — надо реальную отчетность показывать? И нужны ликвидные залоги?)
Да, тяжело нынче жить, не то, что раньше)
Значит, не так нужны эти средства.
— У какого бизнеса доходность 30%? Сложно вести предметную дискуссию с человеком который эксперт во всем и приводит аргументы, которые не подтверждаются конкретными примерами или фактами. Попробуйте взять кредит по 25% на строительство дилерского центра или элеватора… Сложно будет тянуть даже с рентабельностью в 30%
«не стоит ожидать большого интереса инвесторов к покупке ценных бумаг украинских компаний» — скорее, все помнят 2009 год)
— да помнят. Но Вы загуглите историю фондового рынка США – сколько там было дефолтов по корпоративным облигациям. Или Китая – для которого прошлый год стал рекордным по количеству дефолтов корпоративных бумаг. Но там инвесторы нормально относятся к риску, не разбалованы заоблачными ставками по депозитам от «банков пылесосов» и несильно привыкли полагаться на ФГВФЛ и дробление депозитов. Дефолты и отдельные случаи мошенничества не повод ставить крест на инструменте в целом.
А насчет фактов — UIRD на год https://index.minfin.com.ua/banks/deposit/index/ сейчас 16,17%.
Если бы доходность бизнеса была хотя бы на этом уровне, абсолютное большинство людей о бизнесе и не думало бы. Учитывая все сложности, проблемы и риски.
«Попробуйте взять кредит по 25% на строительство дилерского центра или элеватора» — спасибо за предложение, но не строю ни дилерского центра, ни тем более элеватора.
«загуглите историю фондового рынка США – сколько там было дефолтов по корпоративным облигациям» — недавно гуглила такую историю по РК. До ипотечного кризиса там только ленивый не выпускал корп.облигации. А потом подкрался 2009 год, и поставил все на свое место.
«там инвесторы нормально относятся к риску, не разбалованы заоблачными ставками по депозитам от «банков пылесосов» и несильно привыкли полагаться на ФГВФЛ и дробление депозитов» — это «там».
А вы и я говорим про «здесь».
Ваше пишите примерно как:
«Будьте как все, покупайте корп.облигации. Вон, в америках и китаях так все делают. А дефолт — что дефлот? Всех денег все равно не заработаешь»)
Слабые доводы, если честно.
И как бы заоблачные ставки от «банков-пылесосов» чудесным образом оборачивались кредитами их владельцам под 0%, и корп.облигация
Поставьте нормальную аватарку и имя и сможем более предметно подискутировать учитывая Ваш профессиональный опыт, а не хлесткие но малосодержательные ответы
«Поставьте нормальную аватарку и имя» — это «минфин», а не сайт знакомств.
«малосодержательные ответы» — ваши ответы все основаны на 2х допущениях:
1) Эмитенты облигаций будут честными (а в Украине «долги отдают только трусы»).
2) Институциональные инвесторы от жадности лишаться остатков осторожности.
В реальности те же НПФы очень осторожно покупают корп.облигации даже крупных и надежных предприятий, вроде «Кредобанка».
Насколько вероятно наступление этих 2х условий...)
— то что все это сегодня выглядит как мышиная возня – согласен. Но мы думаем не о «сегодня» а о «завтра». Формирование кредитной истории, истории публичных размещений, возврат доверия к бумагам и рынку в конце концов. И опять таки – диверсификация источников заимствований и более длинные стабильные деньги
«Если инвесторы знают вашу компанию и имеют позитивный опыт сотрудничества, они будут охотнее предоставлять финансовые ресурсы тогда, когда банковское финансирование будет недоступно» — найдутся сказочные люди с деньгами, которые купят ЦБ эмитента, которому никто не даст кредит?)
– бывают ситуации на рынке когда банки просто не финансируют. Как это было в 2014-2015 годах. Но есть страховые компании и пенсионные фонды которым все равно нужно размещать куда то ресурс. Они и будут целевой аудиторией
Может, тогда и стоит порассуждать о выпуске облигаций?
«есть страховые компании и пенсионные фонды которым все равно нужно размещать куда то ресурс» — напомню, что в 2014-15 годах НПФы «уходили в качество» (ОВГЗ), избавляясь от корп.облигаций.
СК — примерно так же.
Рассчитываете на то, что СК и НПФ в перспективе резко поглупеют?
И еще — раз вы рассматриваете их ЦА для таких облигаций, напомню, НПФ нельзя в ЦБ одного эмитента инвестировать более 5% активов. И до 40% активов суммарно.
СК:
«облігації підприємств українських емітентів — для страховика, що здійснює страхування життя, — не більше 40 відсотків страхових резервів, при цьому в облігації одного емітента не більше 10 відсотків страхових резервів,
а для страховика, що здійснює страхування інше, ніж страхування життя, — не більше 30 відсотків страхових резервів, при цьому в облігації одного емітента не більше 10 відсотків страхових резервів».
https://ips.ligazakon.net/document/view/Re32234?an=167
Для сравнения, СЧА НПФ на 3 кв 2018 года всего 2,6 млрд.грн, из них до 40% могут быть инвестированы в корп.облигации.
Смешные деньги)
«смешной по мировым меркам объем в 30 млн грн в Украине разместить очень трудно» — все же наш инвестор обучаем. И вспоминает 2009й)
«найти для всего выпуска одного большого покупателя… более дальновидно продать небольшие части в разные руки» — а потом объявить дефлот)
«Им нужно напомнить, что ставки по депозитам в надежных банках мизерные» — «мизерные», ага в «Укргазбанке» недавно было 17%.
И не забываем про ОВГЗ)
«важна собственная репутация. Будьте готовы к тому, что вас проверят буквально под микроскопом» — конечно, в случае дефолта эмитента инвестор теряет все)
«Институциональных инвесторов необходимо убедить, что облигации ответственной компании – надёжное средство диверсификации рисков даже по сравнению с ОВГЗ» — только их тоже хорошо «кинули» в 2009м, и они это не забыли.
«Вероятность что Минфин вынужден будет прибегнуть к реструктуризации, не нулевая» — в тот момент вероятност дефолта корп.облигаций тогда будет 100%.
«Пенсионным фондам, страховым компаниям, частным инвесторам» — НПФы вкладывают в корп.бумаги не более 5% в одного эмитента, и это облигации «Кредобанка», «Альфа -банка» и тп, «лайфовые» СК полностью ушли в ОВГЗ. Частным инвесторам нечего мучаться дурью с этим неликвидным мусором.
Во первых точно не мы. Во вторых – если уж приводите какие то аргументы – давайте по существу. В третьих – еще раз посмотрите на развитые рынки. Там дефолтов и банкротств хватает. Но это не означает что сам инструмент плох.
«смешной по мировым меркам объем в 30 млн грн в Украине разместить очень трудно» — все же наш инвестор обучаем. И вспоминает 2009й)
Еще раз – идите и учите историю мировых рынков.
«найти для всего выпуска одного большого покупателя… более дальновидно продать небольшие части в разные руки» — а потом объявить дефлот)
У Вас хорошо с сарказмом, но видимо не очень хорошо с финансовой грамотностью. И не выдергивайте слова из контекста.
«это не означает что сам инструмент плох» — в теории возможно.
А на практике…
«учите историю мировых рынков» — история мировых рынков поможет потенциальному инвестору отличить надежную ЦБ от ненадежной?)
Или это просто универсальная отговорка?)
«У Вас хорошо с сарказмом» — благодарю за комплимент)
«не очень хорошо с финансовой грамотностью» — действительно, я помню дефолты 2009 в Украине, это вопиющая финансовая безграмотность)
А вот и старая статья на тему, как раз по «горячим следам»:
http://www.prostobiz.ua/finansy/investment/stati/korporativnye_obligatsii_samye_riskovannye
И не забываем про ОВГЗ)
Я не считаю Укргазбанк супер надежным и образцом корпоративного управления. У каждого свои критерии. Да, ОВГЗ дают сейчас запредельную доходность. О том и статья.
«Институциональных инвесторов необходимо убедить, что облигации ответственной компании – надёжное средство диверсификации рисков даже по сравнению с ОВГЗ» — только их тоже хорошо «кинули» в 2009м, и они это не забыли.
Опять таки – идите и учите историю. Быть диванным экспертом проще всего.
«Вероятность что Минфин вынужден будет прибегнуть к реструктуризации, не нулевая» — в тот момент вероятност дефолта корп.облигаций тогда будет 100%.
Не факт. На чем основывается Ваш вывод?
«Пенсионным фондам, страховым компаниям, частным инвесторам» — НПФы вкладывают в корп.бумаги не более 5% в одного эмитента, и это облигации «Кредобанка», «Альфа -банка» и тп, «лайфовые» СК полностью ушли в ОВГЗ. Частным инвесторам нечего мучаться дурью с этим неликвидным мусором.
Пенсионные фонды вкладывают в те бумаги, которые посчитали надежными. А не только названых Вами эмитентов. То же самое про лайфовые страховые и про обычные. Кто то ушел в ОВГЗ. Кто то покупает корпоративные. И последние – благодаря усилиям комиссии – неликвидного мусора не осталось на рынке.
«Опять таки – идите и учите историю. Быть диванным экспертом проще всего» — отвечу цитатой:
«Корпоративные облигации всегда считались менее рискованным инструментом инвестирования, чем, например, акции, поскольку они предполагают фиксированный доход, а значит, гарантируют принципалу определенную прибыль. «Но, как оказалось, в кризис все меняется с точностью до наоборот», — говорит управляющий инвестиционными и пенсионными фондами КУА «Кинто» Виталий Птицын. И хоть акции сегодня не стали малорискованными ценными бумагами, и потерять на них можно достаточно много (вспомнить хотя бы прошлогоднее падение этого рынка на 74%), все это носит, скорее, временный характер. Ведь до тех пор пока инвестор не решил закрыть свои позиции, все это — потери на бумаге. Риски же по бондам в условиях кризиса возрастают в гораздо большей степени. Потерять по ним можно всю инвестированную сумму, причем не на бумаге, а реально».
Из той статьи 10-летней давности.
Боюсь, мало что поменялось с тех времен.
В активах НПФов видела облигации «Альфы», «Кредобанка», «Таскомбанка», «РУШ», Укрпочты" и «МАУП». Вроде все.
https://minfin.com.ua/2018/10/23/35356344/#com3542070
Вот:
https://minfin.com.ua/2018/07/04/34196199/
https://www.youtube.com/watch?v=d6b9XVcJ2II
2. Господину Охрименко прежде чем читать лекции стоило бы проверить законодательство. Уже выпуск нельзя делать более чем один размер капитала. И комиссия очень внимательно смотрит рисованные он или нет.
В комиссию можно ходить сколько угодно, но давно там уже очень внимательно смотрят на компании и порешать очень тяжело. Откровенных мошенников выгоняют моментально.
3. Какие банки? Корпоративные облигации абсолютно не рассчитаны на банки как покупателя. Есть страховые компании, частные пенсионные фонды, физические лица…
4. Так что все истории про рисуете баланс и платите всем – это откровенный бред теоретика…
Единственное с чем согласен – упростить процедуры нужно.
Он бывает на «минфине», напишите ему, возможно ответит.
2 — видео писалось уже 3 года назад, с тех пор законодательство вполне могло поменяться.
3 — «Корпоративные облигации абсолютно не рассчитаны на банки как покупателя. Есть страховые компании, частные пенсионные фонды, физические лица»:
Для НПФ — риск, они их покупают минимум таких ЦБ.
Для СК — то же самое, они ОВГЗ и депозитами пользуются (и инв.недвигой).
Для частных лиц корп.облигации не интересны — огромный риск, доходность на уровне срочного вклада+брокерские комиссии.
mary27 vs Сергей Васьков
Личное мнение, счёт 1 — 0 в пользу mary27
Если и нужно что-то менять, то это личная проблема эмитентов
корпоративных облигаций…