Попит на більшість об'єктів великої приватизації майже відсутній. Про це в інтерв'ю DT.ua розповів перший заступник міністра економічного розвитку й торгівлі Максим Нефьодов.
МЕРТ: Головна проблема великої приватизації — попит
Він зазначив, що в державі так довго розповідали всім про «священне» державне майні, яке нікому віддати не можна, що дійшли до того, що попит на об'єкти великої приватизації практично відсутній.
«А це великі об'єкти, часто містоутворюючі, продати їх за одну гривню — це політичне самогубство. І я навіть не впевнений, що у владі є люди, які можуть або мають право це зробити, навіть якщо цього потребуватиме ситуація.
Зараз у нас є об'єкти, які не готові до продажу, тобто теоретично їх можна частково підготувати: вигнати посередників, розібратися з кредиторами, завершити суди. Але, на мій погляд, це утопія. Треба визнати, що у держави зараз немає ресурсів цим займатися — як кадрових, так і фінансових. Тому ґрунтовна підготовка до продажу потребує інвестицій, часу, грошей, кадрів. На всі об'єкти нам ресурсів не вистачить. Ми можемо займатися тільки деякими з них, як правило, найбільшими ", — зазначив Нефьодов.
Коментарі - 22
Сейчас особенно перед выборами — это риск!
Так и за одну гривну не многие возьмут. Часто в комплекте с объектом «подготовленным к приватизации» идут долги на астрономические суммы.
Любой вменяемый инвестор понимает, что ценник на аукционе не конечный, а ещё + долг.
Прикидывает срок окупаемости такой инвестиции и покупает ОГВЗ, например.
Это говорит о том, что кроме как «продать» — других способов экономического развития у них нет.
Помнится, когда пошла компания увеличения зарплат государственным управленцам, одним из аргументов было повышение ЭФФЕКТИВНОСТИ управления.
И что мы имеем? — Зарплаты подняли, а ЭФФЕКТИВНОСТЬ управления осталась на уровне базарных торговцев.
Государство не будет заниматся «экономическим развитием» на уровне отдельных предприятий. Ресурсов нет.
Но уверен что в МРЕТ + ГФИ люди, которые отвечают за приватизацию, проедают гораздо больше чем дали стране.
но у Фонда кроме приватизации и другие задачи — там порядка 20000 договоров аренды госимущества и т.п. Предлагаете в порыве истерики всех уволить и это имущество просто бросить?
При том, что «ЖЕК ищет сантехника-слесаря. зарплата 20000 гривен на руки» и " ФГИ ищет старшего специалиста в отдел договорной работы. оклад 9000 гривен «грязными» — чему вы удивляетесь?
да, раньше (до «эффективности» ) у них было по 4000 гривен. И подняли им сильно. Но это немного не тот уровень, чтобы нанимать реальных управляющих. Которых у нас в стране человек 50 и которые хотят от 5000 долларов в месяц.
А рынок говорит: увольтесь и найдите работу где будете зарабатывать.
Тогда, собсвтенник компании (то есть государство) будет вынуждено для удержания и поиску новых сотрудников искать людей предлагая выше ЗП.
А пока сидят и ничего не делают — так и зарабатывают.
Если бы я отвечал за это направление — я бы прописал мотивацию, которая пропорционально зависела от выполнения годового плана.
И даже с ЗП в 9 тыс дал бы возможность заработать на премиях.
А так, пока что в большинстве гос структур сидят бездельники и неучи. Ну и плюс временные пасажиры типа Коболева и ко, которые за чужие заслуги получают многомилионные премии и сильно щоки надувают.
Планы устанавливает Верховная рада, глядя в потолок.
причем может их перегадить своими решениями на раз-два.
мотивацию прописать они себе не могут — для этого есть вышестоящие инстанции. Они же государственные служащие — тарифные сетки и т.п. А выписывать себе премии за успехи дело спорное.
Коболев не временный пасажир и вообще из другой оперы. Вам, как фану юлечки он просто не нравится — это понятно.
Считаете что там везде бездельники? ну так пойдите туда, покажите класс работы. Наведите порядок. С дивана все умные. Но вы не пойдете. Там же работать нужно… У мнея были знакомые, которые на волне энтузиазма в 2014-2015 году пошли на госслужбу с криками « Мы их научим работать». Практически все уже поуходили обратно. Оказалось что все не так просто.
На аналогічну посаду в Міністерстві охорони здоро«я зайняв 2 місце серед більш ніж 500 претендентів. Тут вважаю що програв набагато сильнішому кандидату — співзасновниці фонда „Таблеточки“ Ірині Литовченко.
Пішов на ці 12 етапів конкурсу (в обох міністарствах дійшов до фіналу де комісія з Міністра, заступників, активістів, журналістів) визначалася по переможцям. Перед цим пройшов перевірку НАЗК, заповнював декларацію та інше, що з цим пов»язано.
Вирішив приймати участь в даному конкурсі після пропозиції Києво-Могилянської бізнес школи (де раніше навчався) прийти на зустріч з в.о. Міністра Ульяни Супрун. До речі, вважаю її одним з небагатьох хто реально змінює систему. У мене зараз дитина захворіла — і я можу порівняти як було і як є вже сьогодні по виклику швидкої, отримання лікарняного та інше.
Це я про те, чи готовий я йти в держ службу та щось міняти.
На цьому ресурсі є люди, яким я в якомусь періоді надавав консультації (в т.ч. очно), допомагав вирішити певні питання що стосувалися банківської діяльності, мої колишні підлеглі та інші.
Мені їх думка важливіша ніж незнайомої особи з просторів інтернету.
Только где желающих брать?)
Как в «Ощаде», как-то смеха ради смотрела вакансии.
Опыт работы. экономическое образование...
И все для того, чтоб втюхивать страхiвкi и нюхать ароматы нестираного пенсионерского бельишка. показывая тем, как пользоваться терминалом?)
И это за весьма скромную з/п.
А кого на то место?)
Искать соискателей на конкурсе?
Нормальным управляющим такое *** не нужно.
Или ставить на должности свою родню)
Коболев хорошо отжари «Газпром». за это вам в телевизоре сказали, что надо его ненавидеть?)
Шо, опять НЕ ВЫПОЛНЯТ. Начнут секвестр.