Чи зникають «тіні» при податку на виведений капітал

Що буде з проектом далі, чому Україні потрібно переглянути нинішній податок на прибуток і як держказна зможе компенсувати втрати в разі його скасування, «Мінфіну» розповіла голова правління «Айбокс банк», фундатор «Фінансово-аналітичного центру" Галина ХЕЙЛО.

Комітет з питань податкової та митної політики 6 листопада відклав розгляд законопроекту №8557 про податок на виведений капітал (ПнВК). І буквально на наступний день Міністерство фінансів констатувало, що прямі втрати бюджету в разі введення податку на виведений капітал для всіх діючих платників податку на прибуток підприємств з 1 січня 2019 складуть 46,7 млрд грн у відсутності можливості скорочення витратної частини держбюджету. Таким чином, Україна віддала пріоритет фіскальній стійкості і продовженню співпраці з міжнародними партнерами і кредиторами (зокрема, з МВФ).

«На сьогоднішній день МВФ не дає згоду на введення ПнВК, погрожуючи відмовити в наданні чергового траншу. Якщо чесно, то транші «розбещують» владу, в руках якої лежить ресурс, що в рази перевершує допомогу МВФ, але влада нічого не робить, щоб його взяти в руки», — вважає співавтор законопроекту про податок на виведений капітал Олександр Шемяткін.

Бізнес стане прозорішим

Доля податку на виведений капітал залишається невизначеною, хоча його введення планувалося з 1 січня 2019 року проектом закону №8557. Цей документ був внесений до Верховної Ради президентом України Петром Порошенко 5 липня цього року як невідкладний і передбачає, що введення нових правил оподаткування прибутку підприємств спростить ведення бізнесу, скоротить витрати платників податків на виконання податкового боргу, запровадить ефективні механізми адміністрування податку контролюючими органами із застосуванням інформтехнологій. Крім того, ПнВК запобіжить заниженню бази оподаткування та ухилення від неї, забезпечивши підвищення рівня капіталізації підприємств і підприємницької активності, створить потужний стимул для залучення інвестицій в економіку України та економічного зростання.

Ідея введення податку на виведений капітал розбурхує бізнес-уми вже третій рік. Схожа модель оподаткування була запропонована в законопроекті №3357, поданому в 2015 році авторським колективом з більш ніж 120 народних депутатів (включаючи голову комітету з питань податкової політики Ніну Южаніну). Правда, термін «податок на виведений капітал» в тому законопроекті не згадувався і до розгляду в сесійній залі за три роки справа так і не дійшла.

Про доцільність замінити 18% податок на прибуток (який деякі з експертів вважають корупційним) на податок на виведений капітал (його базова ставка — 15%), не міркує хіба лінивий. На думку опонентів даного нововведення, екс-міністра фінансів Наталії Яресько, в Естонії податок на прибуток від юросіб не був великою частиною бюджету, як в Україні. Вона вважає ПнВК менш справедливим в порівнянні з податком на прибуток і вказує на відсутність можливих компенсаторів покриття бюджетних втрат. Екс-міністр фінансів України Олександр Данилюк також сумнівався в доцільності введення податку на виведений капітал поетапно.

Компенсувати втрати бюджету можна за рахунок лотерей

Чи стане наша країна п'ятою в світі, де впровадили такий режим оподаткування? Подібні моделі практикували Гонконг, Грузія, Латвія та Естонія. Остання, де ця модель оподаткування працює з 2000 року, в рейтингу Doing Business за легкістю ведення бізнесу займає 12 місце, тоді як Україна — 80-е. У той же час, у висновках Головного науково-експертного управління Верховної Ради щодо даного законопроекту підкреслюється, що такі країни як Естонія, Латвія і Грузія непорівнянні за параметрами національних економік з Україною. У тій же Естонії надходження від ПнВК протягом перших двох років скоротилися вдвічі і тільки з третього року встановилася динаміка їх поступового зростання.

А експерти-практики нагадують про невдалий досвід впровадження такого податку в Румунії та Македонії через різке скорочення тих самих бюджетних надходжень, а також скасування реформи з ПнВК у Великобританії, де він був частково введений для малого і середнього бізнесу і не «прижився». В Україні, за офіційними і експертними оцінками, щорічні втрати держбюджету в перші один-два роки впровадження нового податку складуть 20 100 млрд грн. Йдеться про втрату бюджетного ресурсу в межах 2-11% від дохідної частини держбюджету.

Тому учасники робочої групи з податку на виведений капітал запропонували Мінфіну розглянути покриття дефіциту за рахунок таких компенсаторів як легалізація грального бізнесу (тіньовий оборот до $1,5 млрд доларів, що дозволить дати в бюджет до 10 млрд грн), зміна правил оподаткування лотерейного бізнесу (по суті, повернення до правил, що діяли до 2015 року), введення електронної акцизної марки на алкоголь — може дати до 10 млрд грн до бюджету, при цьому тіньовий ринок алкоголю становить 50% ринку), мораторій на індексацію у 2019 році видатків на правоохоронну систему (її фінансування за останні чотири роки зросло в 2,5 рази, а ефективність розкриття злочинів впала до 25%). Але, за словами автора законопроекту ПнВК, в результаті отримано відповідь: що всі ці реформи «не на часі».

Поки важко оцінити, буде виправданим перехід від податку на прибуток до податку на виведений капітал, так як Мінфін пропонує ввести цей податок тільки для малого і середнього бізнесу (МСБ). Тому є небезпека, що буде створений ґрунт для оптимізації сплати податків: там, де вигідно, великі підприємства будуть дробитися на МСБ, де невигідно — платити податок на прибуток. З огляду на постійну політичну турбулентність в Україні, немає ніякої впевненості, що стратегічні плани «почати з МСБ, а потім перейти на всіх» виправдаються.

Втім, на цьому тижні на зустрічі представників ДФС та Союзу українських підприємців (СУП) в.о. заступника голови ДФС, глава Офісу великих платників податків Євген Бамбізов визнав, що «ПнВК в рази простіше для контролю та адміністрування, маючи 100% -у перевагу з цієї точки зору. У разі його прийняття може бути серйозно скорочена чисельність співробітників ДФС!». Євген Бамбізов запропонував залишити на старій системі сплати податку на прибуток тих, хто входить до Офісу великих платників. Це 1000 підприємств на всю країну (включаючи держмонополії), які платять 80% всіх надходжень по податку на прибуток! А інших перевести на ПнВК, тоді ризик для бюджету буде мінімальний (близько 5-15 млрд.грн. в перший рік)! За цей час відпрацювати адміністрування за новим законом, а потім перевести, якщо буде доцільно, 1000 підприємств, що залишилися, на ПнВК. Голова ДФС планує внести цю пропозицію у Мінфін.

«Плюсом» для нового податку є те, що податківців не буде цікавити прибуток підприємств, а відповідно, «кануть в небуття» оптимізаційні схеми, власники будуть мотивовані інвестувати кошти у власний бізнес (що поліпшить якість продукції), частково відпаде необхідність податкових перевірок. Бізнес поступово вийде з тіні. Але так як менталітет і культура ведення бізнесу в нашій країні найчастіше базуються на тому, щоб або не платити податки взагалі, або мінімізувати їх до найнижчої межі, обов'язково будуть придумані методи оптимізації даного податку. Тому, перш ніж замінити один податок іншим, слід сім разів відміряти.