Конфлікт у Керченській протоці. Экономічне підгрунтя

Шапран нагадує на своїй сторінці в Facebook, що в 2016 році РФ так і не змогла застрахувати Керченський міст. Тоді преса винесла вердикт, що через санкції, але наскільки я знаю бізнес офшорних бермудських брокерів, санкції = це останнє, що їм заважало при «розпродажу ризиків» навіть у випадку з Іраном.

У Керченському проекты куди більш цікавими були технологічні ризики. СРСР, в якому любили розгортати річки і будувати БАМи, зовсім не дарма відмовилися від того, щоб з'єднати Крим і РФ мостом. У підсумку, в 2016 році «Керченський міст» був застрахований в СК «Кримська перша страхова компанія», яка вже була зареєстрована після окупації Криму і введення санкцій проти РФ. За страхування моста вартістю приблизно 230 млрд рублів страховик отримав лише 1 млрд рублів. При цьому сама компанія на всі 100% не могла переварити ці ризики, тому що навіть в масштабах ринку РФ мала навіть не мікро, а нано-масштаби. Відомо, що за 2015 рік КПСК отримала всього 11 млн рублів премій. Тобто, по ідеї, КПСК після отримання 1 млрд премій повинна була розкидати їх по більш великим гравцям. Якщо вона цього не зробила, то виплати вона сама не потягне, а її поява в проекті -чиста фікція.

І ось в 2018 році у проекті з'явилися перші проблеми. 4 жовтня ЗМІ повідомили, що при установці впала ж/д секція моста, нібито через технічні проблеми. 21 листопада, вже після аналізу супутникових знімків, було виявлено, що «Керченський міст» зміщується — одні ділянки моста просідають в море, висота інших, навпаки, зростає зі швидкістю від 30 до 82 мм в рік.

Як мені здається, росіяни вже зрозуміли, що побороти природний фактор саме на цій ділянці буде складно і набагато дорожче, ніж 230 млрд рублів. Проект фіктивно застрахований і в разі фіаско може стати такою собі чорною дірою, яка висмоктує гроші з федерального бюджету, або взагалі може бути закритий. Обидва варіанти — це великий мінус для політичних властей РФ. А якщо врахувати, що далеко не всі з 230 млрд рублів йшли саме на будівництво моста, то фінансового скандалу з посиленою увагою до КПСК і будівельників вже не минути. Очевидно, панове чиновники в РФ вирішили скористатися рецептом Салтикова-Щедріна: «Якщо в Росії починають говорити про патріотизм, значить десь щось вкрали». Ну а як же підняти патріотичні настрої і виправдати майбутні непомірні витрати або ганьбу від закриття проекту? Звичайно, дуже зручно причепитися до українських 2 військових катерів і очевидно беззбройного буксиру. А тих, хто в Москві полізе копатися в звітності будівельників і КПСК, можна взагалі звинуватити в тому, що вони агенти України і посадити, в РФ ж садити — не будувати — тут все просто.

Я не здивуюся, якщо Україну зараз ще почнуть звинувачувати в «мінуванні мосту» або щось в цьому роді… Боротися з цим всім складно, тому що зовнішня агресія з боку РФ тут працює на корупційному движку всередині самої РФ. Тобто те, що вихлюпується на Україну в формі агресії, має корупційні коріння всередині РФ. У зв'язку з цим Україні важливо все фіксувати, не відкладати в довгий ящик міжнародні суди і нанести агресору якомога більшої фінансовий шкоди.