Голова ПУМБ: В Україні кожні 5 років трапляються кризи. Ми повинні бути готовими до них

ПУМБ також один з найприбутковіших банків в Україні: за два квартали цього року йому вдалося заробити 1 млрд грн. Це 4 місце за розміром прибутку в системі.

Результати банку не змогли зіпсувати навіть недавні пригоди його акціонера. Кінцевий бенефіціар ПУМБ — Ринат Ахметов — «вліз» у судові суперечки через купівлю Укртелекому. За рішенням суду Нікосії, у кінці 2017 року були заморожені активи олігарха на $820 млн., в тому числі, нібито, і акції ПУМБ. Арешт був знятий тільки у червні цього року.

«Мінфін» поспілкувався з головою банку Сергієм Черненко, щоб дізнатися, як відбилися на діяльності фінустанови судові рішення, якими будуть пріоритети в розвитку банку в найближчий рік, та як може складатися ситуація на банківському ринку в цілому.

За перші півроку 2018 ПУМБ отримав 1 млрд грн прибутку, тоді як за весь минулий рік «плюс» склав 785 млн грн. За рахунок чого вдалося наростити прибуток? Які плани на кінець року?

Ми йдемо з такою динамікою вже три роки. Тобто щороку подвоюємо прибуток. Допомогло те, що в цьому році у нас фактично не було додаткових відрахувань в резерви під кредитні ризики. Весь проблемний портфель, який у нас був, вже зарезервовано. Відповідно, і з точки зору нових видатків, і з точки зору старих кредитів — портфель у нас дуже хороший. У нас немає нових дефолтних позик. Це навіть насторожує: може, ми занадто консервативні?

Ще один фактор, який допоміг поліпшити фінрезультат — ми зуміли залучити в якості клієнтів кілька великих компаній. Зростання облікової ставки НБУ і підвищення вартості грошей також зіграли в плюс.

Ми успішно розвиваємо наші ключові напрямки — масовий роздріб, споживче кредитування, кредитні карти, малий та середній бізнес. У всіх цих портфелях у нас дуже хороша динаміка — за 9 місяців поточного року кредитний портфель збільшився на 40% (до 8 млрд грн). Вона фактично відповідає динаміці за прибутком.

ПУМБ систематично порушує два нормативи НБУ — H7 та H9. H7 — максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента — повинен складати 25%. Станом на 1 серпня він був у вас на рівні 109,07%. З H9 — розміром кредитного ризику за операціями з пов'язаними особами — ситуація аналогічна. Як йде робота над тим, щоб вписатися у нормативи?

Ці два нормативи — взаємопов'язані. Врегулювання першого автоматично призведе до врегулювання другого. Банк уклав з НБУ угоду: протягом 5 років ми зобов'язані привести ці показники у відповідність з нормативом. У 2018 закінчується 3 рік з моменту підписання угоди. У нас є ще пару років, і ми йдемо з випередженням графіка. Регулятор стежить за його виконанням.

Графік створювався таким чином, щоб спочатку погашали кредити найсильніші підприємства. Ті позичальники, кому потрібен час на відновлення, щоб підтягти бізнес, отримали відстрочку.

Перекіс виник через те, що частина кредитів інсайдерів у нас була у валюті, їх переоцінка дала такий ефект. Зіграла роль і зміна правил НБУ: частина клієнтів, кредити яких раніше не вважалися інсайдерськими, і, до речі, до цих пір не вважаються такими за міжнародними стандартами, Нацбанк тепер відносить до цієї категорії.

Хто з не інсайдерів — найбільший боржник?

За розміром заборгованості найбільший — Континіум.

На початку цього року в ЗМІ з'явилася інформація про те, що активи кінцевого бенефіціара ПУМБ, Рината Ахметова, були заморожені у зв'язку з суперечкою щодо купівлі Укртелекому. За даними ЗМІ, частково були заморожені й акції ПУМБ. Чи так це? Чи вплинуло це якимось чином на роботу банку? Як на це повідомлення відреагували інвестори?

Ми не відчули ніякого впливу, крім підвищеного інтересу з боку ЗМІ. Суди і суперечки — це сфера відповідальності керуючої компанії. ПУМБ ніяк не залучений у цю справу.

У 2017 році ПУМБ викупив свої єврооблігації на $16 млн. Ви заявляли, що в подальшому банк продовжить викуповувати євробонди, зокрема, виходити на ринок з приватною покупкою паперів у інвесторів. Коли плануєте це робити? В якому обсязі банк має намір викуповувати євробонди?

НБУ змінив правила. Коли ми виходили з достроковим викупом, ми спеціально лобіювали зміни в законодавство, які б дозволили нам робити публічний викуп. Але регулятор дозволив нам викуповувати облігації безпосередньо на ринку.

Ми б з радістю викупили наші облігації, тому що вони коштують дуже дорого — 11% річних в доларах. Це астрономічна ціна. Але бажаючих розлучатися з облігаціями немає. Співвідношення ризику і прибутковості занадто гарне.

Тому ми поступово погашаємо облігації. Зараз в обігу перебуває трохи більше $30 млн. Нам залишилося провести два платежі. В кінці цього року у нас євробондів вже не буде.

Чи буде ПУМБ знову виходити на міжнародні ринки?

В цьому немає потреби. По-перше, зараз гроші в Україні дешевше. По-друге, доларів і так занадто багато. А варіантів для їх вкладення мало. Валютного кредитування в країні майже немає. Ми живемо у гривневій економіці і кредитувати у валюті можна лише сильних експортерів. Це один з головних уроків, який ми винесли з криз 2008-2009 рр. і 2014-2015 рр.

А ось як засіб заощадження долар дуже популярний. Нинішня невизначеність і ризик девальвації гривні підштовхують населення до купівлі валюти. Це призвело до того, що вартість долара сильно впала на ринку — ставки за валютними депозитами знаходяться на історичному мінімумі. Але навіть за такою ціною залучати долари банкам не вигідно.

Як результат, ми залучаємо валюту у населення і вкладаємо її в доларові ОВДП. Обсяг портфеля цих паперів в ПУМБ зараз перевищує $100 млн. Дохідність облігацій становить 5-6% річних, і це дає нам можливість заробляти.

ПУМБ — лідер серед банків з приватним українським капіталом за розміром вкладень у держпапери. За даними НБУ, на 1 липня 2018 року на балансі ПУМБ було ОВДП на 9,4 млрд грн. З чим пов'язана така стратегія банку? Гроші просто більше нікуди вкладати?

Частково, так. З точки зору співвідношення дохідності та ризику, ОВДП — один з найцікавіших інструментів. До того ж, ми дуже вибірково ставимося до кредитування. У нас немає мети швидко і за будь-яку ціну роздати гроші. Тому ми вкладаємо вільну ліквідність в ОВДП. Тим паче, що ставки досить привабливі.

Ще одна причина в тому, що ми досить консервативні. Банк повинен мати «подушку» ліквідності. Для нас ОВДП є такою «подушкою». Ми живемо в країні, де кожні 5 років трапляються кризи. І ми до них повинні бути готові. Ми дуже добре пройшли кризу 2014-2015 років завдяки наявності такої «подушки» ліквідності. Вона дозволила нам пережити стреси відтоків та втрату ринків. Тому ми хочемо бути готовими до таких ситуацій і в майбутньому.

Чи бачите Ви ще якісь можливості для інвестування, окрім депсертифікатів НБУ та ОВДП?

По суті, є тільки три інструменти: депсертифікати, ОВДП та кредити. У нас відсутній ринок цінних паперів. Поступово НБУ пом'якшує вимоги і дає більше можливостей для інвестування за кордон. Зараз, наприклад, це папери інвестиційного рейтингу. Але за ними, на жаль, дуже низька дохідність.

ПУМБ — активний гравець на ринку купівлі проблемних активів. Наскільки успішний для вас цей бізнес зараз? Раніше Ви згадували про можливість викупу портфелів «дочок» російських держбанків. Чи ведете ви з ними переговори?

Ми моніторимо цей ринок. Але не можу сказати, що ми — активний гравець. Наша позиція полягає в тому, що ми не повинні входити в будь-які затяжні судові процеси і жорсткі конфлікти. Це може негативно вплинути на репутацію банку, до якої ми дуже тремтливо ​​ставимося.

В кінці травня Господарський суд Дніпропетровської області визнав кредиторські вимоги ПУМБ на 1,86 млрд грн до компанії Амстор. Чи розраховує ПУМБ отримати ці гроші? Чому так довго не визнавалися вимоги?

Ми продали цей борг, але покупець попросив нас про юридичний супровід. Йому була важлива спадкоємність процесу.

Виходить, це вже проблема третьої особи?

Я б сказав, що це можливість.

Ви говорили, що доформовувати резерви під проблемні кредити банку вже не потрібно. Може, ПУМБ планує, навпаки, розформовувати їх?

Дуже б хотілося. Але ми не робимо на це ставку. У нас є ряд клієнтів, за якими сформовані досить великі резерви. Ми пішли на реструктуризацію кредитів, щоб дати їм час відновитися.

За цими клієнтами щороку розформовуються резерви на суму, яку вони погасили. Але це довга стратегія — до 5 років.

На обсяг резервів також можуть вплинути перехід на МСФЗ 9 та стрес-тестування НБУ, під яке підпадає ПУМБ. Які Ваші прогнози?

Перехід на МСФЗ 9 був для нас порівняно безболісним. Був прямий ефект на капітал. Ми його зменшили на 180 млн грн.

Є складнощі для нових бізнесів, в першу чергу, роздрібу. За вимогами МСФЗ 9, банк повинен визнати можливі втрати на весь термін «життя» кредиту. Це означає, що збитки ми визнали відразу, а дохід — будемо отримувати протягом тривалого періоду часу.

Наш роздрібний портфель зростає дуже швидко, тільки з початку цього року він збільшився на 1 млрд грн. Це призводить до того, що доходи від бізнесу відстають від формування резервів. Ми розуміємо, що це дасть нам плюс в наступному році. І ми розуміємо, що це правильно, хоча і змінило оцінку бізнесу всередині.

Що стосується стрес-тестування, воно закінчено. Ми його успішно пройшли. Для нас там не було нічого страшного, ніяких сюрпризів. Ніякого ефекту на банк воно не зчинило.

У першому півріччі 2018 року ПУМБ став лідером за сумою витрат на рекламу та маркетинг. Банк витратив 48 млн грн, що на 34 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. З чим пов'язана така активність?

Ми виходили з рекламною кампанією більше року назад — просували кеш-кредити. Але побачили, що ефективність кампанії дуже низька. Cost per client виявилася дуже великою. Тоді економічно вона не окупилася. Після чого у нас був період «мовчання». У минулому році ми виконали велику роботу з перебудови продуктів, розширили мережу продажів, створили мережу експрес-точок кредитування — плюс 700 точок до нашої сітки. І ми вирішили протестувати, як тепер буде працювати реклама. Навесні ми запустили першу кампанію, на початку літа — другу. Ефект був позитивним. Кількість клієнтів, яких ми залучаємо, дозволяє нам економічно обґрунтовувати рекламу.

ПУМБ у цьому році уклав партнерські угоди з двома компаніями — Укрпоштою та Укртелекомом. Які результати цієї співпраці?

Поки що дуже скромні. Ми розглядаємо її на перспективу. Та ж Укрпошта — найбільша мережа в країні, у якої немає аналогів. Технічно вона знаходиться у відсталому стані. Але зусилля нової команди вже помітні. Ми стежимо за розвитком компанії і постійно тестуємо можливість починати продавати банківські продукти через їхню мережу. Для нас це дуже перспективний напрямок, оскільки співпраця з Укрпоштою для ПУМБ — це спосіб бути однаково доступними для клієнтів як у великих містах, так і в районних центрах і навіть селах по всій Україні, де банківських відділень немає в принципі.

Схожа ситуація і з Укртелекомом. Логіка цього партнерства в тому, що у відділення Укртелекому приходить велика кількість клієнтів. Ми навчаємо їх співробітників і створюємо програмне забезпечення з метою продавати наші послуги через ці точки. До кінця 2017 року у проекті було задіяно понад 200 центрів обслуговування абонентів Укртелекому. Щомісяця в них віддалено оформлюється понад 400 договорів на банківські послуги. Але поки що ми не можемо назвати цей канал продажів стратегічно значущим.

ПУМБ робить акцент на споживчому кредитуванні. Чи не боїтеся, що повториться ситуація минулих років: люди наберуть занадто багато кредитів, настане чергова криза, і вони не зможуть обслуговувати та гасити позики?

До такого сценарію потрібно бути готовим. Останні кризи дали нам великий досвід. Ринок став більш сконцентрованим, ми можемо правильно відбирати клієнтів. Налагоджено системи ризиків і скорингу. Дефолтні показники за виданими кредитами зараз менше, ніж вони були за всю історію.

До того ж, портфелі споживчих кредитів — короткострокові. За кеш-кредитами термін погашення — менше року.

Тому я оцінюю ситуацію як стабільну. Але в перспективі, з ростом портфеля, ризики будуть зростати. І з ними треба працювати. Ми до цього готові, адже найважливіша функція банку — управляти ризиками.

Багато банкірів скаржаться, що бізнес закредитований, корпоративних позичальників практично не залишилося. Як йдуть справи з кредитуванням юросіб у ПУМБ? Можете похвалитися великими видачами?

Ми сказали собі, що цього не можна робити. Ми заборонили собі робити це. Проблеми виникають тоді, коли банк починає захоплюватися великими кредитами. Ще після кризи 2008-2009 років ми вирішили переходити в більш «низький» сегмент, диверсифікувати портфель і знижувати частку великих позичальників у портфелі. Ми фокусуємося на малому та середньому бізнесі і поставили жорстке обмеження по сумі, яку можемо видати в «одні руки». Динаміка цього року дуже хороша. Малому і мікробізнесу за 6 місяців ми видали 300 млн грн — 24% зростання. А середньому бізнесу — ще 200 млн грн позик (7% зростання).

До кінця року ми очікуємо зростання на 64% в малому та мікробізнесі і 17% в середньому.

Які галузі ви розглядаєте як пріоритетних позичальників? Агрокомпанії? Металургія?

Так, агробізнес дуже перспективна галузь, яка добре пройшла кризу. Тому з аграріями всі хочуть працювати. Це дуже бажані клієнти і за них йде велика боротьба. Далі за списком — торгівля та виробництво.

Яка динаміка у кредитуванні юросіб?

Зростання менше, ніж в роздрібі. У роздрібі важливим драйвером зростання є збільшення зарплат. Корпоративний же сегмент може розвиватися лише при зростаючій економіці. За попередні два роки зростання ВВП був на рівні 2-2,5%. Але на наші результати ці показники не надали великого впливу.

Цього року намітилося пожвавлення. Але ми розуміємо, що природне зростання бізнесу буде давати не таку вже й велику надбавку. Серйозну роль відіграє конкуренція між банками. Зараз всі намагаються перетягнути до себе клієнтів, активно знижують ставки, спрощують вимоги. Проте, ми відзначаємо позитивну динаміку. До кінця року очікується зростання портфеля малого та мікробізнесу на 64% (до 2.0 млрд. грн.), а середнього бізнесу на 17.5% (до 3.1 млрд. грн.)

НБУ постійно посилює вимоги щодо фінмоніторингу, та штрафує банки за їх порушення. Чи були санкції до ПУМБ за порушення? 

У цьому році у нас була перевірка з фінмоніторингу і валютного контролю. Вона закінчилася, і поки ми отримали тільки попередню оцінку. Виходячи з неї, у нас не знайшли нічого критичного. Ми розраховуємо на те, що штрафів не буде. Хоча банків без штрафів на ринку я не знаю. Сподіваюся, що ПУМБ стане першим.

У деяких банках власники рахунків не можуть зняти суму понад 100 тис гривень без підтвердження джерела доходів. Яка ця «стеля» у ПУМБ? Чи не відлякує така вимога щодо фінмоніторингу рядових вкладників?

Ніякого обмеження на зняття грошей у нас немає. Є вимоги підтвердити джерело доходів при внесенні коштів на рахунок, адже ми повинні розуміти джерело походження коштів, які до нас приносять. Якщо ж ми їх вже прийняли, то обмежувати видачу ми не можемо.

А скільки клієнт може покласти на рахунок без перевірки?

Є правила НБУ — починаючи з суми 150 000 грн, ми повинні вимагати підтвердження джерел доходів. Для себе ми проводимо градацію за складністю вимог. Вони ускладнюються, починаючи з суми в 300 000 грн. Якщо клієнт «наш» — він отримує у нас зарплату і т.д., то перевірка проходить дуже швидко. Але якщо до нас приходить новий клієнт, він повинен підтвердити, що не є публічним діячем, або показати джерела походження коштів.

Наскільки мені відомо, НБУ підтримує підвищення планки в 150 тис грн. До якого рівня, поки питання. Є різні думки: хтось бачить кордон на позначці 200 тис. грн, хтось — 500 тис. грн.

А як Ви вважаєте?

Думаю, сума в діапазоні від 300 тис. до 500 тис. грн була б прийнятною.

Зовсім недавно Рада проголосувала Закон про захист прав кредиторів. Багато банкірів стверджували, що він стане драйвером кредитування. Як ви вважаєте, чи це так?

Це було б дуже добре. Це прогресивний закон. Але закон сам по собі не може стати драйвером кредитування. Він може додати «міцність у фундамент» кредитування. Цей закон закрив прогалини в законодавстві, які дозволяли недобросовісним позичальникам уникати обслуговування кредитів. В результаті банки змушені були закладати в ставку кредиту ці ризики. Всі розуміли — законодавство не на боці кредиторів. Також дуже багато залежить від макроекономічної ситуації.

Інший закон, який набрав чинності минулого літа — Закон про споживче кредитування. Недавнє дослідження USAID показало, що банки поголовно його порушують. Чому так відбувається? Через те, що НБУ не має прав штрафувати банки за такі порушення?

Питання контролю — завжди ключове. Якщо немає контролю, закони можна порушувати. Такий наш менталітет. Міняти потрібно, в першу чергу, культуру.

Поняття того, що правильно, а що ні, незалежно від норм закону, має сформуватися на практиці. Напевно, банкам зараз здається, що закон ускладнює їх діяльність. Але насправді, він підвищує довіру до ринку.

У 2018 році міжнародні компанії почали активно освоювати український фінринок. Серед них Google та Apple. Як ви вважаєте, їх прихід в Україну був необхідний або наші банки могли задовольнити попит клієнтів власними платіжними рішенням?

Ми прийшли до висновку, що власне платіжне рішення розвивати не потрібно. Якби в Україну не зайшли Google та Apple, то може це і було б доречно. Але те, що вони пропонують — дуже зручно. Навіщо заново винаходити велосипед?

На українському банківському ринку період злиттів. В основному це стосується малих фінустанов. З великих на такий крок зважилися лише Альфа-Банк та Укрсоцбанк. Може ПУМБ планує укрупнюватися?

У нас за плечима два злиття. Ми знаємо, наскільки це складний процес. При злитті завжди стикаєшся з двома колосальними проблемами. Перша — різниця в культурах банківських установ. Зіткнення культур часто призводить до втрати персоналу, клієнтів і в цілому уповільнює розвиток банку.

Друга складова — IT. Процес інтеграції дуже складний. Останнє наше злиття з банком Ренесанс Кредит призвело до того, що ми на півтора року призупинили розробки для розвитку бізнесу, а зосередилися на тому, як об'єднати та упорядкувати IT-систем двох банків.

Я очікую, що на наступному етапі розвитку банківської системи почнеться боротьба за ефективність. Зараз все знаходяться в ейфорії від того, що банки знову виходять на прибуток. Але далі постане питання загострення конкуренції, і маржа впаде. Уже зараз малі банки постають перед необхідністю збільшувати масштаби. Щоб виправдати інвестиції, необхідний масштаб. Тому я вважаю, що протягом 3-5 років банки почнуть серйозно замислюватися про злиття і створення альянсів.

Вів бесіду Олексій Рябуха