Одним з найпомітніших трендів в економіці розвинених країн є її трансформація в «безготівкову». Австрія, США, Великобританія, Німеччина зменшують кількість грошей в руках у населення. Натомість створюючи інфраструктуру для використання розрахункових карт, мобільних гаманців, оплати через інтернет і т.п.
Якою буде економіка майбутнього? Відповідь — безготівковою
З одного боку, бізнес йде в онлайн, наприклад, обсяг онлайн-продажів у 2017 р. склав 2,3 трлн доларів (що в 2 рази більше, ніж в 2014-му). А з іншого, готівка дорого обходиться державам. У 2017-му операції з готівкою коштували США 628 млн доларів: це прийом, відправлення платежів і переказів, транспортування грошей і т.п., стільки ж було витрачено грошей на її друк. У той час як НБУ в 2016-му витратив 1,3 млрд гривень на друк грошей — за ці ж гроші можна було б відремонтувати 130 км українських доріг.
Українці тримають в руках 28% грошової маси країни
У сусідній Польщі частка готівки в півтора рази нижче — 19%, а в Данії вона становить всього 4%. Такі результати не просто збіг обставин, а цілеспрямована політика держав. Наприклад, в тій же Данії підприємствам роздрібної торгівлі заборонено приймати готівку при розрахунку, тоді як карткою можна розплачуватися навіть в церкві. У Швеції паркінг і громадський транспорт оплачується тільки безготівково. Більш того, шведський уряд навіть веде цілеспрямовану інформаційну кампанію проти кешу.
В цей час в Україні майже половина працюючих продовжує отримувати зарплату в конвертах. А ті, хто отримують на карту, вважають за краще знімати готівку і розплачуватися нею. Квитки на автобуси, потяги, трамваї і тролейбуси сплачуються практично в 99% випадків готівкою.
Замість готівкового розрахунку уряди створюють інфраструктуру для безготівкових операцій
Банки випускають картки, а торговельні мережі, парковки, метро, університети, держустанови обладнують терміналами. У світі лідерами за безготівковими операціями є Швеція і Франція, в Канаді 57% всіх транзакцій — безготівкові.
Українці, в свою чергу, в 2017-м здійснили понад 3 млрд операцій за допомогою розрахункових карток на суму в 2,1 трлн гривень: це і оплата в інтернеті, і розрахунки в торговельних мережах, і перекази з карти на карту. В цілому ж частка безготівкових розрахунків в Україні з 2010 року зросла на 578% і в першому півріччі 2018-го становить майже половину всіх операцій.
Втім, з безконтактними платежами ситуація гірша, ніж з безготівковим розрахунком в цілому.
Станом на липень 2018-го з 60 млн платіжних карток в Україні лише 5% з функцією безконтактних платежів. У Канаді і Японії четверта частина всіх карток — безконтактні, у Франції — 39%, а в Китаї взагалі більше половини.
І хоча частка безконтактних карт у нас невелика, зате з 271 тис. терміналів 71% пристосовані для безконтактних операцій. В одному тільки Києві терміналів — як у всій Польщі (станом на 2015 р.).
За прогнозами Juniper Research, до 2020 р. 15% всіх платежів у торгових мережах будуть безконтактними і досягнуть позначки в 2 трлн доларів. Безконтактні платежі включають в себе як розрахунки за безконтактними картками з технологіями типу PayPass або PayWave, так і мобільні гаманці. До речі, про мобільні гаманці...
Сучасна людина не розлучається ніде лише з однією річчю — смартфоном
Можна забути гаманець, а разом з ним готівку і карти вдома. Але телефон — це новини, контакти, розваги і тепер уже інструмент цифрової «кешлс-економіки», і він повинен бути завжди в кишені.
Мобільні технології прискорюють перехід економік на безготівкову. Кількість користувачів мобільних гаманців в світі, згідно з дослідженнями Juniper, виросте з 1,6 млрд в 2017-м до 2,1 млрд вже в 2019 році.
Беззаперечним лідером і прикладом успішного розвитку мобільних платежів є Китай. У 2017-му році там було проведено мобільних транзакцій на суму в 15,4 трлн доларів. До слова, в США цей показник в 40 разів нижче. Корпорації Alibaba і Tencent, маючи власні мобільні платіжні системи, володіють більш ніж 90% китайського ринку.
Ще одним показовим кейсом є Кенія з її М-Реsa. Це по суті і платформа для мобільних платежів і переказів, яка працює на базі мобільного оператора. У 2012-му в Кенії були зареєстровані 17 млн користувачів сервісом.
До 2017-го лише 3 українські банки — «ПриватБанк», «Альфа-Банк» та «Укрексімбанк» — мали віртуальні гаманці, придатні для мобільних платежів. А з приходом в Україну сервісів Apple і Google Pay популярність мобільних платежів напевно стане більше. Але не тільки великі компанії та банки впливають на український ринок безконтактних платежів. Наприклад, за перше півріччя 2018-го через український мобільний гаманець Wallet Factоry було проведено 800 тис. транзакцій.
Чому безготівкова економіка робить країни багатшими?
Крім того, що обслуговування готівки — дорого, а розвиток технологій вимагає і розвитку фінансових інструментів, можемо назвати ще кілька причин.
Наприклад, банкам і податковим легше контролювати рух грошей. Тому відмивати гроші, давати хабарі і проводити незаконні фіноперації в рази ризикованіше і складніше. Отже, частка тіньової економіки стає нижче, а податкові надходження — вище. Більше податків — вище і якісніше соціальні стандарти життя. У свою чергу, прозора економіка — сигнал іноземним інвесторам: «Нам можна вірити, несіть гроші сюди і примножуйте їх разом з нами».
Світ визначився з вектором руху — це економіка без готівки. Україна слідує трендам. Уже можна спостерігати певні успіхи, але відставання від розвинених країн істотнє. Це, в свою чергу, створює можливості для активного розвитку Fintech-індустрії в Україні.
Довідник підготувало контент-маркетингове агентство Top Lead за підтримки експертів з UAPAY та партнерів: юридичної фірми AEQUO Law Firm та Ощадбанку. Інформаційні партнери — компанія Mastercard, EBA, фінансовий супермаркет Finance.ua. Аналітичний партнер — BusinessViews.
Коментарі - 33
Дания и Швеция в безнал ушли до безумия, хотя это правильно и безопасно. Хотя такси в Дании 3 года назад еще платил кешем.
https://minfin.com.ua/blogs/semenvekselberg/112247/
https://minfin.com.ua/blogs/semenvekselberg/107468/
Не соответствует действительности.
В супермаркетах спокойно принимают кэш, в гостиннице тоже.
А на улице Ньюхаван(это там где цветные домики в центре) в ларьке с хотдогами не принимают карты, только кэш.
Не нужно верить всему написанному
Но самый забавный факт — в римской гостинице на самом видном месте было объявление: расплатишься наличкой — скидка 8%!
*по нашему*
Или как на счет Германии? «Времена меняются, но немецкая одержимость наличными остаётся» пишет Дойче Велле. Думаете, что немцы тоже глуповаты и подотстали от прогресса навроде украинцев? А я думаю, что немцы как раз просто наоборот сохраняют здравомыслие и отторгают скандинавские эксперименты.
Также стоит отметить абсурдные примеры того, что якобы в развитых странах расчеты наличными умирают. Вроде все стройно написано, но как вяжется то, что по исследованиям группы ING в 2017 всё больше людей пользуются наличкой в Европе для мелких покупок, более двух третей респондентов платят наличными в, к примеру, общепите, и эти результаты соответствуют также и опросам в других странах. Это — неудобный пример и, конечно, в агитке вроде этой статьи решили его пропустить.
Наличка была и будет, и сейчас когда становится ясно, что микроконтроль денежного оборота — это не пустые слова, дальнейшая «трансформация в безналичное» столкнётся с сопротивлением.
76% европейских респондентов сказали, что никогда не откажутся от наличных. Результаты опроса в США и Австралии — 75% и 79% соответственно.
Если не согласны, попробуйте здесь и сейчас отстоять своё мнение… Или побоитесь?
С безнальным умопомрачением та же история. За движение в безнал топит агитпроп и те, кто в фантазиях представляет себе безнальный рай в справедливом и прозрачном обществе. Но эти усилия недостаточны: не выйдет постоянно подсовывать скандинавские достижения как кромку прогресса, этим уже не обмануть ни «верхи», ни «низы».
# Тернистый путь к cashless-экономике
А я о чем??? Когда президентом Американской экономической ассоциации был Милтон Фридман, тогда и весь западный мир развивался по либеральной модели — то, о чём я здесь постоянно твержу: низкие налоги, минимальное вмешательство государства в экономику, умеренная инфляция и т.д. и т.п. Это принесло западному обществу в своё время свои плоды. Потом появились сторонники государственно-административного «капитализма», которые набрались идей в Советском Союзе и стали его строить у себя. Плюс вся эта долговая вакханалия с долларом привела западные страны к кризису, из которого они уже никогда не выйдут.
В Украине до майдана, в современном Китае, России, Индии классического капитализма в 100 раз больше, чем в сегодняшней Европе. Сравнительный анализ нужно делать не только по долговой нагрузке и ВВП, но и по уровню и тенденциям развития среднего класса в этих странах. Так что мы, как всегда, хотели перехитрить всех, а по итогу перехитрили самих себя…
а также налоги будут лучше собираться и бюджет увеличится на 20%,
и этого достаточно для коррумпированных и теневых экономик
# Италия увеличила госдолг на 20 млрд евро для помощи банкам
Какому-нибудь мелкому итальянскому предпринимателю дают 2 года тюрьмы за неуплату 1000 евро налогов, ваш приличный автомобиль может быть остановлен прямо на улице Рима агентами Guardia di Finanza c подлым вопросиком: «Можете объяснить на какие средства Вы приобрели данный автомобиль?», и т.д. и т.п. Весь этот беспредел — с одной стороны. С другой — 20млрд евро государственного долга перекладывается на плечи всех жителей страны, только для того, чтобы спасти частный обанкротившийся банк… Вот такие европейские «ценности» и такая западная «демократия» обусловила наш, украинский выбор… И если такое возможно в европейских странах (и этот случай далеко не единственный), то естественно, это будет возможно и здесь — мы же обязаны принимать правила игры…
https://minfin.com.ua/blogs/semenvekselberg/117436/
В понимании того, что засветка — это по сути конец всему, широкие слои общества обоснованно сопротивляются кэшлессу, а будут сопротивляться ещё больше. На Украине это сопротивление имеет традиционный характер, спасибо бездействию государства в течение уже десятилетий.
В дополнение ограничение на наличные операции — например 1000 или максимум 3000 гривен.